WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурно-семантичні особливості складносурядних спонукальних речень - Реферат

Структурно-семантичні особливості складносурядних спонукальних речень - Реферат

Рідше трапляються спонукальні складносурядні речення, складові частини яких поєднуються на основі зіставно-наслідкових відношень, наприклад: ― Як? – спитав о.Захарій, якби вражений. – Жаль... – обізвався. Відтак похопився і додав живо: – Та коли вже так, що не маю щастя зробити вам цього літа приємности, як бажав із щирої душі, то прошу в які-небудь свята до нас. Ви лише напишіть, а я вишлю коні (О.Кобилянська). Складові частини таких висловлень, отже, поєднуються на основі співвідношень "умова ― наслідок" з обов'язковим зіставленням дій.

Семантико-синтаксична структура складносурядних речень спонукальної модальності із зіставними відношеннями між складовими частинами характеризується: 1) позиційною нестійкістю, тобто предикативні частини, зберігаючи при цьому загальне значення висловлення можуть змінювати своє місце розташування (окрім зіставно-наслідкових); 2) закритістю сурядного ряду (тільки дві структурні частини); 3) обов'язковою наявністю вербально вираженого суб'єкта в постпозитивній предикативній одиниці, 4) неоднорідним морфолого-синтаксичним вираженням предикатів складових частин: імператив + індикатив (майбутній час) доконаного виду. Зіставні спонукальні складносурядні речення репрезентують модель типу [!]S1({Pronn} Vimp), а S2(Nn – Vf).

Протиставні спонукальні складносурядні речення виражають протиставлення двох предикатних ознак, одна з яких обов'язково має спонукальне значення, наприклад: Семен. О, ми в тому певні. Але нехай собі йдуть, а ви тим часом нам порадьте в нашій справі (В.Самійленко).

У другій предикативній частині розглядуваних речень при дієслівній формі 1-ої особи множини наказового способу всупереч поширеному в мовознавчій науці твердженню [Дудик 1971: 32] можливе вживання займенника ми, який використовується з метою увиразнення протиставлення і виділення адресата-виконавця другої спонукуваної дії, наприклад: -- Ну! Хай же він у мене полежить, а ми ходім до льоху (А.Свидницький).

Певною своєрідністю відзначаються зіставно-протиставні спонукальні складносурядні речення, друга предикативна частина яких приєднується за допомогою сполучника а то. Ці структури кваліфікують як такі, що мають значення протиставлення з відтінком умови (або альтернативної мотивації, за термінологією В.А.Бєлошапкової [Белошапкова 1970]). Наприклад: Нараз той самий вереск: – Відчини мені двері, зараз відчини, а то підпалю двір (Б.Лепкий); – Пусти! – це старий Сірко, сміючись, розпатланий, спітнілий: – Пусти, а то ти його задавиш... (І.Багряний). Особливість наведених речень полягає в тому, що, спонукаючи, адресант вказує на дію, яка може стати реальною у разі невиконання спонукуваної дії, названої в першій предикативній частині спонукального складносурядного речення, тобто в постпозитивній одиниці названа реальна подія, протилежна на думку мовця, тій події, яка вербально оформлена в препозитивній частині, названі події характеризуються як несумісні. Т.А.Колосова називає такі складносурядні речення реченнями асиметричної будови: семантична структура не збігається граматичною структурою, бо кількість семантичних ланцюжків більша, ніж кількість граматичних [Совр. русск. язык, 1976: 94], наприклад: – Мовчи, а то виженуть тебе з церкви! – сердиться Одарка Миколаївна (О.Ткачук), яке можна інтерпретувати як "Мовчи, а якщо не будеш мовчати, то тебе виженуть з церкви". Це один із можливих способів подолання психологічного опору адресата.

Семантико-синтаксична структура протиставних складносурядних речень спонукальної модальності відзначається: 1) відносною позиційною стійкістю складових частин; 2) закритістю сурядного ряду; 3) облігаторною експлікацією суб'єкта або об'єкта у другій предикативній частині з фіксованою, як правило, позицією – після сполучного засобу, і можливою, але необов'язковою, наявністю суб'єкта у першій предикативній частині; 4) варіативністю морфолого-синтаксичного вираження предикатів (імператив + індикатив (теперішній і майбутній час); імператив + імператив). На матеріалі протиставних речень спонукальної модальності встановлено такі можливі структурно-семантичні моделі:

1. (!)S1( {Pronn} – Vimp) <> S2( {Pronn} – Vimp), наприклад: – Розказуй-но, Мстиславе, свої вісті, – сказав вкінці князь, – а ти, Малуше, дай нам дечого попоїсти (Ю.Опільський);

2. (!)S1( {Pronn} – Vimp) <> S2(Nn – Vf), наприклад:– Ну вже досить, вже досить, а то ще гетьман почує і прийде, – сказала тітка (Б.Лепкий); – Ходи звідсіля, а то ще наврочиш, – говорила Маруся, тягнучи Горпину за рукав (А.Чайковський);

3. (!)S1(Nn – Vf) <> S2(Pronn – Vimp), наприклад: Геллерфорт неквапливо продовжує: – Добре. Не відповідайте. Я вам щиро скажу, а ви слухайте <...> (А.Хижняк); – <...> Вислухай та зваж усе, може, й знадобиться... Він тебе, Килино, вмовлятиме, щоб дитину скинула, а ти не слухай! Не будь дурною, Килино, не будь! <...> (Є.Гуцало);

4. (!)S1(Nn – Vimp) <> S2(Pronn – Vf), наприклад: – Ви йдіть спіть, а я ще почекаю свого (О.Гончар); – Нехай мати хазяйнують вдома, а я трохи проїжджусь у город. Оце хочу набрать собі на новий керсет в крамниці (І.Нечуй-Левицький);

5. (!)S1(Nn – Vimp) <> S2(Pronn – Vimp), наприклад: – Гарно, вашмосць, говориш. Хай тобі Бог помагає цього доконати, а мені дай Боже хоч початки цієї праці побачити (А.Чайковський); Кошовий став пильно Петрові придивлятися: – Ну, гарно, йдіть собі тепер в січову канцелярію. Хай вам пан генеральний писар курінь покаже, до якого вас припише, а завтра пополудні ти, Конашевичу, заходь до мене...(А.Чайковський).

Література

  1. Бевзенко С.П. Структура складного речення в українській мові. К.: КДПІ, 1987. 79 с.

  2. Белошапкова В.А. Предложения альтернативной мотивации в современном русском языке // Исследования по современному русскому языке М.: Изд-во Московс. Ун-та, 1970. С.13-23.

  3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. 219с.

  4. Грищенко А.П. Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. К.: Наук. думка, 1969. 155с.

  5. Грищенко А.П. Спонукальне речення // Українська мова. Енциклопедія. К.: Укр. енциклопедія, 2000. С.587-588.

  6. Дудик П.С. Спонукальні речення і слова речення // Укр. Мова і л-ра в школі. 1971. № 9. с.30-35.

  7. Ковтунова И.И. Современный русский язык. Порядок слов и актуальное членение. М.: Просвещение, 1976. 239 с.

Loading...

 
 

Цікаве