WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Український мовний пуризм на європейському тлі - Реферат

Український мовний пуризм на європейському тлі - Реферат

На початку 30-х років зазнали змін правописні норми не лише української, а й білоруської мов. Зокрема, з'явилося два варіанти білоруської орфографії: "наркомовка", або "чарнушэвіца" (радянський варіант) і "тарашкевиця" (емігрантський варіант). Наприклад, прихильники "тарашкевиці" пропонували форми адсотак, актор, досвед, ідзем, Менск, плану (у Р.в.), расеійскі, травень, філялёгія, а за нормами "наркомівки" – працэнт, акцёр, вопыт, ідзём, Мінск, плана (у Р.в.), рускі, май, філалогія [див.: Коряков 2002: 113]. Національні мови республік Радянського Союзу опинилися в ситуації цілковитої незахищеності перед російською експансією.

У Європі пуристичні тенденції виявлялися і в 40 – 50-х роках. Наприклад, у болгарській мові у цей час активно вилучали тюркізми, пробували дублювати міжнародну термінологію національною: астрономия – звездознание; аудитория – слушалня, слушателство; биология – животознание; куб – шестостенник; микроскоп – дребноглед [Веденов 1986: 65]. Але подібні пропозиції були визнані ультрапуристичними і їх не підтримали.

В українській мові деяке відродження дуже поміркованого пуризму під гаслами боротьби "за культуру мови" простежується у виданнях 60 – 80-х років, а саме: у журналі "Українська мова в школі", у збірниках "Про культуру мови", "Рідне слово (Питання мовної культури)", "Культура слова". За кордоном пуризм пропагував журнал "Слово на сторожі" за редакцією Я.Рудницького, що виходив у Канаді (Вінніпег) з 1964 року.

Нова потужна хвиля пуристичних виявів у 90-их роках ХХ і на початку ХХІ століття охопила здебільшого мови країн колишнього соціалістичного табору. Боротьба за самобутність національної мови триває у багатьох державах: Німеччині, Франції, Польщі, Естонії, Хорватії, Сербії, Словенії, Македонії, Росії, Україні, при цьому використовують різні підходи, які, зрозуміло, викликають неоднозначну реацію. Наприклад, у Франції діє так званий "Закон Тубона", яким передбачено сплачення штрафу за надмірне використання іншомовної лексики. З 1997 року в Німеччині діє Товариство захисту німецької мови, яке згуртувало інтелігенцію, школярів, студентів, робітників. Члени Товариства висловлюються проти надмірного залучення англіцизмів, особливо коли запозичення спричинені модою [Павлов 2000]. У Польщі в 1996 році у рамках конкурсу з очищення польської мови було запропоновано такі варіанти: talk-show – rozmowisko, gaworzysko, słowotok; notebook – infoteczka; pager – wzywak, przywoływacz, powiadamiacz тощо [Zimnowoda 1999: 18], а в 1999 році польський сейм затвердив "Закон про захист польської мови". В Естонії функціонує Товариство естонської мови, що також проводить конкурси слів-новотворів, чимало з яких стають широко вживаними, наприклад, raal (комп'ютер) або teabe (інформація). У літературних мовах країн колишньої Югославії також простежуються пуристичні вияви, найбільш активними з погляду пуризму вважають словенську й хорватську мови. При словенському парламенті у 1994 році створено постійну групу експертів з мовної політики і мовного планування [Невекловський 2002: 129]. У Хорватії з 1998 року при Міністерстві науки й технології створено Раду з унормування хорватської мови, крім цього, задіяно пресу (журнал "Jezik") [Багдасаров 2002: 48]. Білоруська мова теж зазнала подібних процесів у добу "Другого білоруського відродження", яке тривало до 1995 року, коли за результатами референдуму російську мову проголошено другою державною.

Український лінгвопуризм кінця ХХ – початку ХХІ ст., маючи чимало спільного з подібними явищами в інших мовах, вирізняється специфічними рисами. Пуристичні тенденції характеризують: 1) вилучення складних, незрозумілих іншомовних елементів та нововведень, які мають рідномовні зрозумілі синонімічні відповідники (укр. абсурд – безглуздя, нісенітниця; еквівалент – відповідник; консенсус – згода; паритет – рівність; ратифікація – затвердження; болг. агроном – нивар; курорт – банище, здравище; отношение – относба; слов. absurdum – nezmysel; export – vvoz; хорв. konsenzus – pristanak, sporazum, odobrenje; menadžer – voditelj; biznis – posao, trgovina; пол. desygnować – wyznaczać; konsensus – zgoda; snajper – strzelec; party – przyjęcię тощо); 2) відмова від іншомовних слів, які вже прижилися й активно використовуються, і заміна їх власними новотворами (окуляри – укр. зірці, телефон – укр. далекомов (Лавренко); кросворд – рос. крестословица (Набоков); знак питання – болг. питна бележка, знак оклику – болг. чудовнабележка (Богоров); телебачення – хорв. dalekovidnica (Ладан); акустика – пол. głośnictwo, абонент – пол. przedpłaciciel (Клеменсевич, Ценковський) або, що характерно для українського пуризму, залучення лексем, пропонованих до вжитку пуристами 20-х років і заборонених або суттєво обмежених у використанні в часи радянського диктату (заводський, фабричний – виробневий; клімат – підсоння; масштаб – мірило; оратор – промовець; фон – тло); 3) вилучення з ужитку мовних одиниць, подібних чи тотожних з їх відповідниками у мові, яка була панівною, і залучення власних ресурсів (протиставлення українського та російського варіантів: алтар (рос. алтарь) – вівтар; витоки (рос. истоки) – джерела; посягати (рос. посегать) – зазіхати; протиставлення сербського й хорватського варіантів: систем – sustav; метал – kovina; музика – glazba; композитор – skladatelj). Зауважимо, що пуристичні настанови часто стосуються інтернаціоналізмів як у наведених вище прикладах із запозиченнями абсурд і консенсус, але можна навести й інші: аеродром – укр. летовище, чес. letišt, хорв. uzletište; бібліотека – укр. книгозбірня, болг. книговищница, чес. knihovna тощо. На нашу думку, виокремлені ознаки пуристичних тенденцій є позитивними, бо йдеться про активізацію національних елементів у мові. Однак погляди на вживання лексичних одиниць з "чужою" етимологією можуть набувати ознак ультрапуризму: укр. парасолька – розчипірка, шприц – штрикавка; рос. фонтан – водомёт; болг. паспорт – пътулка, океан – водан і т.ін.

З часу, коли українська мова стала державною, ставлення до пуризму змінилося. У сучасному мовознавстві пуризм здебільшого розглядають як явище багатогранне. Позитивне в пуризмі – прагнення залучити до вжитку якнайбільше власних мовних ресурсів, що безпосередньо впливає на самоусвідомлення нації, на її самоутвердження. Негативним у пуризмі є його надмірне прагнення очистити мову від усіх запозичень, не зважаючи на їх усталеність.

Отже, пуризм як специфічна форма ставлення особи та етносу до мовних норм більш або менш активно виявляється на всіх етапах розвитку мови і посилюється в критичні, визначальні для нації періоди історії, хоча в кожному з них йому притаманні специфічні риси.

Література

  1. Багдасаров А.Р. О нормировании хорватского литературного языка и языковой политике в 80-90-х годах ХХ века // Славяноведение. 2002. № 3. С. 40-49.

  2. Веденов М. Норма и реч. София: Народна просвета, 1986. 87 с.

  3. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. У 10-ти томах. Т.7 / Гол. ред. В.Кубійович. Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1973. С. 2405 - 2800.

  4. Єрмоленко С.Я. Сучасна літературна мова і діалекти // Рідне слово. К.: Наук. думка, 1972. Вип. 6. С. 6-18.

  5. Иваницкий В. Порча языка и невроз пуризма // http: // www.znanie - sila.ru

  6. Ивиђ Ħ., Клаjн Н., Пешикан М., Брбориђ Б. Jезички приручник. Београд: Радіо Телевизиjа Београд. 1991. 300 с.

  7. Їжакевич Г.П. Українсько-російські мовні зв'язки радянського часу. К.: Наук. думка, 1969. 303 с.

  8. Караванський С. Секрети української мови. К.: „Кобза", 1994. 152 с.

  9. Коряков Ю.Б. Языковая ситуация в Белоруссии // Вопросы языкознания. 2002. № 2. С. 109-127.

  10. Матвієнко О. Стилістичні паралелі (проти пуризму). Х.: Рад. школа, 1932. 132 с.

  11. Невекловский Г. Языковая ситуация на територии распостранения южнославянских языков // Вопросы языкознания. 2002. № 2. С. 128-134.

  12. Павлов Г. Коррозия родного языка // http: // www.relga.rsu.ru/ n43

  13. Панько Т.І., Трофимович К.К. Типологія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах // Х Міжнародний з'їзд славістів. Софія, вересень 1988р. Слов'янське мовознавство. Доповіді. К.: Наук. думка, 1988. С. 136-148.

  14. Функціонування і розвиток сучасних слов'янських мов. К.: Наук. думка, 1991. 234 с.

Loading...

 
 

Цікаве