WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Універсальна категорія аспекту в українському етноваріанті - Реферат

Універсальна категорія аспекту в українському етноваріанті - Реферат

Мал. 1.

Основними положеннями нашої концепції виду як українського етноваріанту категорії аспекту є:

1) Категорія дієслівного виду – це своєрідна граматична рамка (фрейм), що накладається на весь дієслівний масив української мови (немає дієслова поза видом). Фреймовий контур задає системі аспектуальних відношень, що відображають внутрішній час (внутрішній темпоральний контур) ситуації, польову структуру, що виникає внаслідок семантичного тяжіння одиниць, спричиненого впливом граматичної видової домінанти "внутрішня межа дії".

2) Структура аспектуальної системи українського дієслова має виглядХ-подібного поля, у якому кутові силові точки фрейму-квадрата, діагонально взаємодіють через центральну найпотужнішу точку. Їхня взаємодія має характер інверсії [Керлот 1994: 229-231], під якою ми розуміємо протиставність семантики дієслів та її відкритість для видової трансформації в одиниці протилежного виду. Якщо зовнішня протиставність притаманна всім дієсловам (усі лексеми недоконаного виду протиставляються усім лексемам доконаного виду), то внутрішня протиставність, якою є видова парність, характерна лише для дієслів із корелятивною семантикою, які й тяжіють до Х-подібних діагональних "гребенів" поля. Саме ці діагональні проекції і є тим граматичним осердям, яке задає видовий фрейм, адже головною суттю виду є проекції корелятивності, які об'єднують різні лексеми у видову пару, члени якої більше чи менше можна зіставити як форми одного слова. Таким чином, загальну рівновагу аспектуальної системи зумовлює видова дихотомія корелятивних пар. У міру віддалення від силових "гребенів", з обох боків уздовж них розташовуються непарні одиниці perfektiva tantum та imperfektiva tantum, які здатні утворювати з дієсловами протилежного виду так звані акціональні пари, або пари за СДД. Найбільшою мірою опозиційність видової семантики послаблюється в семантичних "борознах", утворених вертикальною та горизонтальною осьовими лініями видового фрейму-квадрата, уздовж яких розташовані двовидові дієслова (біаспективи), пор.: атакувати. Їхнє значення для рівноваги видової системи полягає в тому, що вони, тяжіючи одночасно до обох діагональних ліній, як перфективної, так і імперфективної, забезпечують рівновагу кожного із чотирьох основних сегментів поля.

3) Найсильніша семантична енергетика сконцентрована в центральній точці поля, отже, корелятиви граматичного Х-подібного осердя, що належать до центральної зони поля, перебувають у стані найбільшої рівноваги, тобто відзначаються найбільшим рівнем граматичності. Це, поза будь-яким сумнівом, члени імперфективних видових пар, оскільки саме їх найбільшою мірою можна зіставити із формами одного слова, пор.: вишивати-вишити. Кутові точки рівноваги мають дещо слабшу семантичну енергетику, ніж центральна точка, тобто характер корелятивності членів видових пар цієї зони відзначається меншим ступенем граматичності і може бути співвіднесений швидше з опозитивністю різних слів, аніж форм одного слова. Кутові зони рівноваги поля наповнюють члени перфективних пар, пор.: рости-вирости: Як свідчать історичні студії з аспектології, саме перфективні пари задали контур видового фрейму, імперфективація ж була вторинним, більш пізнім явищем при формуванні граматичної категорії виду [Маслов 1958]. Прототиповими одиницями обох названих зон є дієслова, корелятивні в усіх значеннях, периферійними – дієслова, одні ЛСВ яких – парновидові, інші ж – одновидові [Калько 2002], пор.: писати/написати (лист) і тільки писати (бути письменником). Проміжною між центральною та кутовою є зона відносної рівноваги, в яку входять члени так званих видових трійок – тричленних кореляцій, у яких дієслово доконаного виду є водночас і членом перфектної, і членом імперфектної пари, пор.: свердлити/просвердлити/просвердлювати.Ще меншою рівновагою відзначаються ділянки проміжної зони, які складаються з поліпрефіксальних корелятивних комплексів, до яких входять безпрефіксні дієслова недоконаного виду з дифузною семантикою, що уможливлює їх корелятивну видову співвіднесеність з кількома префіксальними дієсловами доконаного виду, напр.: різати / вирізати, відрізати, зарізати, зрізати: Усі проміжні та перехідні явища згідно з теорією польової структури ми розглядаємо як такі ж закономірні, органічні явища як і прототипові, оскільки всі вони є необхідними елементами, що визначають загальну рівновагу системи.

4) Інтерпретуючи хоча б у найзагальніших рисах семантико-граматичний аспект у світлі теорії поля, слід відзначити, що тут першорядну роль відіграє семантика граничності / неграничності. Саме члени граничних пар (як префіксальних, так і суфіксальних) є прототиповими корелятами, оскільки, як засвідчують історичні студії в галузі аспектології, саме на ґрунті протиставлення граничності / неграничності розвинулося граматичне протиставлення доконаності / недоконаності [Маслов 1958]. Гранична пара ґрунтується на видовій дихотомії: "подійно спрямований процес – подія, підготовлена цим процесом", пор.: зрошувати/зросити,робити/зробити. Периферію перфективної корелятивності становлять перфектні пари, що ґрунтуються на опозиції "процес існування стану, досягнутий у результаті певної події – сама подія переходу в цей стан", пор.: полюбити – любити Периферію імперфективної корелятивності становлять тривіальні пари, обидва члени яких мають подійне значення, але дієслова недоконаного виду означають, як правило, повторювану подію, пор.: надійти/надходити.

5) Зону так званої видової дефективності (не корелятивності формують дієслова perfektiva tantum та imperfektiva tantum, які здатні утворювати з дієсловами протилежного виду акціональні пари. Найбільшою мірою до зони видової корелятивності як граматичного осердя аспектуальності тяжіють спеціально-результативні СДД. Певна частина дієслів, що належать до цих СДД, "проривають" видову дефективність, утворюючи імперфективні форми, які вживаються лише у кратному значенні, напр. тотивний, пор.: витоптувати / витоптати. Найбільш віддалений від граматичного осердя сегмент зони видової дефективності становлять часові способи дії, напр. сатуративний, пор.: натерпітися. Дієслова, що належать до часових СДД, як правило не утворюють видових корелятивних пар. Деяким аспектуальним розрядам безпрефіксних дієслів недоконаного виду притаманна польова дифузність: вони водночас тяжіють і до зони видової, і до зони акціональної співвіднесеності, пор.: будувати / збудувати (загальнорезультативний СДД) і будувати/набудувати (кумулятивний СДД).

Безумовно, вищеописана віртуальна матриця універсальної категорії аспекту у її етноваріанті має гіпотетичний характер і потребує подальшої верифікації, але, на нашу думку, заслуговує на увагу як модель такої суперечливої категорії, як дієслівний вид, яку В.В. Виноградов назвав "ареною боротьби і взаємодії граматичних і лексичних значень".

Література

  1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М.: Прогресс, 1974. 302 с.

  2. Аскин Я.Ф. Проблема времени: Ее философское истолкование. М.: Мысль, 1966. 200 с.

  3. Болдырев Н.Н. Категориальное значение глагола: Системный и функциональный аспекты. СПб.: Изд РГПУ им. А.И. Герцена, 1994. 284 с.

  4. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження. Одеса: Астропринт, 1996. 191с.

  5. Етимологічний словник української мови: В 7 т. К.: Наук. думка, 1982-1989. Т.1.

  6. Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. К.: НМК ВО, 1990. 50 с.

  7. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. К.: Наукова думка, 1993. 350 с.

  8. Калько М.І. Аспектуальність і дієслівна полісемія. Черкаси: Брама, 2002. 144 с.

  9. Керлот Х.Э. Словарь символов. М.: Reflbook, 1994. 602 с.

  10. Лайонз. Дж. Лингвистическая семантика: Введение. / Пер. с англ. М.: Языки славянской культуры, 2003. 400 с.

  11. Мазон А. Вид в славянских языках: Принципы и проблемы. М.: Изд-во АН СССР, 1958. 63 с.

  12. Маслов Ю.С. Роль так называемой перфективации и имперфективации в процессе возникновения славянского глагольного вида. М.: Изд-во АН СССР, 1958. 39 с.

  13. Онищенко В.Д. О философском статусе понятий состояния и события. Автореф. дис... канд. филос. наук. К., 1977. 24 с.

  14. Русанівський В.М. Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові XVI - XVII століття: Дис. ... канд. філол. наук. К., 1959. 198 с.

  15. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. К.: Наук. думка, 1971. 315 с.

  16. Словник іншомовних слів. К.: Головна редакція УРЕ, 1974. 777 с.

  17. Соколова С.О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові. К.: Наук. думка, 2003. 284 с.

  18. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис / Под ред. А.В. Бондарко и др. Л.: Наука, 1987. 347 с.

Loading...

 
 

Цікаве