WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Деривація прикметникових фразеологізмів бойківських говірок - Реферат

Деривація прикметникових фразеологізмів бойківських говірок - Реферат

Зауважимо, що таку ж дериваційну основу має значна частина й прислівникових ФО. Їх належність до розряду прикметникових або прислівникових часто залежить від синтагматичного оточення, виконуваної синтаксичної функції і визначається контекстом. Наприклад, фразеологізм як коминар у реченні: Тото дітвачиско вічно як коминар – має значення „брудне, неохайне, чорне" і належить до розряду прикметникових, а в реченні: Тото дітвачиско чорне як коминар – має значення „дуже" і належить до прислівникових. Отже, значення і його тлумачення залежать від виконуваної в реченні синтаксичної функції та синтагматичного оточення. У першому речення ФО є іменною частиною складеного іменного присудка і безпосередньо пов'язана із підметом, а в другому випадку – виконує синтаксичну роль обставини міри і ступеня і вживається у поєднанні з якісним прикметником, який виражає ознаку за кольором.

У роботі виявлено також частину прикметникових фразеологізмів, які утворені на базі вільних синтаксичних словосполучень. Як відмічають фразеологи [Гвоздарев 1977 : 73; Демський 1994 : 51], процес творення таких одиниць кваліфікується як фразеологізація (або фраземізація у М.Демського чи фраземна транспозиція в Ю.Гвоздарєва).

Фразеологізація вільних синтаксичних конструкцій, .у тому числі й синтаксичних словосполучень, є процесом тривалим і поступовим. У процесі такої поступової фразеологізації дериваційна база зазнає змін, зокрема щодо розриву з конкретною ситуацією, знаком якої вона була, поступовим її переосмисленням, у результаті чого формується фразеологічне значення. Як тільки процес фразеологізації завершується, смисл вільного словосполучення, яке послужило базою для творення цієї ФО, стає її внутрішньою формою.

Прикметникові фраземи щодо своїх дериваційних баз – вільних словосполучень - відзначаються більшою строкатістю порівняно з іменниковими ФО. Ось приклади прикметникових фразем, утворених на базі вільних синтаксичних словосполучень: Шпаками годований – „дурний", „мудрий" „хитрий, проворний" (ГРП-І,375), мухами годований – „розумний", „примхливий, капризний"(Наг.), на кінськім оброці годований – „жвавий, буйний"(В., Наг.), по бороді плює – „безсилий, тяжко хворий, близький до смерті"(ГРП-І,108), мішок з половов – „товстий"(В.), не видит дальше свого носа – „обмежений"(ГРП-І,166), хіба кози пасти – „нікчемний, ні до чого не здатний"(Топ.), сорочку би з себе дав „дуже щирий"(Біл.) тощо.

Продуктивним є творення прикметникових фразеологізмів на базі речень. повних, так і неповних, поширених і непоширених тощо: (Мамине) молоко на губах не обсохло (висохло) (В.), вус не засіявся (ГРП- 1,294), бульки з носа йдут (Наг.) –„недозрілий, недорослий", вже ся порох сипле – "дуже старий"(Топ.), смерть за плечима – „дуже старий"(ГРП-Ш.127), Бог міру загубив – „високий"(Наг.), місіць сьвітит (на голові) – „лисий"(В.), паради голову гне – „гордовитий, зарозумілий"(Біл.), дідько справу програє – „заповзятливий, впертий"(ГРП-І,127), скира ся трисе – „переляканий, дуже збуджений"(Топ.).

Деякі прикметникові ФО утворені на базі існуючих. Зокрема, фразема не вмився мала значення „не гідний кого". На її основі шляхом семантичного розвитку утворилася ФО із значенням „не здатний зробити що". Інколи у процесі такого творення зазнає заміни компонент – образний конкретизатор. У фразеологізмі не вміти коньови хвоста завйизати – „бути недолугим, ні до чого не здатним", компонент коньови варіюється - корови, козі. Така заміна посилює емоційно-експресивний потенціал фраземи, увиразнює і видозмінює внутрішній образ, хоч сама сфера образного конкретизатора залишається незмінною. М. Демський твердить, що така заміна лексичного компонента може мати своїм наслідком появу нового лексичного значення [Демський 1994 : 57]. Наприклад, у фраземі одним миром мазані „однакові" компонент одним може замінятися бабським, хлопським. У результаті такої заміни ФО бабським миром мазаний отримує значення „старший, безвусий, без заросту чоловік", а ФО хлопським миром мазана - „вусата, із заростом жінка". Зміна компонента зумовила зміну значення фразеологізму і, відповідно, сполучуваності.

Отже, прикметникові фраземи бойківських говірок найпродуктивніше творяться на базі вільних синтаксичних словосполучень та речень різної структури Часто дериваційною базою для них виступають конструкції, що поєднують у собі сполучник та іменник. Рідше фразеологічні одиниці цього семантико-граматичного класу творяться на базі вже існуючих, а також на основі окремих слів.

Література

  1. Алефіренко М. Теоретичні питання фразеології. Харків, 1987.

  2. Бурмистрович Ю.А. Образование фразеологизмов как процесс, осуществляемый по модели // Вопросы семантики фразеологических единиц: Тезисы докладов и сообщений. Новгород, 1971. Ч.І. С.11.

  3. Гвоздарев Ю. Основы русского фразеообразования. Ростов-на-Дону, 1977.

  4. Демский М. Украинская фраземика (деривационная база, семантико- грамматические особенности). Автореферат дис. ... докт. филол. наук. Ужгород, 1985.

  5. Демський М. Дериваційна база діалектної фраземіки з бойківського ареалу // Українська діалектна лексика. К.,1987. С.45-61.

  6. Демський М. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів, 1994.

  7. Кунин А. Некоторые вопросы английской фразеологии // Англо-русский фразеологический словарь / Сост. А.Кунин. М.,1955. С.1451- 1455.

  8. Лавер В. Фраземика украинских диалектов карпатского региона. Дис. ...докт. филол. наук (рукопись). Ужгород, 1991.

  9. Мокиенко В. Славянская фразеология. М.,1980.

  10. Удовиченко Г. Прогресивна і регресивна деривація в системі фразеологізмів // Мовознавство. 1984. №2. С. 18-24.

  11. Ужченко В. Творення слів на базі фразеологічних одиниць // Вісник Харківського університету. Харків,1982. №237. С.54-61.

  12. Яким М. Суфіксація іменникових компонентів фразем (на матеріалі бойківського говору) // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: Збірник наукових праць, присвячених пам'яті професора С.П. Самійленка. У 2-х. Ч. 42. Запоріжжя, 1996. С.48-50.

  13. Яким М. Слово як дериват фразем бойківського говору // Ономастика і апелятиви (проблеми словотвірної дериватології). Вип.7. Дніпропетровськ, 1999. С.237-241.

  14. Яким М., 3убрицька М. З діалектології Бойківщини. Дрогобич, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве