WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Даль Володимир Іванович - Реферат

Даль Володимир Іванович - Реферат

повернувся з Оренбурга, де прожив 8 кращих років, до Петербурга. Володимир Іванович був призначений начальником особливої канцелярії міністерства внутрішніх справ. Його адміністративна діяльність принесла чималу користь місту. Особливо багато він зробив для лікарень і навчальних закладів столиці.
Відомий письменник, значний чиновник, член-кореспондент Російської Імператорської Академії, Володимир Іванович Даль став помітною фігурою в Санкт-Петербурзі.
Щочетверга у Даля збиралися друзі й знайомі, переважно члени Імператорської Академії наук: професор Медико-хірургічної академії Микола Іванович Пирогов, натураліст Карл Максимович Бер, мореплавець і географ Федір Петрович Литке, Фердинанд Петрович Врангель, а також старі друзі - поети Одоєвський, Жуковський, Язиков. Одного разу на "далевський четвер" друзі запросили студента Імператорської Академії мистецтв Тараса Григоровича Шевченка. Він відразу сподобався Далю, а Тараса Григоровича до сліз вразило те, якою чудовою "рідною мовою" володів Володимир Іванович.
Минуло чотири роки. Молодий художник, випускник академії Тарас Шевченко прийшов попрощатися з Володимиром Івановичем: їхав на батьківщину. Він став професором малювання Київського університету. Але у 1847 році Шевченка заарештували разом із іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського товариства. Покарання було жорстоким: "Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений, как одаренного крепким телосложением, определить рядовым в Оренбургский отдельный корпус..."
Найбільшим катуванням для Шевченка була заборона писати й малювати. Становище художника в солдатській шинелі було винятково важким. Друзі робили все, щоб допомогти. Шевченко усі свої надії пов'язував із Далем: тільки Володимир Іванович міг поклопотати за поета перед Василем Олексійовичем Перовським, членом Адміралтейської ради, близькою Далю людиною.
Але справа просувалася повільно: Микола І навіть імені поета не хотів чути.
Даль довго не міг переконати В. О. Перовського допомогти Тарасу Григоровичу. Винятково, з поваги до Даля, Перовський виконав його прохання.
Звільнити Т. Г. Шевченка змогли вже після смерті Миколи І.
Незабаром доля знову звела Тараса Григоровича з Далем у Нижньому Новгороді. У середині липня 1849 року Даль приїхав сюди на посаду керуючого конторою. Тут знову зустрілися Даль і Шевченко.
Сімнадцятого листопада 1857 року поет записав у своєму щоденнику: "Зробив візитацію В. І. Далю, і добре зробив, що я, нарешті, зважився на цю візитацію. Він прийняв мене дуже радо".
Тарас Григорович часто бував у Даля, вони багато говорили.
У грудні 1857 року в Нижній Новгород до Тараса Григоровича приїхав Михайло Семенович Щепкін. Даль з доньками не пропустив жодної вистави участю великого артиста.
У Нижньому Новгороді сорокатрьохрічний Тарас Григорович закохався в молоденьку акторку Катю Піунову, просив її руки, але та відмовила, поету через статтю, в якій Тарас Григорович поряд з похвалою висловив і критичні зауваження на її адресу.
І хоча Шевченко з болем у серці переживав відмову правда - для нього була дорожчою.
Незабаром Тарас Григорович виїхав до Петербурга. Більше Даль його не бачив: через три роки Тарас Григорович помер.
4. Літературна діяльність Володимира Даля
Вже під час навчання у Морському корпусі виявилося філологічне покликання Даля. У вільний час він записував до свого щоденника влучні слова, цікаві випадки з життя кадетів та офіцерів.
У третьому класі корпусу Володимир кожну вільну хвилину писав вірші. Ті, що здавалися автору недосконалими, він одразу ж знищував. І знову продовжував писати.
Закінчивши навчання в Морському корпусі (1819) Даль одержав призначення на фрегат "Флора".
Якось біля кавказьких берегів фрегат потрапив у сильний шторм. На диво, моряки залишилися живими. Море загартувало Даля.
У цей період Володимир Іванович Даль захопився драматургією. Протягом 1821-1822 р.р. він написав дві комедії: "Наречена у лантусі, або білет у Казань" та "Ведмідь у маскараді".
У вересні 1823 року Даля заарештували за сатиричний вірш, у якому він висміяв любовні пригоди командуючого Чорноморським флотом губернатора Олексія Самуїловича Грейга. Адмірал Грейг передав справу до Військового суду. Допити тривали цілий рік, потім Даля перевели в матроси.
Восени 1824 року його виправдали, але морську службу довелося покинути. З цього часу почалися поневіряння майбутнього науковця. Він, який відмінно закінчив Морський корпус, добре володів російською, українською, німецькою, франзузькою, англійською і польською мовами, талановита людина, не міг знайти собі роботу.
Переживання Володимира Даля вилилися в прагнення висловитися. Володимир Іванович пише роман у листах. Твір не був надрукований, але його цінність велика. Адже тут автор аналізує причини відставання Росії.
Потім був Дерптський університет. Володимир Даль закінчив його достроково. У березні 1829 року склав іспити й одержав звання лікаря. У травні цього ж року він потрапив у діючу армію. Йшла війна з турками.
Після закінчення війни В. І. Даль працював лікарем в Умані, потім у Кам'янець-Подільському.
У цей час він уже працює над створенням майбутнього словника - скрізь, де б не був, збирав матеріал для нього. Але першу славу літератора Володимиру Івановичу принесли казки.
У березні 1832 року за переведенням потрапляє до військового шпиталю Санкт-Петербурга. І саме тут він створює свої перші казки. У цьому ж році вийшла й перша книжка "Русские сказки, из предания народного изустного на грамоту гражданскую переложенные, к быту житейскому приноровленные и поговорками ходячими разукрашенные казаком Владимиром Луганским: Пяток первый".
Казки сподобалися, книжку помітили, про неї заговорили. Аленезабаром видання було конфісковано. У ньому багато хто бачив прямий натяк на уряд. За донесенням Ф. В. Булгаріна автора заарештували. Підтримав Даля Василь Андрійович Жуковський.
У липні 1833 року Володимир Даль одружується з Юлією Андре. Разом з дружиною він виїжджає на нове місце служби до Оренбурга. Саме у цей період починається його активна письменницька діяльність. Повісті й оповідання, створені в Оренбурзі, визначили місце письменника у літературі.
Минуло небагато років, кращі журнали того часу почали вважати за честь друкувати твори В. І. Даля.
Працював Володимир Іванович дуже багато. В Оренбурзі значно поповнився "запас слів" для словника. Тут були написані твори, що стали значимими в творчості В. І. Даля "Бікей і Масляна", "Майна", "Башкирська русалка", "Уральський козак", "Розповідь про осаду фортеці Герата", "Осколок льоду", "Дім на водяній вулиці", "Мічман Поцілуїв", роман "Вакх Сидоров Чайкін" та інші.
Оренбурзі Даль створив підручник ботаніки та зоології. Таких підручників у російській школі ще не було. Книги були високо оцінені природознавцями та педагогами й неодноразово перевидавалися.
У грудні 1838 року Імператорська Російська Академія обрала В. І. Даля своїм членом-кореспондентом.
У петербурзький період життя Даль став відомим діячем культури. Ніколи ще він не писав так багато. Його оповідання друкували журнали "Современник", "Москвитянин", "Отечественные записки".
В. Г. Бєлінський високо оцінював твори Даля. Ім'я Козака Луганського зустрічається в багатьох статтях критика.
М. В. Гоголь у своїй "Авторській сповіді" (1847) писав: "Из людей умных должны виступать на поприще только те, которые кончили своё воспитанье й создались как граждане земли своей, а из писателей только такие, которые, любя Россию так же пламенно, как тот, который дал себе названье Луганского Казака".
Але від письменницької праці Володимиру Івановичу прийшлося відійти через роботу над "Словарем живого великорусского язика".
Створення словника - процес складний. Двісті тисяч слів - сотні метрів смуг паперу. Але саме ця кропітка праця стала вінцем творчої долі В. І. Даля.
"Толковый словарь живого великорусского язика" Володимира Даля вийшов з друку в 1863-1866 роках і назавжди увійшов у золоту скарбницю російської культури.
Loading...

 
 

Цікаве