WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Схоже, що подібне замовляння мало б бути й у російському фольклорі: деякі види "дивини" мають тотожні в українців та росіян народні назви: "коров'як" (укр.), "коровяк" (рос.);

"Терлич! приклич! Терлич, терлич! десятох приклич <...>" [9, с. 47, "для привороту", укр.];

"<...> Еду я во чистом поле, а во чистом поле растет одолен-трава. Одолен-трава! Не я тебя поливал, не я тебя породил; породила тебя мать сыра земля, поливали тебя девки простоволосыя, бабы-самокрутки. Одолен-трава! одолей ты злых людей <...>" [3, с. 293, "на путь-дороженьку", рос.];

"Осина, осина, возьми мою тресину, дай мне леготу" [3, с. 353,"от лихорадки или дрожжалки", рос.];

"Плакун! плакун! плакал ты долго и много, а выплакал мало. Не катись твои слезы по чистому полю, не разносись твой вой по синему морю, будь ты страшен бесам и полубесам, старым ведьмам Киевским <...>" [3, с. 325, "от бесов", рос.].

Цей текст, можливо, для росіян неавтентичний [3, с. 428].

Характерно, що наведені замовляння стосуються конкретних рослин, а топоніміка як в українських, так і у російських текстах така ж, як і у випадках із "світовим деревом". Вважаємо це відображенням вірувань у "дзеркальність" світопобудови і можливість взаємопроникнення "дзеркальних" світів.

Саме конкретність значною мірою відрізняє випадки щойно проілюстрованого "псевдооживлення", від персоніфікації. Як до живої, звертаються до будь-якої рослини під загальною назвою "дуб", "береза" та ін. (вибір об'єкта може мати певні нюанси), проте тільки до реально існуючої, персоніфікація ж передбачає наявність псевдоденотата.

4. Звертає на себе увагу певний тип замовлянь із заангажованим у них дендронімом дуб:

"Місяць у небі, кит-риба в окіяні, дуб на землі. Як оці три брати зійдуться, то тоді у раба божого Івана зуби будуть боліти" [8, с. 7З, укр.];

"Молодік молодой <...>. Слава тобі, а мертвец у гробі, камінь у морі, мєдвєдь у лєсі, дуб у полі. Як зійдуца всі штирі брати <...>" (с. Полохачів, укр.);

"Месец на небі, а дуб на межі, а мертвец у землі. Як зийдуца <...>" (с. Дівошин, укр.); "<...> пойду я, раб Божий, в восточную сторону, в чистое поле, под светлый месяц, к сухомудубу, к синему морю. На небе – месяц, в дубе – червяк, в море – камень. Пока сии три брата не сойдутся вкупе и не будут в чистом поле под сухим дубом на белом камне гулять, до той поры и у меня бы <...>" [1, с. 75, рос.].

У наведених прикладах дендронім дуб виконує функції символа флори, лісу (рос.), флори "свого" світу або межі між верхнім та нижнім ярусами "чужого" світу (укр.), тобто функцію локатива. Якщо це так, то "як зійдуться" повинно означати кінець світу, тобто маємо загальновживану магічну формулу – "доки не настане кінець світу, доти щоб мене не боліли зуби".

Характерно, що таке значення зафіксоване тільки за дубом і тільки у замовляннях "від болю зубів", що становлять окремий тип замовлянь.

Якщо у поданих випадках семантику лексеми дуб можна охарактеризувати як міфолого-локативну, то у тих же замовляннях від болю зубів дуб фігурує і у суто магічному значенні:

"Виговораю до б'єлого зуба, до зеленогодуба, а на черв'яка згуба (треба триматись за дуба, але не громового і не поваленого, бо може людину повалит. То недобре вивалює)" (с. Латаші, укр.).

У цьому випадку спостерігаємо явний прояв гомеопатичного принципу "подібне до подібного". Так, замовляючи зуби, потрібно іноді стояти на камені (укр.), пропонувати обмін зубами певній тварині (укр., рос.), замовляти на редьку, сучок, кістку (рос.). Зуб (твердий – дуб; твердий, мертвий – кістка) виступає прообразом дуба і має безпосередній зв'язок із Місяцем та мерцями. До того ж, як вважалося, зуби болять від черв'яків, які їдять також мерця та точать дубы, що, незважаючи на це, болю не відчувають. Таким чином, біль зубів можна було передати на дуба, оскільки загальновідомо, що безслідно ніщо не зникає згідно із законом компенсації.

5. Наступна група фітонімів має магіко-метафоричне значення і вказує на неможливість або, навпаки, – звичайність хвороби у тілі хворого:

а) "Як це маковедрубнезернятко зійшло і зацвєло, і ліст опав, шоб так у раба Божого Івана ляк пропав" (с. Обуховичі, зам."ляку", укр.);

"Сей сук коли буде розвиватись, листям сюю хату покривати, тоді буде в сій хаті цвіркунище кричати" [8, с. 162, "від цвіркуна", укр.];

"Як берест од огню корчиться, так <...>" [10, с. 94, "від завитки", укр.];

"Как то бересто на огне горит и тлеет, так бы <...>" [1, с. 92, "на присуху", рос.];

"Как на быстрых реках луговаятраваподкошоная сохнет и вянет, так же бы <...>" [1, с. 92, "на присуху", рос.];

"И как с того сырогодуба щепа летит, тако же бы <...>" [3, с. 385, "на кулачный бой", рос.].

б) "Як не можна із цього маку нікому щоту знімати, так би не можна <...>" [8, с. 192, "на добре ставлення людей", укр.];

"Як та лоза не зійшла, шоб так <...>" (с. Мечна Рудня,зам. крові,укр.);

"Як тую грушу не можна без сокири зрубати, без огню спалити, щоб так <...>" [8, с. 139, "від перелогів", укр.];

"Как осинка и ивинка без корня не стоит, так бы <...>" [1, с. 59, "на домового", рос.];

"Как закладномубревну в лесе не бывать и на пне не стаивать, так бы и <...>" [1, с. 65, "скотской оберег", рос.];

"Как сухомупню отроду не будет, так <...>" [4, с. 3, "от порчи пищали", рос.].

Як бачимо, наведені кліше мають у своїй основі закон аналогії. Цікаво, що цитовані замовляння можуть супроводжуватись магічними діями, а можуть використовуватись і без них. В останньому випадку вербальний елемент повністю еквівалентний предметному, чого не спостерігалось при розгляді лексеми дуб у магічному значенні в замовляннях від болю зубів.

Магіко-метафоричне значення, засноване на законі аналогії, мають і фітоніми у закляттях:

в) "Ляк, віходь, як мак (тобто дрібний. – В.Г.) <...>" (с. Мечна Рудня, зам. "ляку", укр.);

"Гадючий хвіст, а жаб'яче черево, як прийду я між пани, то шоб стали вони, як сухедерево" [8, с. 9, "на суд", укр.];

"Дядя леший, покажись не серым волком, не черным вороном, не ельюжаровою, покажись таким, каков я" [3, с. 327, "при знакомстве с лешим", рос.].

Підпункти а) та б) схематично можна зобразити: як "х", так "у"; як не "х", так не "у"; підпункт в) виглядає дещо інакше: "х" як "у"; "х" не як "у". Проте природа всіх цих метафоричних кліше, імперативний тон виконання тотожні.

6. Велика група фітонімів та пов'язаних з ними найменувань має наближене до утилітарного локативне значення: хвороби засилаються "під коріння глибоко, під парустя високо", "на черета, на болота", на похилене дерево, темні ліси, зелені луги, широкі поля, сухий ліс, сухі дуби, сухі кущі, сухі лози, низькі лози, білі берези, мохи, Миколині трави, турецькі отави(укр.); "под скрипучее дерево", "под корень", "в леса темные да древа сухия", "в пустые леса, непроходимые места", "на пни", "на мхи", "туда, где ивинка и осинка", "на гряды,на гривы", "на бора дремучие, на ельники, на можжушники, на калинники, на черемошники" (рос.) та ін.

Про те, що наведені локативи належать до сакрального "чужого" світу (інакше їх семантика визначалась би як прагматична), свідчать додаткові означення: "де вітер не віє і сонце не гріє, де глас християнський не заходить і кури не піють",– тобто йдеться про місце, де зупинено час, де немає життя, звідки й така висока частотність вживання прикметника сухий у значенні мертвий. Тільки у такому місці – найчастіше болоті – різноманітним хворобам "столи позастиланиє, кубки поналиваниє", там їм "питеннє, їденнє" та "гуляння й буяння".

Серед переліченого видимого одноманіття виділяється, проте, окрема група з яскраво вираженим магічним значенням. Розглянемо для прикладу такі елементи замовлянь:

"<...> а лесной в лес под скрипучеедерево, под корень <...>" [3, с. 329, "от нечистого духа", рос.];

"Суседушко, ватаманушко, <...> шути и двори над лесами, над водами, над пеньями, над кореньями <...>. Вот тебе ивинка и осинка, тут тибе бы шутка и игра" [1, с. 59, "на домового", рос.];

"<...> до заход стико тобі побувати, пока святе сонечко пойде спочивати. А там тобі на очерета, на болота, на буйниї ліса, де вітер не в'єє, де сонце не грєє, де курачий голос не заходить. Там сухаівина, сухаосичина, вона тебе ожидає" (с. Буки, зам. "пристріту", укр.);

"<...> забери ти цю боль болючу, голючу, колючу на чисте поле, на синє море. На очеретині почепися, на шипшині сколися, хрищенному нарожденному Саші ця боль уймися" (с. Чоповичі, зам. "звиху", укр.).

Відомо, що скрипуче дерево, як і похилене, "громове", "близнюки", повалене вітровієм тощо – "під нечистим"; осика та іва ("Іва червіва Сусу Христу кров спустіла" (укр.)) – дерева прокляті; очерет Чорт помилково прийняв у дарунок від Бога, а шипшину насіяв сам, щоб люди кололись об них і мимоволі грішили. Безумовно, все це впливає на значення фітонімів у наведених прикладах, і тому між ними, як улюбленцями, "нечисті", і рештою із переліченого у цьому пункті знаку рівності ставити не можна, оскільки решта фітонімів додатково не марковані.

Loading...

 
 

Цікаве