WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові - Реферат

Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові - Реферат

– 'квіти рослини видніються (мріють) здалеку'. Ураховуючи, що з усіх сенсорних впливів для людини найбільш чуттєвим, багатим та тонким є звук [Жинкин 1982: 120], окремо виділяємо предикати-мотиватори на позначення слухових відчуттів: бриніти, гриміти, клокати,лускати,скрипіти, тріскати, хлопати,шелестіти,скрипіти, напр., бреничка, гремок,гремуха, клокичка: передають ознаку звучання насіння у достиглій чашечці-плоді; шелест,шелестун,скрипець, скрипій: зумовлені приблизною передачею звуку, що виникає під дією вітру на сухі рослини; тріскавець,хлопанці, хлопанка,лускавки, лускало пояснюються, очевидно, передаванням звуку, який виникає при роздавлюванні дозрілої коробочки-плоду рослини. Основу мотивації більшості подібних назв складає ознака, яка виникає внаслідок каузативного впливу. Слуховий аналізатор є другим за значенням після зорового, однак при мотивації назв лікарських рослин слухові відчуття відіграли серед інших видів перцепції незначну роль і репрезентовані в основному звуконаслідувальними дієсловами. Це пояснюється, напевно, "безмовністю" рослин та їх здатністю до звукових ефектів лише під впливом зовнішніх подразників – вітру, дощу, дотику людини тощо. Серед назв предикатів відчуттів виділяємо предикати-мотиватори, які вказують на ознаки, що сприймаються органами дотику. Так, ознаку рослини, що сприймається на дотик, відображають назви, мотивовані дієсловом, яке вийшло з активного вжитку – бости, бодати 'колоти' [СУМ І: 237]: будяк, бодак, бодляк, будзик (Будяк акантовидний). Мотиватором назви колотник уже безпосередньо виступає колоти 'проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль' [СУМ IV: 234] – стебла рослини густо вкриті дрібними лусковидними або шпильковидними, голчастими листками. Другу підгрупу складають предикати-мотиватори, які вказують на каузативнийвплив лікарських рослин. Своєрідну реакцію шкіри на подразнення певними рослинами при зовнішньому контакті з ними передають назви, мотивовані дієсловами жерти 'пекти, роз'їдати' [СУМ ІІ: 195], свербіти: жеруха, свербак, свербило, свербигуз,свербіж, свербіжниця. Третю підгрупу, з огляду на широкі цілющі властивості рослин, становлять предикати-мотиватори, які вказують на лікувальні властивості рослин. Широкі лікарські властивості рослини може репрезентувати дієслівний мотиватор, який ми відносимо до мотиваторів-гіперонімів: зціляти 'позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь' [СУМ ІІІ: 736]: сціляха, зціляха – 'рослина використовується при лікуванні різноманітних хвороб'. Менш прозорою є мотивація назви жигунець, жигалок, її пояснення потребує глибокого знання лікарських властивостей рослини. Найменування пов'язане з жигати, що є синонімом до випікати і зумовлене використанням соку для випікання бородавок (пор.: інші народні назви бородавник, чистець). До третьої підгрупи зараховуємо предикати-мотиватори, які пов'язані з побутово-ритуальнимвикористання рослин: купати, митикупальник, купальниця,купатень,митник – рослини додають у цілющі купелі. Суто практичне підґрунтя мотивації мають назви мазник – 'із стебел рослини виготовляють щітки, якими мажуть долівки'. Багато назв, які свідчать про можливість господарського, побутового використання рослин, мотивованих дієсловами, є дуже індивідуалізованими і їхнє пояснення слід шукати у народних віруваннях, легендах, переказах тощо, оскільки значення найменування рослини, як і будь-якого іншого слова, акумулює фрагмент давнього образного бачення світу. Це "семіотичний знак, символ, семіотична формула того чи іншого міфопоетичного образу, який з'являється перед нами тільки у слові" [Маковский 1996: 20]. Деякі назви можуть указувати на певні ритуальні особливості рослин у народному побуті, наприклад, загадка мотивується дієсловом загадувати 'ворожити' [СУМ ІІ: 66] і зумовлена тим, що цією рослиною гадають: щось задумавши, зривають і втикають у щілину хати, а потім спостерігають чи розквітне. Магічні властивості ряду рослин можуть бути відображені також у їхніх численних народних назвах, мотивованих дієсловами вернути, вертати та їх префіксальними похідними навертати, привертати: воротич,приворотень, приворот, наворотник, приворіт. Спільний мотив приписування цим рослинам ономасіологічної ознаки верт- (вертати 'відновлювати щось раніше втрачене' [СУМ І: 332]) має свою основу в наділенні рослин здатністю вертати кохання, здоров'я або втрачені сили. Найчисельнішими з найменувань лікарських рослин, вживаних у народній медицині, знахарстві та чаклунстві є номінативні одиниці, мотивовані дієсловом любити: любка,люб, любильник, – назви, зумовлені давніми уявленнями про здатність рослин приворожувати коханих, яке ґрунтується на фізичних властивостях рослин – наявності на плодах гачків, шипиків, волосків, якими вони чіпляються до одягу людей і шерсті тварин і так розповсюджуються. Отже, предикатна мотивація назв лікарських рослин є одним із продуктивних номінативних процесів в українській мові. Література
  1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.

  2. Вендина Т.И. Дифференциация славянских языков по данным словообразования. М.: Наука, 1990. 168 с.

  3. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Вид-во Київського ун-ту, 1993. 368 с.

  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Під заг. ред. О.С. Мельничук та ін. К.: Наук. думка, 1982-1989.

  5. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 160 с.

  6. Маковский М.М. Сравнительный словарь мифологических символов в индоевропейских языках. М.: Владос, 1996. 415 с.

  7. Рузин И.Г. Когнитивные стратегии именования: модусы перцепции (зрение, слух, осязание, обоняние, вкус) и их выражение в языке // Вопросы языкознания. 1994. № 6. С. 79-100.

  8. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). К.: Изд-во украинского фитосоциологического центра, 2000. 248 с.
  9. Словник української мови: В 11-ти т. / Ред. кол.: І.К. Білодід /голова/ та ін. К.: Наукова думка, 1970-1980.
  10. Теория функциональной грамматики. Субъектность. Объектность. Коммуникативная перспектива высказывания. Определенность, неопределенность. СПб.: Наука, 1992. 303 с.
  11. Яковлева Е.С. Фрагменты русской картины мира (модели пространства, времени и восприятия). М.: Гнозис, 1994. 344 с.

Loading...

 
 

Цікаве