WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь - Реферат

Реферат на тему:

Функціонально-семантичні особливості фітоніміву текстах українських і російських замовлянь

Сучасна лінгвофольклористика зважає на потребу жанрового підходу до матеріалу, що аналізується. Думки з приводу специфіки жанрових різновидів висловлювалися неодноразово, починаючи з праць В. Проппа і закінчуючи сучасними дослідженнями І. Оссовецького, О. Артьоменко, А. Хроленко, С. Єрмоленко, І. Клімас та ін.

Не викликає сумнівів те, що різні фольклорні жанри мають автентичне, властиве тільки їм комунікативне спрямування, зумовлене певним смисловим навантаженням, і що їх зміст, своєю чергою, детермінується причинами, тобто доцільністю виникнення, що, звичайно ж, не може не відображатися на рівні структурних текстових одиниць, зокрема не впливати на семантику та прагматику загальновживаних у різножанрових текстах лексичних чи фразеологічних одиниць.

Розуміння жанрової приналежності автоматично відкриває у пам'яті рецепієнта тексту необхідні "комірки", налаштовує його на певне сприйняття, тим самим активізуючи далеко не всі ознаки, притаманні тій чи іншій лексичній або фразеологічній одиниці, а лише ті, які не виходять за межі даного, тобто актуального сприйняття.

Один із найдавніших пластів фольклору, в якому яскраво виявляє себе міфологічність мислення творців фольклорних текстів і загалом людей на початкових стадіях розвитку суспільства, становлять замовляння. Лінгвістичний аналіз дає змогу виявити у текстах замовлянь як елементи міфотворчості первісних народів, так і архаїчні елементи, що стосуються їх побуту.

Тексти замовлянь визначаємо як оказіонально-побутово-ужиткові, оскільки їх актуалізація, порівняно з текстами інших фольклорних жанрів, має набагато більший каузативний характер. Характерною є вузька професійна спеціалізація виконавців замовляннєвих текстів: "передавання" інформації сакрального змісту найчастіше здійснюється за спадковістю – від старшого покоління до молодшого – і, очевидно, було колись обмеженим ще більшою мірою, ніж сьогодні. Цим зумовлюється своєрідна "консервація" як самих замовляннєвих текстів, так і системи символів, що там функціонують.

Певну мікросистему з-посеред широко використовуваних у замовляннях символів становлять фітоніми. Крім значення символа, вони можуть вживатися у прагматичній (утилітарній) функції та як опорне слово різного роду метафор. У своєму метафоричному значенні фітоніми частково накладаються на фітоніми із значенням символа: збіг залежить від ступеня абстрагованості, тобто від того, наскільки чітко виявляються шляхи метафоризації, оскільки кожен символ первісно був метафорою.

У процесі аналізу приблизно однакової кількості російських та українських текстів замовлянь (загалом понад дев'ятсот) було виявлено в українських текстах 40 власне фітонімів та 21 найменування, що безпосередньо з ними пов'язане, і, відповідно, у російських – 28 та 24 (мова йде про кореневі лексеми з урахуванням їх закріплення за одним денотатом у випадку, якщо це можливо).

В українських текстах фігурують: береза, бук, верба/лоза, глиця (сосна, смерека), граб, груша, дуб, осика, яблуня, явір, ялиця – дерева; калина, терен – дерева або кущі; шипшина – кущ; барвінок, бешишник (вороняче око звичайне), васильок (васильки справжні), верес, горох, гречка, дивина, жито, конопля, лопух, льон, мак, малина, матриґан (беладонна), овес, осока, очерет, пшениця, рожа, розмай-зілля (любка дволиста), рута, ряст, сон, терлич, шовкова трава (можливо, що це Digraphis, Stipa?) ячмінь – зілля, злаки та ін.; берест (кора берези), верх, гілля, дупло, колоддя (колоди), корінь, листя, парустя (пагони), сук, ягоди – партитивні фітоніми, із значенням частинності; дерево, кущі (корчі), зілля, мохи, трава – із значенням узагальненості, родові назви; болото, ліс, луг, нива, поле, степіз значенням локативності.

У російських замовляннєвих текстах зафіксовано такі фітоніми: береза, дуб, ива/ракита, кипарис, клен, липа, осина, черемуха, ель – дерева; тільки у формі відфітонімних збірних імеників – жимолость, можжушник (можжевельник), орешина; калина, терн – кущі; адам-трава (адамова голова/борода?), закручен-трава (наукова назва нез'ясована), конопля, крапива, лен, малина, овес, одолен-трава (молочай), папоротник, плакун (Иван-чай, луговой зверобой), редька, роза, татарин (Cirsium, Carduus), хмель – зілля та ін.; пов'язані із фітонімами за значенням; береста, бревно/колода, вершина, ветвие, корень, листье, отрод (паросток), сучье, цветы – із значенням партитивності; былинка, дерево, зелье, куст, мхи, трава – родові, узагальнені назви; бор, болото, грива/гряда, дуброва, лес, луг, поле, поляна – із значенням локативності.

Біологічний поділ фітонімів стосовно замовлянь вважаємо доцільним тільки щодо семантичних опозицій "злаки – (польові – лісові)" і "зілля – дерева", оскільки семантика рослин у текстах замовлянь інші опозиції, звичайно, ігнорує як неадекватні сприйняттю первісної людини. Так, в українських текстах як "світове дерево" зафіксована калина, а калина у біології класифікується і кущем, і деревом; у російських – терен (кущ або дерево), кущі ракитовый, липовый і черемоховый (!), що суперечить біологічному поділу взагалі. Такі текстові суперечності, чи алогізми, мають, на наш погляд, ґрунтовну мотивацію: вишите на рушниках-божниках та вирізьблене на сволоках світове дерево часто має навіть форму квітки, – ЛЗ у цьому випадку передбачає наявність псевдоденотата, який апелює до фантазії, а зрима форма прояву іноді досить відмінна від вербальної.

Семантичний аналіз фітонімів в аспекті їх функціонування вбачається найґрунтовнішим за критеріями охоплюваності і, власне, доцільності стосовно замовлянь. На підставі цього аналізу визначаємо типи значень фітонімів, зумовлені їх функціонуванням (відповідно функція зумовлена значенням, а отже, один фітонім може належати і до різних типів).

1. Фітонім (дендронім) у функції "світового дерева" є найвищим проявом міфологічності мислення людини щодо флори як за самим задумом, так і за його масштабністю. Триповерховість побудови світу як дерева лежить в основі багатьох релігій. В українських та російських замовляннях "світове дерево" (якщо це визначення правильне: незважаючи на численні щодо цього докази, така назва видається доволі сумнівною, – чому у текстах замовлянь йдеться тільки про "антисвіт"?) розташоване у "потойбіччі". Згідно із законом симетрії, таке ж дерево повинне б бути і "по цей бік". Ймовірно, що часті звертання до рослин за допомогою мають безпосередню причетність до цього закону: до них звертаються як до прообразу "світового дерева" або як до таких, що все ж таки мають певний зв'язок із потойбіччям.

Найчастіше значення світового дерева в українських замовляннях мають дуб та верба,далі – груша та яблуня,і найрідше – калина, граб та явір (явір у цьому значенні, як ісосна, трапляються переважно в колядках; у замовляннях знаходимо не зовсім чіткий приклад:

"Ішов Ригор з великих гор, ньос сокирку і топор <...>. Не йди, Ригор, явора рубаті, а йди рабу Божому (ім'я) крові замовляті" (с.Мечна Рудня, зам. крові, укр.) [11].

Очевидно, у цьому замовлянні інформатор пропустив початок з докладнішим описом явора.

Порівнюючи з українськими текстами замовлянь, у російських текстах щодо світового дерева спостерігаємо деяку неупорядкованість. Якщо безперечний пріоритет тут теж має дуб, про що свідчать як частотність вживання цього дендроніма, так і численні епітети [12]: мокрецкой, сорочинской, булатной, сырой дуб крековастый, дуб-стародуб, Моравской і навіть зафіксоване власне ім'я – Дорофей, то у решті випадків це може бути зеленый куст, тернов куст, част куст ракитовый, липовый, черемоховый, белая кужлеватая береза, кипарис-древо, сухое древо – ель, просто древо, сухое древо чи вышнее древо, – тобто стабільності у доборі об'єкта не спостерігається.

Зрозуміло, що у текстах замовлянь не фігурує сама назва "світове дерево", проте можемо ідентифікувати його за топонімікою та аксесуарами. Воно розміщене на семох потоках, на морі, на лукомор'ї, на морських плитах, на окіані, на острові на Дияні / Буяні, у полі, на степі, під сонцем під жорстоким і під лісом під чорним, за городом, на Сіянських горах, на синьому/білому камені (укр.); на реке Ердане, на море, на святом море, на океане/Кияне, на острове, на златом острове, на острове на Буяне, в чистом поле, в темном лесе, на полой поляне, на высоком на кургане, на крутой горе, на горах Афонских, в городе Иерусалиме, в восточной стороне (рос.). Під ним/на ньому/в ньому: камінь Олтар/Алатир, престол, гніздо, дупло (укр.); бел(горюч) камень Алатырь, ракитов куст, рунец, златая чаша, гнездо, уздечка бранная с коня богатырского (рос.). На вершині світового дерева сидять: сокіл/12 соколів на 12 дубах, сизокрилий орел (укр.); 70, как одна птица, птица орел, млад ясен сокол, сизый черный ворон (рос.). На першому та другому "ярусах" світового дерева відповідно розміщені: дівчина, три сестри, дід бородатий, царенко, цариця Яриця, цариця Шевела, цариця Ханиця, три або тричі по дев'ять цариць, царі Хан, Їв, Савул, черепаха, Хоха-Яроха, Олена-змія (укр.); тридевять отроковиц, тринадесят девиц простоволосых и простопоясых, толстая баба – Сатанина угодница, баба Соломонея, Яга-баба, змея Матрена, Скорпия – всем змеям царица, матка – всем маткам старшая, восемь старцев со старцем (тобто дев'ять), семь старцев, мастер муж, железен муж, сухой муж, царь Сопецкий, змей Скарбецкий, царь змеиный, бесы, Сатана Сатанович (рос.), – тобто переважно хтонічні істоти – повелителі змій або повелителі різних болячок: у пізніших чи деформованих текстах їх часто замінюють Ісус Христос, Пресвята Богородиця, християнські святі. Саме світове дерево може бути на семи/семистах коренях, із семистами гілок, дерев може бути два, дванадцять (укр.); з булатними коренями, гіллям, вершиною, їх може бути три, сім (рос.). Фітоніми, що позначають світове дерево, практично не вживаються без додаткових означень: дуб розложистий, золотокорий, дубнястий, дупленатий, колюча груша, золота яблуня, зелена лоза (укр.); сухое древо – ель, частый куст липовый, белая кужлеватая береза, вышнее древо (рос.). Безпосередній зв'язок світового дерева із символами нищення – сокирою, лопатою, вогнем тощо (укр., рос.).

Loading...

 
 

Цікаве