WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Сучасна українська словотворчість та її відображення в неологічних словниках - Реферат

Сучасна українська словотворчість та її відображення в неологічних словниках - Реферат

Незайвим вважаємо уточнити наше трактування термінів, поширених у сучасній неології: інновація, новотвір, неологізм, неолексема, неоморфема, неозапозичення, неосемантизм. Термін інновація використовуємо як родовий для всіх різновидів нових одиниць мовної системи, наслідків оновлення різних її рівнів та підсистем. Термін новотвір вживаємо для позначення нових слів, утворених в системі української мови. Терміни неологізм та неолексема розглядаємо як абсолютні синоніми, за обсягом позначуваного поняття вони ширші за термін новотвір, оскільки можуть позначати як власне новотвір, так і адаптоване до системи української мови нове запозичення (неозапозичення). Неоморфема – новий компонент слова, виділений зі складу нових запозичень, наприклад, -ворд (від англ. word„слово", пор. неподільне запозичення кросворд з новими лексемами на позначення різноманітних ігор „у слова" шифроворд, анаграмворд, чайнворд) або вже відомий афікс, актуалізований з іншим словотвірним значенням. Таким є, приміром, суфікс -чук з новим значенням „особа, яка за своїми якостями не відповідає поняттю, позначеному твірною основою" (як наслідок оцінного переосмислення властивого цьому суфіксу словотвірного значення демінутивності), наприклад, неолексема гетьманчук у словнику Д.В.Мазурик засвідчена зі значенням „Про того, хто дуже прагне влади" з ремаркою переносне, іронічне1, пор. також з інших джерел лідерчук (лідерчукізм), українчук. Крім того, зафіксовані в словнику Ж.В.Колоїз лексеми гетьманоманія та погетьманити підтверджують формування у слова гетьман та його похідних переносного значення „той, хто пристрасно прагне влади, вивищення, хоче бути керманичем, вождем" з виразним відтінком іронії, несхвалення, пор. такий приклад з цього джерела: Хто тюлька з вас, а хто судак... Хвалитись кожен з вас мастак. Старайтесь у вожді не пнутись І гетьманоманії позбутись (М.Сльозко). Інколи поява новотвору за вже відомою моделлю надає серійності певним унікальним словотворчим афіксам, пор. створений Остапом Вишнею оказіоналізм чухраїнець з чухра „обрубані гілки"+ [укра]їнець та новотвір суржикоїнець, поява якого активізувала функціонування аброморфеми -їнець. Неосемантизм є різновидом новотвору, наслідком не морфологічного, формально вираженого, а семантичного словотворення. Досить, крім уже згаданого вище нового значення слова гетьман, згадати такі активні в словотворчому плані неосемантизми, як пакет „сукупність пропозицій, документів, об'єднаних єдиною ідеєю; сукупність послуг, пропонованих споживачу, клієнту", напр.: пакетні (домовленості), пакетні та понадпакетні хвилини (мобільного зв'язку) - пакетно (втрутитися у перерозподіл парламентських комітетів) чи формат„різновид, характер організації, здійснення чого-небудь", пор. формат переговорів, телемосту, співіснування бізнес-груп, повноформатний (літературний процес), а також, минаючи стадію деєслівної деривації, префіксальний іменник переформатування у вислові переформатування уряду (ми не зафіксували вживання дієслів форматувати-переформатувати у вищевказаному значенні). Скоріше за все цю неолексему утворено за аналогією зі спільноструктурними віддієслівними іменниками переорганізація, перерозподіл, перетворення. Аналіз сучасних публіцистичних текстів засвідчує виразну тенденцію зближення слова формат у такому новому, спеціалізованому, значенні зі словами вигляд, різновид, тип, образ, пор. його вживання у такому полемічно загостреному контексті: Якщо Київ (незалежно від формату – Київ Кучми, Київ Ющенка чи Київ Януковича) воліє мати такого союзника, як Вашингтон, то повинен вибачати йому деякі „слабинки"... (ПіК, 2003, № 40). Як неосемантизми у сучасній українській мові можна розглядати й нові, неспеціалізовані, значення прикметників стартовий та резонансовий (резонансний). СУМ свого часу зафіксував переносне значення фізичного терміна резонанс „відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь". Проте похідні від нього прикметники зафіксовано в цьому джерелі тільки в прямих значеннях, успадкованих від твірного слова, пор.: резонансові деревні породи „такі, які мають здатність збільшувати силу і довжину звуку" або резонансна частота „частота резонансу – різкого зростання частоти коливань". Натомість засвідчені нами в сучасних публіцистичних текстах сполуки з цими прикметниками на зразок резонансовий (резонансний) злочин, виступ, фільм, роман, концерт, резонансова (резонансна) подія, вистава засвідчують їхнє вживання в переносному значенні „який має гучний розголос, викликає активну реакцію суспільства, можливо, навіть з відтінком скандальності". У такому новому значенні прикметники резонансовий і резонанснийсинонімізуються зі словами голосний, бучний, гучний, скандальний, сенсаційний, приголомшливий і новотвором піарний. Подібне розширення семантики за рахунок вживання у переносному значенні спостерігаємо і у прикметника стартовий. СУМ фіксує його лише в прямих значеннях, успадкованих від твірного слова – спортивного терміна старт, пор. його вживання в таких словосполуках, як стартовий пістолет, матч, майданчик, стартова служба, ракета, доріжка. Натомість неспеціальні тексти останніх років подають сполуки прикметника стартовий у розширеному, переносному, значенні „який вказує на початок чогось", пор.: стартові ціни, ставки, показники, тарифи, стартовий пакет (послуг мобільного зв'язку). У такому значенні він синонімізується з прикметниками початковий, першопочатковий, вихідний, первинний, первісний.

Накопичений у сучасній українській неографії досвід моделювання мовних інновацій дає підстави виділити, крім уже згаданих, ще одну можливу опозицію типів неологічних словників – словник диференційний-інтегральний, тобто протиставлення таких словників за характером опису нових мовних одиниць. Необхідність опису лексики з погляду як того, що відрізняє слова одне від одного, так і того, що їх об'єднує, підкреслив Л.В.Щерба в своїй „Спробі загальної теорії лексикографії" [5]. В усіх виданих до сьогодні українських неологічних словниках переважає саме диференційний підхід до моделювання лексики і це цілком закономірно, адже неолексеми різних типів передусім потребують докладного опису в усьому спектрі властивих їм ознак новизни: формальних, семантичних, функціональних (стильових, стилістичних, комунікативно-прагматичних). Проте введення, наприклад, до реєстру словника Д.В.Мазурик активних основ композитів є уже виявом саме інтегрального підходу до моделювання нової лексики. Такі статті містять уже не окремі слова, а групи слів, об'єднаних спільною (=інтегральною) ознакою їхньої новизни, як формальної, так і семантичної, пор. юкстапозити інтернет-оператор, інтернет-технології, інтернет-ресурси, інтернет-часопис, що всі містять нову для української мови основу інтернет-. Щоправда, авторка вважала за потрібне цілу низку подібних слів подати як самостійні одиниці реєстру: інтернет-видання, інтернет-голосування тощо. Утім, створення інтегральних неологічних словників не тільки не заперечує укладання диференційних словників нової лексики, а, навпаки, ґрунтується на осмисленні матеріалів останніх і знаменує наступний етап опрацювання такої лексики. Без вироблення засобів для опису формальних, змістових та функціональних властивостей окремих неолексем інтегральне моделювання нової лексики неможливе. Отже, диференційні та інтегральні неологічні словники в цілому становлять результат двоступеневого, взаємоналаштованого і взаємозалежного, процесу лексикографічного опрацювання нової лексики. Дослідники розглядають появу словників інтегрального типу як свідчення якісно нового етапу в опрацюванні нової лексики, в осмисленні її місця в сучасних слов'янських лексиконах. Так, чеська дослідниця О.Мартинцова, один з авторів словника „Нові слова в чеській мові" (Прага, 1998), вважає, що за допомогою специфічних лексикографічних засобів саме такі словники подають системні, динамічні відношення та зв'язки нових лексем, описують процеси, в яких беруть участь неологізми або носієм яких вони виступають [6: 38].


 
 

Цікаве

Загрузка...