WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Перелічені локативи символізують першопростір, простір за межами "свого" світу; хтонічні і подібні істоти належать "чужому" світові; означення, як і числа, підкреслюють магічність, а все разом належить до міфологічного "нульового" часу.

Характерно, що фіксованість значення верби та дуба, як найчастотніших в українських замовляннях, підтверджується і малими "формульними" жанрами фольклору – приказками, загадками та закличками: "Як діти просять у піст скоромного, їм кажуть: "Бозя (Бог) на вербу взяла". Сюди ж належить і приказка: "Були на масниці вареники, та в піст на вербу повтікали". Деколи в такому разі кажуть: "Бозя на небо взяла" [6, с. 4]; "Стоїть дуб-стародуб, на тім дубі птиця-вертиниця – ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця" (сонце) [9, с. 637]; "Сидить півень на вербі, спустив крилля до землі" (дощ і сонце?) [9, с. 639]; "Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувся" [9, с. 53]; "Якби не зуби та не губи, була б душа на дубі" [9, с. 55].

Подані паремії чітко вказують на співвідносність дуба та верби з небом, чому свідченням часто є і етнографічний матеріал [6, с. 49-58]. Інша річ, що ця співвідносність дещо різнопланова: "Рідкісне вживання верби в замовляннях пояснюється тим, що вона є символом сонця, як божества світлого, добродійного, символом його роду, його панства. Дуб у замовляннях згадується частіше як символ місяця, його роду й царства, а воно є царством темноти, ночі, холоду, смерті, царством темної сили (до котрої, власне, і належить кожне замовляння)" [6, с. 57].

Про дуба у російських пареміях додатковою інформацією у цьому контексті не володіємо, а щодо верби можемо вказати лише на одну паремічну одиницю, що, можливо, відображає її зв'язок з небом: "На кануне вербнаго воскресенья св. Лазарь за вербой лазил" [2, с. 176]. Зауважимо, що у російських замовляннях як "світове дерево" фігурує тільки різновид верби – ракита, до того ж ми зафіксували лише один випадок такого використання.

Для унаочнення наведемо приклади із текстів замовлянь стосовно кожного із вказаних вище дендронімів у функції "світового дерева". Пор. українські тексти:

"На синьому морі стояв дуб. На тому дубі золоте голлє і золоте гніздо. Там сиділа цариця Шевела <...>" (с. Дубова, зам. укусу гадюки, укр.);

"Під сонцем під жорстоким і під лісом, під чорним, там стоїть верба: під тією вербою сімсот коренів, і на тій вербі сімсот канатів, і на тих канатах сидить цар Хан і цариця Ханиця <...>" [8, с. 146, зам. укусу гадюки, укр.];

"Стоїт груша на семох коренях і на семох потоках. А на тій груші золоте гнєздо, а в том гнєздє царіца – гадовніца й палковніца <...>" (с. Дівошин, зам. укусу гадюки, укр.);

"На білому камені золотаяблоня, на золотій яблоні золота голлячка, на золотому голлячку золоте листячко, на золотому листячку золоте яблочко, на золотому яблочку золоте креслечко, на золотому креслечку там сидєла Хоха-Яроха, старінна стара п'янка <...>" (с. Жерев, зам. укусу гадюки, укр.);

"У моря калина, під калиною дівчина, вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати <...>" [8, с. 93, зам."уроків", "призорів", укр.].

Пор. російські тексти:

"Есть в чистом поле, стоит дубсорочинской и под тем дубом сорочинским есть тридевять отроковиц, из-под того дуба сорочинского выходит Яга-баба <...>" [3, с. 314, зам. "на любовь", рос.];

"В чистом поле стоит терновкуст; а в том кусту сидит толстая баба, сатанина угодница <...>" [3, с. 314, "на любовь", рос.];

"В темном лесе стоит кипарис-древо; под тем кипарисом сидит сама Мать Пресвятая Богородица <...>" [3, с. 339,"охотничье заклинание", рос.];

"В чистом поле синее море, в синем море лежит белый камень, у того белого камня стоит сухоедерево, у того сухого дерева стоит сухой муж, сечет сухое дерево и кладет на огонь <...>" [1, с. 44, "на присуху", рос.];

"<...> есть на мне насвятом, насухомдреве, наеле, на вершине сидит сизый черный ворон <...>" [1, с. 60, зам. на"уроки, призоры", рос.];

"На море на Окиане, на острове на Буяне стоит часткустракитовый, возле того куста ракитового стоит часткустлиповый, третей кустчеремоховый. Среди трех кустов, среди трех частых лежит <...> сам царь Сопецкий, змей скарбецкий, царь змеиный <...>" [1, с. 64, зам. укусу гадюки, рос.];

"В чистом поле стоит белаякужлеватаябереза – сама матушка Пресвятая Богородица <...>" [1, с. 94,"от порчи", рос.] (береза як світове дерево, очевидно, символ недавній. Можливо, він виник завдяки асоціативному зв'язку "Богородиця – жінка – береза").

Значення фітоніма, заангажованого у текстах замовлянь із функцією "світового дерева", визначаємо як міфолого-магіко-локативне, оскільки він репрезентує наївну світопобудову, використовується для позаконтактного впливу на людину і загалом природу та виступає дейктиком "чужого" світу.

2. Досить рідкісний випадок для замовляннєвих текстів – персоніфікація рослини. У баладах та легендах персоніфікація зумовлена явищем метаморфози. Цього не можна сказати стосовно замовлянь:

"Калиновим мостом ішло три сестри: Калина, Малина і Шипшина. Не вміли вони ні шити, ні прясти, тільки вміли сікти-рубати, ріки пропускати <...>" [8, с. 60, зам. крові, укр.].

Внутрішня форма наведеної персоніфікації зрозуміла – у замовлянні крові важливу роль відіграють колір та можлива причина кровотечі (колючки у шипшини). Проте зрозуміло й те, що на денотативному рівні Калина не матиме нічого спільного з калиною-фітонімом. Диференціюючі ознаки (колір, колючість) мисляться не як конкретно-опредмечені, а як абстрактно-загальні. Персоніфікація покликана посилити магічність замовляння, у багатьох випадках три сестри не мають ніякого імені, а як магічні персонажі ідентифікуються тільки завдяки своїм діям. Отже, щодо явища персоніфікації відзначаємо "чистий" перехід ознак денотата у сферу сигніфіката і конотативного компонента значення.

У російських замовляннях ми не зафіксували надання рослинам власних назв та звертання до них по допомогу (див. наступний пункт), що теж є виявом анімістичних вірувань. Значення фітонімів на дефініювання персоніфікацій визначаємо як міфолого-магіко-анімістичне: Калина (укр.) – міфологічний персонаж, що володіє магічними пізнаннями і завдячує своїм походженням народним віруванням у наявність незалежного начала – душі – у рослин.

3. Багато фітонімів володіють магіко-анімітичною семантикою чарівних ліків, приворотного зілля тощо. Ця семантика з'являється тільки у текстах замовлянь, тому що лише у замовляннях спостерігаємо звертання до рослин, що володіють магічними властивостями, – а таких є багато, – на ім'я. Пор.:

"Добридень, дубе-неленю, посватаймось, побратаймось з тобою. У тебе син, у мене дочка. На тобє крикси, на тобє зиґси, на тобє все лихо <...>" (с. Дубова, зам. "криксів", укр.);

"Дивино, не пущу тебе, доки не випадуть робаки з (такої-то) худоби" [10, с. 92, "від хробаків на худобі", укр.].

Loading...

 
 

Цікаве