WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові - Реферат

Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові - Реферат

Реферат на тему: Предикатна мотивація назв лікарських рослин в українській мові Сучасні лінгвістичні студії у царині когнітивної ономасіології дають змогу по-новому підійти до розв'язання проблеми мотивації. Ураховуючи доробок традиційного словотвору (О.І. Блінова, К.Г. Городенська, В.О. Горпинич, О.А. Земська, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, І.І. Ковалик, В.В. Лопатін, В.М. Немченко, Я. Пузиніна, І.С. Улуханов, І.Т. Яценко та ін.), О.О. Селіванова пропонує оригінальну типологію мотиваційних процесів, що ґрунтується на специфіці вибору мотиваторів із певних фрагментів знань про позначуване. Слідом за О.О. Селівановою, виділяємо три типи мотиваційних відношень, притаманних найменуванням лікарських рослин: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, змішаний. Матеріали дослідження дають змогу визнати пріоритет у процесі формування досліджуваної мікросистеми українських ботанічних найменувань пропозиційно-диктумної мотивації, оскільки значна частина інформації про світ має адекватний, об'єктивний характер і пов'язана із прямими значеннями мовних одиниць. Одним із її різновидів є предикатно-аргументна, що ґрунтується на "селекції мотиватора із зони істинної інформації про об'єкт, яка безпосередньо отримана в процесі пізнавально-практичної діяльності номінаторів і репрезентована знаками в прямих значеннях" [Селіванова 2000: 166–167]. Механізм пропозиційно-диктумної мотивації є метонімічним, адже при творенні фітонімів мотиватори позначають лише одну чи дві ознаки рослин за суміжністю, у результаті чого висвітлюється позиційний зв'язок "частина – ціле", "дія – результат, об'єкт, місце" тощо. Центром предикатно-аргументної структури є предикат, який пов'язує всі інші компоненти інтеріоризованої ситуації. Здебільшого функцію предикатів виконують дієслова – компактні найменування ситуацій і структур дійсності, які неминуче тягнуть за собою уявлення про учасників ситуації і важливі компоненти позначеної структури діяльності [Теория...1992: 54].

Загальну диференціацію предикатів пов'язують з їхньою суб'єктною співвіднесеністю. Семантична класифікація дієслівних предикатів досить детально розроблена в україністиці і ґрунтується на валентнісному критерії, який ураховує кількість актантів предиката і їх семантичне наповнення (Й.Ф. Андерш, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, В.М. Русанівський та ін.). Так, І.Р. Вихованець виділяє шість типів предикатів: дії, процесу, стану, якості, локативні та кількості [Вихованець 1993: 137-138]. На думку О.О. Селіванової, когнітивно зорієнтованою, найбільш прийнятною для завдань когнітивно-ономасіологічного аналізу і достатньо детальною є класифікація предикатів залежно від зв'язків із рівнем суб'єктів, розроблена Ф.С. Бацевичем, оскільки розглядає предикати в первісному значенні співвідносно з аргументними місцями [Селіванова 2000: 135; Бацевич 1997: 122-123]. Незважаючи на те, що стосовно назв лікарських рослин ця класифікація не є конкретизованою, оскільки всі стани, процеси, дії, пов'язані з рослинами, відносяться до групи протікання, вона виокремлює грамінальні предикати, які відображають усі можливі стадії (фази) і способи росту рослин: від зародження, початку буття, до загибелі, переходу до небуття, що і формує основні комунікативні розряди функціонально-ономасіологічного типу дієслівної дії [Бацевич 1997: 257]. Користуючись диференціацією предикатів Ф.С. Бацевичем, здійснюємо поділ предикатів на три групи, що поділяються на підгрупи.

Першу групу становлять грамінальні предикати, що позначають спосіб існування. Під поняттям "спосіб існування" ми розуміємо такі властивості рослин, як поширення у певному середовищі, існування щодо інших реалій або безвідносно до них. Носіями процесуальної ознаки виступають предикати-мотиватори: витися, вихлятися,волоктися,плестися, лежати, повзти, в'язати, плавати, напр., витуха, вихляк,волокник, плетун, плетуха, лежачка, повз, повзунка,повзун,повзнянка, в'язіль, плавушник,плавач, плавник.

Лише в одному випадку ономасіологічна ознака відбиває вертикальне положення стебел рослини – стоян: мотиватор стояти. Непродуктивність такої мотиваційної ознаки можна пояснити тим, що вона не виокремлює, характерну ознаку, адже більшість рослин є прямостоячими. У другу групу об'єднуємо предикати-мотиватори, які вказують на спосіб поширення, розмноження рослин. У цій групі назв імпліцитно репрезентований партитив – насіння, а дієслова-мотиватори актуалізують легкість поширення лікарських рослин: летучки, літки, летучка, перелет, переліт,перелетник. Виправданість використання мотиваторів летіти, перелітати пояснюється тим, що насіння рослин має спеціальні пристосування, завдяки яким під дією вітру переноситься на великі відстані. Особливу роль в ономасіологічній структурі найменувань летучки, літки відіграє граматичне оформлення номінативної одиниці: закінчення множини –и відображає велику кількість насіння рослин. Таким чином, ономасіологічна структура назв такого типу імпліцитно репрезентує слотові позиції партитива та квантитатива. Легкість розповсюдження рослин насінням відбито і в таких народних назвах як паданка – 'насіннєва коробочка рослини має отвори, крізь які падає насіння'; висипка – 'насіння рослини висипається через отвори в сім'янці', мотиваторами яких виступають дієслова висипатися та падати. Ономасіологічна структура цих назв сформувалася за допомогою ономасіологічної бази – суфікса–к(а), який є одним із найпродуктивніших при утворенні субстантивних одиниць, що вказують на опредмечену процесуальну ознаку і мають розмовний характер [Вендина 1990: 36]. Третю групу складають предикати-мотиватори, які відображають функціональні властивості рослин. За своїм складом ця група не є однорідною, оскільки властивості рослин, по-перше, пов'язані з відчуттями, які вони викликають, з їх лікувальним та побутово-ритуальним використанням, а по-друге, можуть виявлятися під впливом інших реалій. Отже, першу підгрупу наповнюють предикати-мотиватори, пов'язані з відчуттями. Незважаючи на те, що з-посеред людських відчуттів запах є менш об'єктивним, аніж колір, форма чи тактильність [Рузін 1994: 86], продуктивність використання предикатів-мотиваторів, пов'язаних із позначенням одоративних відчуттів, зумовлена виразним, характерним запахом плодів, листя, ягід, квітів, коренів окремих рослин. Ономасіологічна структура найменувань лікарських рослин формується на ґрунті ономасіологічних ознак, репрезентованими дієсловами воняти, пахнути, смердіти пор., вонега, вонечник,вонючка,пахало, паханка,пахучка,смердючка. У поодиноких випадках предикати-мотиватори опосередковані особливостями зорових відчуттів: лищак – 'ранньою весною квіти первоцвіту різко відрізняються на темному ґрунті, блищать (лищать)', мрійник

 
 

Цікаве

Загрузка...