WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст. - Реферат

Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст. - Реферат

Реферат на тему:

Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.

Увесь радянський політичний дискурс (РПД) може бути представлений єдиним "гіпертекстом" багаторівневої структури, "виникнення якого зумовлено наявністю різних видів взаємозв'язків між текстами" [Волков 2002]. Основними панівними текстами у цій структурі є тексти партійних документів, в яких найпослідовніше й найвиразніше представлено "систему нормативів, принципів, які лежали в основі організації і мови, і мовлення – всього мовного життя радянського суспільства" [Романенко 2002:119]. Тексти ці були функціонально значущими, відігравали роль мовного стандарту, формували смислову парадигму, в межах якої розгортався зміст будь-якого тексту суспільної комунікації в СРСР. Тому джерельною базою для аналізу лексико-семантичної структури українського політичного дискурсу радянського періоду (далі – УПДРП) ми обрали тексти партійних документів – матеріали партійних з'їздів та пленумів, а також доповіді, промови, виступи, статті, привітання партійних секретарів ЦК КПРС і ЦК КПУ за період з 1970-1980 р.р. [КПРС в резолюціях...1983].

Радянський політичний дискурс, представлений в текстах партійних документів, організований системно. Маємо на увазі чітку організацію його лексичного складу, що містить "основні блоки ідеологем і міфологем, пов'язаних між собою жорсткими структурними відношеннями" [Купина 1999:3]. Системність РПД забезпечує передусім вивірений фундаментальний лексикон, ядро якого становлять ідеолексеми – лексичні одиниці, " які задають тематичну цілісність і виформовують парадигмальний клас лексичних елементів" [Бацевич 2003]: комунізм, комуніст, ленінізм, марксизм-ленінізм, партія, соціалізм, соціаліст тощо, а також їхні деривати: комуністичний, соціалістичний, ленінський тощо. Крім того, у лексичній структурі тоталітарної мови можна виділити такі тематичні групи:

1) загальнополітична лексика: "боротьба", "влада", "громадськість", "держава", "з'їзд", "ідеологія", "організація", "партія", "політика", "прогрес", "ради", "республіка";

2) загальноекономічна і виробнича лексика: "виробництво", "галузь", "господарство", "економіка", "ефективність", "змагання", "колгосп", "колгоспник", "план", "праця", "п'ятирічка", "робітник", "селянин";

3) лексика загальноописового характеру: "активність", "будівництво", "діловитість", "діяльність", "досягнення", "дружба", "документ", "енергія", "ентузіазм", "звершення", "здійснення", "зростання", "ідея", "життя", "зброя", "знаряддя", "кадри", "клас", "колектив", "лад", "люди", "мета", "мир", "могутність", "народ", "непримиренність", "непорушність", "обов'язок", "перевага", "переконання", "подія", "поліпшення", "правда", "світ", "свідомість", "сила", "сім'я", "союз", "справа", "успіх", "утвердження", "участь";

4) оцінно-атрибутивна лексика: "гідний", "глибокий", "добрий", "докорінний", "зразковий", "наполегливий", "невпинний", "невтомний", "неухильний", "рішучий", "ретельний", "свідомий".

Остання тематична група лексики є домінантною і становить найчисленніший клас слів у системі УПДРП. Розглянемо детальніше дану групу лексики, проаналізувавши її в парадигматично-синтагматичному аспекті.

Оцінно-атрибутивна лексика утворює систему (ядром якої є ідеолексеми) атрибутивних значень УПДРП і є основою ідеологічно і соціально значущого контексту, вибудуваного в чітких опозиціях: ідеологічно правильний/ідеологічно неправильний, хороший/поганий, свій/чужий тощо відповідно до потреб політичного дискурсу.

Ідеологічно оцінна характеристика закріплюється за будь-яким поняттям у системі УПДРП і, постійно повторюючись, фіксується в мовній свідомості як "ідеологічне смислове прирощення" [Русский язык 2000]. Без цього "ідеологічного маркування" жодне явище у системі РПД не існує. Така "спеціалізація" лексико-семантичних зв'язків приводить до своєрідної "спеціалізації" слова вживатися в чітко вираженому ідеологічному контексті [Кочерган 1980], наслідком чого є семантичний зсув у структурі слова – актуалізація ідеологічного компоненту значення: комуністична мораль, робітнича совість тощо.

Простеживши сполучуваність ідеологічних атрибутів, а також частоту вживання, можемо визначити спектр ідеологізованих значень. Атрибути радянський, соціалістичний, комуністичний, революційний сполучаються з іменниками таких лексико-тематичних груп:

  • суспільно-політичні терміни: партія, суспільство, суспільні відносини, зовнішня політика, народ, держава, революція;

  • абстрактні поняття: віра, думка, свідомість, підхід, напрям, завдання, ставлення, активність, результат;

  • назви загальнолюдських цінностей: честь, мораль, совість, оптимізм, патріотизм.

Найширший спектр лексичної сполучуваності серед названих ідеологічних атрибутів становить атрибут радянський. (Частотність вживання – 41 на 2000 повнозначних слів). Крім зазначених лексико-тематичних груп, даний атрибут становить тісну сполучуваність з назвами:

  • часових проміжків: час, епоха ...;

  • просторових понять: країна, місто, село, селище;

  • збірних понять: люди, діти, колектив;

  • осіб: людина;

  • осіб за родом діяльності: інженери, винахідники, артисти, працівники літератури і мистецтва , працівники преси тощо;

  • осіб за статтю: радянська жінка (при відсутності варіанта радянський чоловік).

У сполученні з атрибутом соціалістичний (частотність – 32) найуживанішою є тематична група на позначення понять, пов'язаних з виробничими і трудовими процесами: соціалістична власність, соціалістичне господарство, соціалістична економіка, соціалістичне змагання (як форма існування соціалістичного способу виробництва в СРСР).

Атрибут комуністичний (частотність – 29) найчастотнішу сполучуваність виявляє з назвами загальнолюдських цінностей: мораль, совість, переконання, спрямованість, свідомість.

Лексема революційний (частотність – 21)найширший спектр сполучуваності становить зі словами, що мають значення дії, руху: перетворення, рух, дія, зміна, сила, завоювання.

Через те, що сполучатися можуть слова, які мають частковий збіг сем, творення ідеологізованих сполук можна розглядати як порушення умов семантичної сполучуваності. Такі конструкції виникали як наслідок понятійної сполучуваності, у них відсутній природний зв'язок предметів думки, з цієї точки зору можна говорити про максимальну необмежену свободу сполучуваності. Проте, у системі УПДРП відбувається значне обмеження семантичної сполучуваності через жорстку дію екстралінгвістичних факторів, які зумовлювали чітку однозначну ідеологічну оцінку. (М. Ґловінський називає такі умови "вільною семантикою" [Ґловінський 2001]). У системі УПДРП наслідком вільної сполучуваності з ідеологічно значущими атрибутами стала ідеологізація не лише абстрактних понять: напрям, активність, свідомість, підхід, завдання, назв морально-етичних категорій: совість, честь, мораль, патріотизм, оптимізм тощо (лексеми з ослабленим денотативним компонентом), а й звичайних для мовної свідомості значень: сім'я, діти, жінка, місто, село тощо. У таких конструкціях відбувається порушення семантичної сполучуваності, що протирічить і логіко-семантичній сполучуваності, і правилам семантичного узгодження.

Ядерно-периферійними в системі атрибутивних значень виступають атрибути, утворені на основі метафоричного, гіперболічного переосмислення значень:

  • простору: великі цілі, всенародний рух, всесоюзний огляд, всесвітньо-історичний масштаб, широка автоматизація, величезні родовища, безмежний простір тощо;

  • кількості: численна армія, мільйонні загони, широкі маси, дальше збільшення тощо;

  • руху, швидкості: семимильні кроки, швидке нарощування, ударний темп, впевнений ритм, прискорений розвиток тощо;

  • сили, міцності: могутня зброя, революційна сила, могутня хода, бойове завдання, зміцнені позиції тощо;

  • часу: нова радянська людина, вічноюне вчення, п'ятирічний план, найновіші досягнення, сучасні засоби тощо;

  • родинності: братні народи, рідна партія, батьківське слово тощо і можуть бути представлені відповідними семантичними полями.

Розглянемо детальніше семантичне поле простору (СПП) як фрагмент лексико-семантичної системи УПДРП. СПП складається з лексико-семантичних груп таких значень: великий (частотність вживання – 45), високий (частотність вживання – 34), широкий (частотність – 23), глибокий (частотність вживання – 18), низький – (6), а також атрибутів всесоюзний, всесвітній, всенародний, всеохопний, що викликають асоціативне уявлення про велику площу. Аналіз сполучуваності просторових атрибутів (ПА) засвідчує їх вживання лише з іменниками на позначення руху, дії: піднесення, зростання, підвищення, переконання; абстрактних понять: оцінка, рівень, ступінь, вимоги, якість тощо; внутрішніх характеристик: активність, вимогливість, ідейність, самовідданість тощо. Сполучаючись з іменниками тематично обмежених груп, просторові прикметники актуалізують конотативну сему "більший від звичайного, інтенсивний", яка виявляється ядерною для більшості лексем, що входять до системи атрибутивних значень УПДРП. ПА втрачають денотативне значення і набувають статусу експресивів у структурі УПДРП. Конотативні семи часто відіграють суттєву роль в актуалізації значення експресивно забарвлених лексем, а часом виходять на перший план і визначають семантику слова. У семантиці експресивів відбувається актуалізація компонентів "емоційність", "оцінність", що супроводжується десемантизацією денотативних компонентів, через що експресив стає універсальною оцінною одиницею або вся його семантика охоплена семою "інтенсивність"[Трипольская 1985]. Отже, ПА належать до оцінно значущої лексики в УПДРП і є засобом створення контексту найвищого ступеня оцінності. Аналіз сполучуваності ПА дає підстави стверджувати, що в структурі значення просторових атрибутів відбувається перерозподіл сем: периферійні семи стають ядерними або периферійно-ядерними. Сема "інтенсивність" виступає ядерною в семантичному полі руху і периферійно-ядерною в семантичнному полі сили, міцності; вона організовує семантичні поля в цілісну структуру, яка може детермінувати значення окремих семем, що входять до різних семантичних полів.

Loading...

 
 

Цікаве