WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

7. Утилітарне, або прагматичне, значення фітонімів поділяємо на декілька різновидів:

а) Локативи "свого" світу:

"Я коровку вполе одправляю, на бістриє води, нашовковиєтрави" (с. Мечна Рудня, "на вигін корови", укр.);

"Да іді ти, коровка, полямі, лугамі, зеленимівересамі <...>" (с. Дівошин, зам. "вроків корові", укр.);

"Еду я из поля в поле, взеленыелуга, в дальния места" [3, с. 293, "на путь-дороженьку", рос.];

"<...> пойду вочистополе, в широко раздолье, взеленудубраву" [3, с. 334, "для удачи на охоте", рос.].

б) Об'єкти замовлянь – "усяка пашниця", ліс, лікарські або магічні рослини:

"Святий Оврам землю орав, святий Ілля сеяв зілля, Божа Мати полівала, людям помоч давала" (с. Мечна Рудня, "на збір зілля", укр.);

"Роди, Боже, овес, ячмінь і гречку, хоч всього потрошку; роди, Боже, льон і коноплю на весь християнський мир!" [8, с. 180, "на врожай", укр];

"Благослови сию траву копати. Озимая Мати, благослови мне своего плоду взяти, и ты трава, Адам, на что я тебя копаю, и ты буди к тому пригодна. Аминь" [3, с. 395, "на собирание Адам-травы", рос.];

"<...> смотрю я чрез все леса: дуб, березу, осину, липу, клен, ель, жимолость, орешину; повсемсучьям и ветвям, повсемлистьям и цветам, а было в моей дуброве по живу, по добру и по здорову, а в мою бы зелену дуброву не заходил ни зверь, ни гад, ни лих человек, ни ведьма, ни леший, ни домовой, ни водяной, ни вихрь <...>" [3, с. 383, "заговор островника на зеленую дубраву", рос.].

в) Різного роду матеріал: на цвяхи, міст, вінок та ін.:

"<...> и не пятились бы наших ленных да коноплянных сетей" [3, с. 352, "для удачи на промысле", рос.];

"Стали жидки Бога мучить, на хресточки розпинати, терновий виночок на голивку накладати, шипшиною підпер'язувати" (с. Обуховичі, "від злого й лихого, від пустого вітру", укр.);

"Йшла Пречіста Мамка каліновим мостом [13], зустріла два вдари, третій звіх <...>" (с. Стечанка, зам. "звиху і вдару", укр.).

Отже, фітоніми та пов'язані з ними найменування у текстах замовлянь можуть мати значення: міфолого-магіко-локативне (світове дерево), міфолого-магіко-анімістичне (персоніфікація), магіко-анімітичне (чарівне зілля), міфолого-локативне (дуб як символ флори тощо), магіко-метафоричне (у кліше із законом аналогії в основі), локативне, наближене до утилітарного (локативи "чужого" світу, що мають суто "фонове" функціональне навантаження), утилітарне (локативи "свого" світу, об'єкти замовлянь, матеріал для артефактів).

Один і той же фітонім може мати різні значення, залежно від контекстуального оточення, від конситуації, від функціонального навантаження. Це певною мірою свідчить про умовність запропонованої нами функціонально-семантичної класифікації, проте тільки таким чином вона може претендувати на всеохоплюваність стосовно жанру замовляння. Для більшої конкретизації наведемо перелік фітонімів, які у досліджуваному жанрі є додатково маркованими. Цей маркер можна вважати стилістичним: мова йде про магічну конотацію (у значеннях "чарівний" та "чудодійний"), а саме магічним спрямуванням характеризуємо кожне замовляння у сенсі вербального впливу. Для українських замовлянь додатково марковані: береза, бук, верба, дуб, осика, явір, калина; очерет, терен, шипшина (у зв'язку з християнізацією); бешишник, горох, дивина, мак, малина, матриґан, рожа, розмай-зілля, рута, ряст, сон, терлич; верх, колоддя, дерево (похилене та ін.), зілля, болото; для російських – береза, дуб, ракита; кипарис (тільки у зв'язку з християнізацією), липа, осина, адам-трава, закручен-трава, крапива, одолен-трава, папоротник, плакун, татарин; колода, вершина, дерево (сухе та ін.), зелье, болото, лес, поляна.

Слід зауважити, що список фітонімів із таким маркером значно більший як у російській, так і в українській мовах. Проте не всі вони функціонують у текстах замовлянь,– для багатьох характерне використання у суто акціональній магії; можливе й поєднання акціональної з вербальною без задіювання фітоніма.

Звичайно, об'єм проаналізованого матеріалу не дає змоги робити категоричні висновки (від одного тільки інформатора можна записати до п'ятнадцяти текстів замовлянь), проте для створення якомога об'єктивнішої картини загального уявлення було опрацьовано тексти різного функціонального спрямування: функціонування фітонімів залежить як від жанрового, так і від внутрішньожанрового поділу. В результаті можемо стверджувати, що фітонімна картина українських замовлянь суттєво відрізняється від тієї, що зафіксована у російських. Зокрема, проведене дослідження дало змогу виявити значні розбіжності фітонімного інвентаря українців та росіян щодо замовлянь: із 40 та, відповідно, 28 фітонімів збігаються тільки 10; із 21 та, відповідно, 24 пов'язаних із фітонімами найменувань дещо більше – 17.

Характер відмінностей фітонімних картин дає підставу для висновків концептуального характеру.

1. Для російських текстів більш характерні загальні назви. Слід погодитися з М.Новіковою, яка вважає, що "конкретність і детальна розробленість кожної групи символів завжди прямо пропорційна їхній архаїчності" [5, с. 201].

2. Порівнюючи з українськими, у російських текстах спостерігається преваляція назв на означення рослин, вживаних тільки з метою використання їх чарівних властивостей: адам-трава, закручен-трава, одолен-трава, папоротник, плакун. В українських текстах таких рослин практично немає (терлич) у зв'язку з синкретизмом магічних та фітотерапевтичних властивостей (матриґан, розмай-зілля та ін.), що, на нашу думку, також свідчить про кращу розробленість рослинного інвентаря в текстах українських замовлянь.

3. Майже не виявлено у російських замовляннях назви злакових рослин. У той же час українському замовлянню "на врожай всякої пашниці" відповідає російський "заговор островника на зеленую дубраву", що у сукупності з домінуванням назв лісових дерев, кущів та зілля у російських текстах дає нам наочну інформацію про той спосіб життя, який був більш характерним для племен, що заселяли територію сучасної Росії: звіроловство та ягідництво на противагу рільництву.

Висока частотність використання фітонімів у текстах замовлянь свідчить про важливість ролі рослин у житті людини, а також про те, наскільки первісна людина відрізнялася від людини сучасної цивілізації у баченні світу та у світоглядних уявленнях.

Література

  1. Виноградов Н. Заговоры, обереги, спасительныя молитвы и проч. // Живая старина.– С.-Птб., 1907.– Вып.1.– С.1-102.

  2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т.– М., 1955.– Т. 4.– 683 с.

  3. Забылин М. Русский народ. Его обычаи, обряды, предания, суеверия и поэзия.– М., 1880.– 616 с.

  4. Зенбицкий П. Заговоры (конца XVII в.) // Живая старина.– С. Птб., 1907.– Вып.1.– С. 1-67.

  5. Новикова М. Коментар // Українські замовляння.– К., 1993.– С. 199 306.

  6. Посмертні писання Митрофана Дикарєва з поля фолькльору й мітольоґії: Збірник фільольоґічної секциї НТШ.– Львів, 1903.– Т. VI.– 258 с.

  7. Радович Р., Сілецький Р. Стеля і сволок у традиційному будівництві поліщуків (конструктивно-технологічний та обрядовий аспекти) // Народознавчі зошити.– Львів, 1996.– № 2.– С. 78-92.

  8. Українські замовляння.– К., 1993.– 309 с.

  9. Українські приказки, прислів'я і таке інше / Уклав М. Номис.– К., 1993.– 768 с.

  10. Чубинський П. Мудрість віків: У 2 кн.– К., 1995.– Кн. 1.– 224 с.

  11. Тут і далі використовуються зібрані В. Галайчуком та Я. Гарасимом польові матеріали (фольклорно-етнографічні експедиції від Мінчорнобиля України "Комплексне фольклорно-етнографічне дослідження радіоактивно забруднених зон Київського та Житомирського Полісся". 1994-1997 рр., керівник – М. Глушко).

  12. Стосовно епітетів є підстави вважати, що так у народі розмежовують різні породи дуба (про укр. назви див. 7). Наприклад, сорочинской дуб, очевидно, розвивається після 22 березня (св. 40 мчч. в Севаст. озері); дуб Леванидин/Левантинов – після 5 березня (день прп. Льва, єп. Катанського); мокрецкой, сырой, Моравской, скоріше всього, ростуть на пониззі, де більший вміст води у ґрунтах; булатной, навпаки,– на узвишшях, тому що має більшу щільність деревної тканини; ленивый (можливо, це те ж, що й укр. нелинь) розвивається найпізніше.

  13. Стосовно калинового мосту, то думки дослідників поділяються: калиновий міст часто фігурує у піснях (рос.) у власне прагматичному значенні, проте у казках (рос., укр.) та замовляннях (укр.) він використовується на означення межі між "своїм" та "чужим" світами. Вважаємо, що основне семантичне навантаження несуть лексеми міст, калина.

Loading...

 
 

Цікаве