WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурно-семантичні різновиди лексичного повтору в публіцистичному тексті - Реферат

Структурно-семантичні різновиди лексичного повтору в публіцистичному тексті - Реферат

Епанода – слово чи словосполучення, які використовуються на початку одного речення, повторюються в кінці наступного речення чи періоду: Ми не є учасниками коаліції. Але ми є сторона, яка може надати відповідну допомогу, або ж її не надати. Це має носити гуманітарний характер. Бо до жодної зі сторін, які конфліктують, ми не належимо, ми не є учасниками(ПіК, № 20, 2001. С.4). З самого початку автор попереджає читача, що вони не є учасниками коаліції і не мають безпосереднього відношення до будь-якого конфлікту, потім автор говорить про допомогу або її відсутність, а наприкінці знову акцентує увагу читача на конструкції "ми не є учасниками" з метою виділення найважливішої деталі всього повідомлення.

Анадиплоза – подовженість останніх синтаксичних одиниць, що йдуть одна за одною, повтор кінцевого елемента висловлення на початку наступного: Ми всі породжені Шевченком, бо Кобзар – це вища абсолютизація.Абсолютизація сталася в добу революційних змагань, у перехідні історичні періоди. Щось подібне ми і нині переживаємо (Слово, 27 серпня – 2 вересня 2003. С.3). Абсолютизм (від лат. Absolutus – безумовний, необмежений) – необмежена монархія, форма правління, за якої верховна влада повністю належить монархові (царю, імператорові, королю та ін.) [Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. С.3]. Автор, вповні використовуючи семантичне наповнення слова "абсолютизація", проводить паралель між різними епохами і тими подіями, що визначають сутність кожного історичного етапу в житті суспільства.

Проаналізовані фігури лексичного повтору ми диференціюємо за місцем реалізації в структурі речень надфразової одиниці і розглядаємо як один із засобів досягнення поверхневого зв'язку між реченнями чи частинами цілого періоду в публіцистичних текстах.

З огляду на засоби реалізації повторюваного елемента, виділяють різні види повторів: звукові, морфемні, лексичні, синтаксичні. Звуковий повтор – увиразнює значення слів через розрізнення однієї фонеми. Морфемний повтор – це повтор однієї морфеми в межах речення чи тексту. Для публіцистичного мовлення звуковий та морфемний повтори не є властивими, бо це здебільшого засоби експресивності художньої прози та віршованого тексту, хоча й наявні в публіцистичних текстах. Наприклад: Як усі генії й одержимі, був він абсолютно безпорадний в господарських справах, у повсякденному житті. Безсрібник, по-дитячому довірливий і беззахисний перед корисливцями й нахабами, був безпорадний перед можновладцями, кар'єристами й донощиками (Сільські Вісті, № 116. С.4). Повторювана морфема-префікс "без- вказує на відсутність, заперечення чогось, просторовість" [Полюга Л.М. Словник українських морфем. Львів: Світ, 2001. С.368] і саме слова з префіксом без- характеризують "генія" як людину, непридатну до повноцінного існування в суспільстві.

Лексичний повтор, який функціонує як експліцитний показник реалізації семантичного повтору, функціонує як тотожний, синонімічний, антонімічний, повторення слів однієї тематичної або лексико-семантичної груп, родо-видових понять тощо. Тотожним лексичним повтором називають неодноразове повторення в тексті тих самих слів та словосполучень, які відтворюються без певних структурних та семантичних змін. "Сьогодні нам пропонують модель: сильний парламент і обмежений у повноваженнях Президент. Україні потрібен сильний президент і сильний парламент, і сильний народ, і сильна влада. – зазначив Віктор Ющенко" (Час, №13, 2003. С.2). Приклад свідчить, що прийом тотожного лексичного повтору не є надлишковим елементом текстової структури публіцистичного тексту. Незважаючи на те, що в тексті формально відтворюється одна й та сама лексема "сильний", при кожному наступному повторенні лексема набуває додаткового лексичного значення, яке позначається на змістовій наповненості цілого тексту. "Сильний президент" – людина, наділена фізичною та духовною енергією, яка характеризується спрямованістю у своїй діяльності, своїх намірах; "сильний парламент" – парламент, який має владу, вплив і спроможний зробити що-небудь для своєї країни; "сильний народ" – працездатні люди; "сильна влада" – міцна влада, і тільки все це разом допоможе піднятися Україні як європейській державі.

Синонімічний і антонімічний лексичні повтори відіграють значну роль у витворенні змістової єдності цілого тексту, бо синонімічний повтор – "повторення, яке відбувається як заміна одного слова іншим синонімічним" [Пришляк 2000 : 17], антонімічний же полягає у введені слів із протилежним значенням до двох чи кількох сусідніх речень, причому це не руйнує зв'язність тексту, а, навпаки, її підтримує. Наприклад: Лукаш все життя був закоханий у якусь неймовірно вродливу Олену, дружину його університетського однокашника, але беріг це. Як найбільшу таємницю. Схороняв її навіть тоді, коли його друга й товариша заарештували і вислали в беріївський гек.Шануючи пам'ять Олениного чоловіка, він промовчав(Слово, 27 серпня – 2 вересня, 2003. С.2). Слова "берегти, схороняти, шанувати, мовчати" в даному тексті постають контекстуальними синонімами, що набувають спільних сем завдяки задуму автора - дбати про цілісність доброї пам'яті й дружби свого однокашника, і в той же час синоніми актуалізують важливу ланку життя людини, яка змушена тримати свою таємницю в собі протягом тривалого часу.

Засобом організації зв'язності тексту можна вважати й використання слів однієї родо-видової групи. Наприклад: 1) Леонід Кучма надіслав учасникам конгресу привітання. Глава держави наголосив: "На батьківській землі шанують і високо цінують діяльність світового конгресу українців". У привітанні Президента зазначається, що Світовий конгрес українців усебічно підтримує молоду державу (ПіК, № 32, 2003. С.1); 2) Однокомітетник Сергія Бубки ОлегБлохін – ще одна зірка радянського спорту. Жива легенда вітчизняногофутболу (ПіК, №12, 2003.- С.19). Постійна заміна автором слів однієї родо-видової групи зосереджує зацікавленість читача не лише на самій особі, про яку розповідається, а й на його вчинках.

У публіцистичних текстах реалізується такий різновид лексичного повтору, як повторення слів однієї тематичної групи: Кожен район, область, місто, регіон повинні мати свої хлібні фонди. І тільки тоді район, область, місто, регіон зможуть нагодувати самих себе і свою державу (Сільські Вісті, № 103, 2003. – С.1). Визначивши лексичне значення кожної повторюваної одиниці ("Новий тлумачний словник української мови" у ІV томах), можемо визначити спільну сему цієї групи – адміністративно-територіальна одиниця. "Район – адміністративно-територіальна одиниця, яка є складовою частиною республік, країв, областей (ІІІ т, С.870); область – адміністративно-територіальна одиниця, що є частиною республіки (ІІІ т, С.21.); місто – великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр (ІІ т, С.651); регіон – певна територіальна одиниця, що вирізняється з-поміж інших таких одиниць специфічними рисами (ІІІ т, С.875). Повтор апелятивів на позначення адміністративно-територіальних одиниць вносить певні смислові акценти: держава – це складна система, механізм, бездоганне функціонування якого забезпечує злагоджена й чітка робота його складників – району, області, міста, регіону.

У ході дослідження ми дійшли висновку, що лексичні повтори в публіцистичних текстах розмаїті з огляду на їхнє структурування, семантику й позицію в складі реченнєвих синтагм, що забезпечує зв'язність текстових величин на формальному й змістовому рівнях.

Література

  1. Баранник Д.Х. Текст // Українська мова: Енциклопедія. К.: Наук. думка, 2000. С.627;

  2. Бекетова О.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія "Філологія" Вип.5. Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: КДЛУ, 1997. С. 3- 12.

  3. Белый А. Мастерство Гоголя. М.: Высшая школа , 1934. 255 с;

  4. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистических исследований. М.: Наука, 1981.- 139 с.

  5. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Донецьк.: ДонНУ, 2001. 662 с.

  6. Лосева Л. Как строится текст / Под ред. Г.Я.Солганика. М.: Просвещение, 1980. 96с;

  7. Одинцов В.В. Стилистика текста. М.: Высшая школа, 1980. 211 с.

  8. Пришляк Л. Повтор як синтаксичний засіб у поетичному мовленні Миколи Вінграновського // Лінгвістичні студії: Зб.наук.праць. Вип.6. Донецьк: ДонДУ, 2000. С.156-162.

  9. Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів: Зб.наук.праць. К.: ІСДО, 1995. 188 с.

  10. Сковородников А.П. Позиционно-лексический повтор как стилистическое явление // Филологические науки. 1984. .№ 5. С.71 -76.

Loading...

 
 

Цікаве