WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов - Реферат

Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов - Реферат

Реферат на тему:

Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов

Зіставно-типологічне вивчення словотвірних гнізд (далі СГ) – актуальна проблема сучасної дериватології [Петрухина 2000: 71; Тихонов 2001: 15; Фатхутдинова 2003]. Довгий час розвиток словотвору загалом та зіставного зокрема відбувався при зосередженні уваги науковців на словотвірному типі [Білоус 1986: 40; Тихонов 1994: 160]. Проблематика та перспективи зіставного опису словотвірних систем слов'янських мов на матеріалі СГ накреслюються протягом останніх двадцяти років [Лукашанец 1981; Павленко 1982; Конфронтационное 1986: 248-249; Тихонов 1987; Лопатин 1987: 52-53; Тихонов 1994 та ін.], але цей напрямок перебуває ще у стадії формування і пошуків.

Представники структурної лінгвістики спробували зіставити СГ за допомогою штучної мови-еталону аплікативної моделі [Лукашанец 1981; Альтман...1987]. Запропонована методика, що ґрунтується лише на частиномовну належність похідних, виявилася занадто обмеженою як для власне описового, так і для зіставно-типологічного вивчення СГ та потребує розширення в плані семантики [Фатхутдинова 2003: 150]. Аналіз СГ повинен враховувати їх формальні та семантичні параметри.

На структурно-семантичні особливості СГ, як відомо, значною мірою впливають різноманітні показники вихідного слова, передусім його належність до певної лексико-семантичної групи (далі ЛСГ). Зіставлення СГ слів окремої ЛСГ на внутрішньо- і міжмовному рівнях уможливлює виявлення спільних і специфічних ознак їхньої організації. Вважаємо, що перспективним щодо з'ясування міжмовної еквівалентності комплексних одиниць є не тільки зіставлення СГ однієї ЛСГ, а також аналіз СГ, вершини яких генетично споріднені.

Об'єктом дослідження є СГ з вершинами сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати)і sadzić (sadzać, sadowić) у російській, українській і польській мовах ХІХ–ХХ ст. Укладання СГ здійснено з урахуванням як літературних, так і позалітературних (територіально- і соціально-діалектних) компонентів.

Як і В. Г. Фатхутдінова, яка спирається на концепцію О. А. Земської, співвідносимо поняття конкретної словотвірної парадигми (далі СП) з конкретним СГ. СГ – сукупність таких СП, а також сукупність словотвірних ланцюжків (далі СЛ) [Фатхутдинова 2003: 150-151].

Завдання пропонованої статті полягає в з'ясуванні того, яким чином (у якому обсязі, за допомогою яких засобів тощо) в аналізованих СГ реалізується категорія діяча, яка, є однією із семантичних позицій типової СП слов'янського дієслова.

Категорія особи, що є ширшою від категорії діяча, у словотворі об'єднує похідні, які утворилися від дієслів, іменників, прикметників і дієприкметників. До nomina agentis, тобто до іменників із значенням діяча, зараховуємо лише девербативи (пор. з позицією в [Маркарьян ...1990: 25]).

Семантична структура як базових дієслів, так і префіксальних і суфіксальних дієслів першого й подальших ступенів у зіставлюваних СГ російської, української і польської мов, як свідчить аналіз словникових статей, має багато спільних ознак (відносно послідовний збіг прямих та стрижневих значень, однакова валентність дієслів, значення каузації). Проте, незважаючи на однакові умови і відсутність внутрішньомовних стримуючих чинників, категорія діяча по-різному виявляється в СГ з вершинами сажать, садити і sadzić.

Зіставлювані СГ відрізняються одне від одного на рівні реалізації категорії діяча насамперед щодо кількісної представленості nomina agentis. Кількість похідних стосовно суфіксів, за допомогою яких у СГ кожної з мов утворено nomina agentis, наведено в таблиці. Звичайно, для кожного аналізованого гнізда інвентар наявних у мові формантів, які беруть участь у передачі словотвірного значення 'виконавець дії', використовується вибірково.

Таблиця

Суфікси nomina agentisу СГ з вершинами сажать, садити і sadzić у російській, українській і польській мовах XIX-XX ст.

N

Російська мова

Українська мова

Польська мова

суфікс

к-ть похідних

суфікс

к-ть похідних

суфікс

кк-ть похідних

1

-чик/-щик

18

-чик

3

-ca

2

2

-тель

15

-ник

2

-nik

2

3

-льщик

2

-льник

2

-ik

1

4

-ник

3

-ач

1

5

-л(а)

1

-ун

1

6

-ун

1

-л(я)

1

7

-ниц(а)

1

-чиц(я)

1

8

-иш(а)

1

9

-их(а)

1

Із 43 іменників аналізованої групи російського гнізда 36 належать до діалектної лексики (три з них – це соціально-діалектні компоненти), 6 є спільними для літературної та діалектної лексики (сажальщик, насадитель, насадчик, обсадчик, посадчик і посадник) та один відомий лише літературній мові (садчик І). У СГ української мови з 11 слів nomina agentis одне є територіально-діалектним (садиля 'жінка, що садить картоплю' [Онишкевич ІІ: 200]), а жаргонізми садун і підсадчик за своїми значеннями збігаються з аналогічними елементами російського гнізда. У СГ польської мови всі іменники зі словотвірним значенням 'особа як виконавець дії' є літературними утвореннями (osadnik I, osadźca, sadzca, sadzik II).

Спільним для дериватів nomina agentis у СГ трьох мов є те, що деякі з похідних можна розглядати як двомотивовані іменником і дієсловом: рос. садчик І, насадчик, посадчик, обсадчик; укр. садчик, осадник; пол. osadnik II. Однак зачислюємо їх до складу відповідного СГ як девербативи.

Групу nomina agentis у складі зіставлюваних СГ об'єднує також така риса, як синонімія похідних, яка більшою мірою виявляється серед аналізованих іменників російського гнізда:

1) СГ української мови – садильниксаджальник 'той, хто садить що-небудь' [СУМ ХІ: 9-10];

Loading...

 
 

Цікаве