WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Деривація прикметникових фразеологізмів бойківських говірок - Реферат

Деривація прикметникових фразеологізмів бойківських говірок - Реферат

Реферат на тему:

Деривація прикметникових фразеологізмівбойківських говірок

Дериваційні процеси у фразеологічних одиницях уже неодноразово ставали об'єктом наукових зацікавлень вітчизняних і зарубіжних вчених [див., зокрема: Алефіренко 1987; Бурмистрович 1971; Гвоздарев 1977; Демский 1985; Демський 1994; Кунин 1955; Удовиченко 1984; Яким 1999]. Однак у роботах із цієї проблематики матеріал літературної і діалектної мов представлений неоднаково. Щодо бойківського ареалу, то він здебільшого поданий як складова загальнотеоретичних положень або аналізу підлягають окремі аспекти фразеотворення [Ужченко 1982 : 48-50; Яким 1996 : 237- 241]. Винятком є хіба що праця М.Демського [Демський 1987], у якій теоретичні міркування підкріплюються фразеологізмами з Бойківщини. Правда, самі фразеологічні одиниці становлять вибірку лише з „Галицько-руських приповідок", упорядкованих І.Франком. Отож, на нашу думку, ілюстративна база є дещо звуженою і відбиває реалії давнішого періоду. Про деривацію іменникових фразеологічних одиниць стисло викладено у книжці „З діалектології Бойківщини" [Яким, Зубрицька 2002 : 109-116]. Автори, услід за М.Демським та іншими мовознавцями, виділяють найбільш продуктивні типи дериваційних баз, а в окремих із них – найпоширеніші формальні фразеомоделі. Там же подано короткий опис історії дослідження деривації фразем бойківських говірок. Деривація прикметникових фразеологізмів саме бойківських говірок не була предметом окремого наукового дослідження.

Сьогодні у вітчизняному мовознавстві виділяють сім основних типів дериваційних баз фразеологізмів. Вони характерні також для мовної системи бойківських говірок. Це: 1) окремі слова, що функціонують у системі бойківських говірок; 2) прийменниково-іменникові конструкції та інші сполучення слів, що містять у своєму складі повнозначне та службове слово; 3) вільні синтаксичні словосполучення і речення; 4) паремійні одиниці, що функціонували або функціонують на теренах говірок; 5) казки, анекдоти, небилиці, що відомі мовній системі Бойківщини; 6) уже наявні в говірках фразеологізми; 7) чужомовні фразеологічні засвоєння.

Як вважає В.Мокієнко, фразеологічні одиниці, базою для творення яких стають слова, виникають відразу, одномоментно. У мовленні окремих людей, а потім за сприятливих обставин ставши надбанням багатьох, вони входять у відповідну фраземну систему [Мокиенко 1980 : 105-111]. Звичайно, кожний семантико-граматичний клас має свої особливості творення одиниць, у них переважають ті або інші моделі, той чи інший тип дериваційної бази. Так, при творенні фразем на базі слів шляхом нарощування, інтеграції або диференціації перший різновид, тобто нарощування, досить продуктивний серед іменникових ФО. Прикметникові фразеологізми цим шляхом практично не творяться. Натомість фраземна інтеграція, диференціація характерні для прикметникових фразеологічних одиниць. У монографії „З діалектології Бойківщини" зазначено, що, на думку більшості вітчизняних мовознавців, "при інтеграційному способі утворення фразеологізму, а точніше його мотиваційного образу, беруть участь усі слівні компоненти, тобто вони інтегруються" [Яким, Зубрицька 2002 : 110]. У бойківськихговірках таким способом творяться прикметникові фраземи:

Ні до ліса ні до біса „ледачий"(Наг.), раз шиє раз поре „недосвідчений"(ГРП- 111,4) білий як гарап – „чорний", „брудний"(ГРП-І,320), ні до Бога ні до людий – „ні до чого не здатний" (В.), ні в підруку ні в борозду – „ні до чого не здатний" (В.), ні бісе ні чорте – „мовчазний, понурий" (Поп.), ні живий ні мертвий – „дуже переляканий, заціпенілий", „вражений, приголомшений" та інші. Частина прикметникових фразем, утворених інтеграційним способом, має у своєму складі повторюваний компонент. Такі одиниці називають тавтологізмами. їх кількість невелика порівняно з іменниковими. Спільною ознакою для усіх фразеологізмів, утворених шляхом інтеграції, є те, що їх мотиваційний образ твориться на базі не якогось одного, а всіх слівних компонентів. Як зазначають лінгвісти, у таких одиницях часто поєднуються слова - назви несумісних понять [Демський 1994 : 48].

Фраземи, що виникли шляхом диференціації або розкладу слова, поділяють на ряд підгруп: 1) власне парафрази; 2) табу; 3) евфемізми і дисфемізми.

Перші із них становлять помітну групу серед іменникових, дещо менше їх серед дієслівних і досить мало серед прикметникових. Ось кілька прикладів: боки сьи злипают – „худий", „голодний"(ГРП-І,55); писок сьи не запирає – „балакучий"(Наг.), тьижкип до роботи – „ледачий"(В.).

Фразем-табу в семантико-граматичному розряді прикметникових нами не зафіксовано. Як свідчать лексикографічні та інші джерела, майже усі вони є іменниковими (тота з-під корчи(сороката, довга), „змія"(Наг.), топ бодай пропав (скапав) (В.), той з хвостом (Біл.) – „чорт" та інші).

Фраземи-евфемізми, які називають предмети, явища дійсності, прямі назви яких вважаються не зовсім пристойними або такими, що можуть когось вразити, викликати небажані асоціації тощо, теж трапляються рідко серед прикметникових (броваром чути „п'яний"(Др.), розумом баламутит „божевільний" (В) та ін. Те ж стосується і фразем-дисфемізмів, які вульгарно, грубо, образливо номінують вже названі лексемами предмети, їх ознаки, дії тощо. Вони також здебільшого належать до розряду іменникових і дієслівних (Євин накоренок „жіноцтво" (ГРП-ІІ,86), заїхати по макоїдах „вдарити в обличчя" та інші). Серед семантико-граматичного розряду прикметникових їх небагато. Ось кілька прикладів: віхтіма хату замітає "дуже бідний" (ГРП-І,231), мандритулі наїстися „бути нерозумним"(ГРП, 377). Для групи фразем, що побутують на території бойківських говірок, дериваційною базою стали конструкції з одного повнозначного та службового слова (прийменника, сполучника, частки). Прийменниково-іменникові конструкції, фразеологізуючись, здебільшого належать до розряду прислівникових ФО. Прикметникові ж фраземи творяться у більшості випадків поєднанням повнозначного слова-компонента (іноді із залежним від себе словом) та сполучника як. Рідко у складі фразеологізму поєднується генетичний сполучник і генетичний прийменник. Подаємо приклади прикметникових фразеологізмів, утворених на цій дериваційній основі: як відземок „здоровий"(В.), як тінь (В.), як ствір(Ноп.) „безсилий", як непріла лемішка „збідований"(ГРП-ІІ,341), як нічвин „зморений"(Наг.), як з глини зліплений „фізично перевтомлений, безсилий"(ГРП-І,388), як мур, як опецьок сильний"(Хащ.), як з хреста знятий „знесилений, кволий"(В.), як ступка –„фізично здорова"(Біл.) як чічка, як лялька, як мальована „вродлива, рум'янощока" (В.), як миши „малі, слабосилі"(В.), як бритва „гостра" (Поп.), як фаса „здорова, огрядна"(Др.), як з пекла родом „лиха, люта"(ГРП-І,10) та інші.

Loading...

 
 

Цікаве