WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синтаксичні способи реалізації іронічного значення в українських фольклорних жанрах - Реферат

Синтаксичні способи реалізації іронічного значення в українських фольклорних жанрах - Реферат

Подібні алогічні невідповідності трапляються і в складнопідрядних реченнях зумовленості чи часу, наприклад: Гарний, як спить, та ще й зубами до стіни лежить (3: 436), Учений, коли й кобили не запряже (3: 742), Багатий, як не впаде, все діркою наверх (3: 647), Розумний: решетом у воді зірки ловить (3: 680). Підрядна частина нейтралізує повідомлене у головній, не підтверджує, а заперечує його.

Семантико-синтаксичні відношення алогічності створюють іронічну невідповідність зі змістом предикативної одиниці і в складносурядних реченнях з протиставно-обмежувальними відношеннями: Химка – хазяйка, а тільки лопати не має (3: 743).

Найбільш поширеним типом оцінних антифразних висловлювань є складні речення з порівняльними підрядними частинами. Зміст порівняльної підрядної частини у таких реченнях, як правило, протиставляється, є протилежним опорному слову, що називає предмет порівняння у головній частині складнопідрядного речення, якого стосується порівняльна частина, як-от: Жвавий, як рак на греблі (3: 618), Спритний, як черепаха у відрі (3: 634), Здоровий, як старий заєць після суворої зими (3: 538). Іноді такі іронічно-оцінні висловлювання утворюють, синонімічні ряди, побудовані за тією ж схемою, пор.: Такий господар, як з піску батіг (3: 735), З нього господар, як із собачого хвоста сито (3: 695), Така господиня, як з трьох городів диня (3: 237), або ж: Розуміється, як глуха на танцях (3: 729), Розуміється на справі, як бик на окулярах (3: 729), Розбирається, як свиня на апельсинах (3: 729), Розбирається, як баран в аптеці (3: 729).

Опорними словами в таких реченнях виступають: займенники такийприкметникової оцінної семантики, що займає синтаксичну позицію предиката або ж характеризує суб'єкта, пор. Така гарна погода, що хто вмер, і той не кається (3: 65); Такий він мені родич, як десята вода на киселі (3: 735); прислівник тоді, який виступає у складнопідрядних реченнях з підрядними часу прислівним поширювачем обставинного типу: Буде тоді, як на долоні волосся виросте (3: 475), Буде це тоді, коли у курей зуби виростуть (3: 475), То буде тоді, коли дві неділі разом зійдуться (3: 475); дієслова типу розуміється, розбирається, знається: Розуміється, як баран на звіздах (3: 729); Знається, як циган на волах (3: 694).

Досить часто у ролі підрядних порівняльних частин використовують сталі порівняння (народні приказки), за якими закріплений певний зміст, усталений у свідомості мовців як щось негативне (типу - як свиня у болоті – брудна; як зпіску батіг – нікудишній). Народний фольклор, відображаючи емоційну сферу свідомості (підсвідомості), звертається до прототипів, ситуацій, що відбивають нерозчленованість людських уявлень про світ. Люди створювали прислів'я та приказки, в яких відображали своє бачення подій, у такий спосіб реагуючи на зовнішні фактори.

Ще одним прекрасним зразком народної творчості є вигукові речення-фразеологізми, які поєднують у своїй семантиці значення часток і слів-речень (так, ні, нема та ін.) з експресією вигуків. Однак вони є інформаційно багатшими, ніж частки. Іронічний колорит у таких висловах створюється заміною звичного доречного компонента на недоречний (як правило, на антонім), наприклад: Бодай тя сніг спалив! (замість вогонь) (3: 857), Бодай тебе квочка вбила! (3: 817), Бодай вам гарбуз отелився! (3: 812), А побив би тебе Бог пирогами! (3: 834), Матері твоїй – сто карбованців! (3: 842) Парадоксальний зміст деяких вигукових паремій сприяє не лише досягненню іронічного ефекту, а й надає таким висловам розважальної функції. З часом такі одиниці набувають здатності узагальнено позначати подібну ситуацію: Не дай, Боже, з Івана пана! (3: 826) - говорять про людину, яка, змінивши соціальний статус на вищий, дуже загордиться; або ж На тобі, небоже, що мені не гоже! (3: 851) – говорять про подарунки, непридатні для використання.

Іронічного колориту можуть набувати і побажання, етикетні формули, віншування, позначені позитивними емоціями: Спасибі за закуску, що з'їв курку та гуску! (3: 791), Спасибі за полудень, що наївся та й голоден! (3: 796), Віншую Вас з цим Новим роком, щоби Вам вилізла кутя боком! (3: 804).

Коментуючи функціонування висловів такого типу, І.А.Подюков зауважив, що цей розряд фразеології зберігся як засіб емоційної розрядки, водночас його існування якнайповніше демонструє споконвічний потяг людини до словесної гри, своєрідного жонглювання словесною матерією [Подюков 1991: 79].

В основі приказок та прислів'їв лежить конкретний образ, який в процесі збагачення народного досвіду, набув, через свою правдивість та подібність до багатьох явищ дійсності, значення узагальнення. У вираженні змісту приказки бере участь і конкретне значення слів, що входять до її складу, і те узагальнююче значення – підтекст, якого набув даний вираз у процесі багатовікового досвіду мовців – у процесі перетворення звичайного виразу в приказку. Поєднання цих двох значень – конкретного і узагальнюючого (підтекстного) – роблять ці мовні засоби вираження емоційного надзвичайно виразними і глибокими.

Підсумовуючи спостереження за умовами виникнення іронічного значення в українських фольклорних жанрах, бачимо, що дане значення утворюється на основі семантичної несполучуваності окремих лексем у структурі простого речення, семантико-синтаксичної несполучуваності окремих компонентів речення або ж на основі алогічності змістів поєднуваних предикативних одиниць складних речень. При антифразисному слововживанні пряма понятійна співвіднесеність слова затемнюється, натомість з'являється значення, протилежне до того, що позначається словом. Іронічне значення виникає у разі зіставлювання непоєднуваних частин. Отже, іронічне значення і є різновидом контекстуально зумовленої семантики, яка породжена синтаксичним зв'язком між компонентами речення чи предикативними частинами складного висловлювання і слугує для створення іронічного колориту.

Література

  1. Білодід Ю.І. Засоби іронії у сучасному політичному романі // Мовознавство. 1981. №4. С. 71-73.

  2. Ланчуковська Н.В. Прагматичний аспект інтонації в реалізації іронії в англомовному художньому тексті: Автореф. дис... канд. філол. наук. Одеса, 2002. 19с.

  3. Міщенко Н., Міщенко М. Слово батьків з усіх віків. К.: Богдана, 1998. 1136 с.

  4. Подюков И.А. Народная фразеология в зеркале русской культуры. Пермь: ПГПИ, 1991. 128с .

  5. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. К.: Наукова думка, 1989. 126 с.

  6. Храмова В. До проблеми української ментальності. К.: Фенікс, 1992. С.3-12.

  7. Шевченко Л.І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу. К.: 2001. 476 с.

  8. Шкляревський Г.І. Погляди О.О.Потебні на "Естетично смішне" і вивчення мовних засобів комічного // Матеріали ІІ респ. славіст. конференції, присвяч. 125-річчю з Дня народження О.О.Потебні. Харків. 1962. С.276-282.

  9. Шонь О.Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях: Автореф. дис... канд. філол. наук. Львів, 2003. 19 с.

  10. Щербина А.О. Про іронічний ефект і методи його вивчення // Питання граматики і лексикології української мови. К., 1963. С.63-69.

Loading...

 
 

Цікаве