WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Елементи наукового стилю в історичних творах Романа Іваничука - Реферат

Елементи наукового стилю в історичних творах Романа Іваничука - Реферат

3. Порівняння, у яких об'єктом номінації виступає хімічна лексика. Вона вказує на: а) моральну категорію людини – щастя: "Кожен з нас має право на щастя. Хіба винен я, що воно всміхнулося мені з чужої хати, що спіймати його важко, як ртуть, розсипану по землі" [Іваничук 1988: 321]. Цим порівнянням Роман Іваничук підкреслює примарність, неокресленість такого поняття, як щастя; б) людське відчуття самотності: „Відчуття самотності, як ртуть, проникало не тільки в свідомість, а й у кожну клітину тіла" [Іваничук 1962: 42]. У цьому випадку автор використовує іншу властивість хімічного елемента ртуть, у порівнянні з попередньою ситуацією – її здатність шкідливо впливати на людський організм, отруювати його, тому тут це слово набуває негативної оцінки та іронічного забарвлення. Уміло вжиті порівняння вказують на майстерність автора і на його обізнаність з властивостями цієї речовини.

Широкі функціональні можливості виявляють терміни, коли вони використовуються в переносному значенні. Як зазначає Н.С.Родзевич, „в термінологічній лексиці, як і в загальній, – перенесення найменування відбувається кількома шляхами – найменування за подібністю ознак, коли в основу покладена метафора, перенесення найменувань за подібністю функцій – в основі теж лежить метафора, і третій шлях, який для термінологічної лексики менш характерний – перенесення за суміжністю – явище метонімії" [Родзевич 1965: 140]. Для термінології найбільш характерним є перенесення значення за метафорою. На відміну від денотативної метафори наукової мови, художня метафора вирізняється перш за все оцінною спрямованістю. Фактично, вона апелює до досвіду читача, щоб через асоціацію досягти відповідного стилістичного ефекту. Можна визначити декілька основних груп метафоричного використання термінів у творах Романа Іваничука, хоч ця класифікація є досить умовною. Виділені групи вказують на основні значеннєві перенесення термінів у процесі їх метафоризації, пов'язані з медициною, правознавством, фізикою:

1) метафоризація медичного терміна, зумовлена сполучуваністю з лексикою будівництва: "Та ніхто, ніхто ніколи не засвідчить останнього мого дня, що його я відбув, перемінюючись у порох на вершині Ян-тапа, що побачив звідси чотири дороги, які розбіглися від Гянджі на всі чотири сторони світу – в Тифліс і Баку, Мінгечаурські степи і Карабахське нагір'я, - чотири артерії, котрі день і ніч пульсують, даючи життя Старому містові" [Іваничук 1988: 423-424]. В аналізованому контексті медична лексема артерія,яка визначається як"кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла" [СУМ І : 62] доповнюється новими смислами за подібністю, що лежать в основі перенесення, набуває переносного значення - "дорога, що є шляхом сполучення" і разом із словом пульсують відтворює ритм людського життя у місті.

2) метафоризація правничого терміна у поєднанні з філософською та психологічною лексикою:"За яким кодексом я буду судити сам себе? За кодексом мого сумління? Таж у мене замість сумління криваве місиво із решток пошматованої віри в Бога" [Іваничук 1992: 32]. Кодекс – "єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано норми права, що належать до певної галузі законодавства" [ЮС: 341]. Для автора важливий не сам поняттєвий зміст цього терміна як такого, його більше цікавить він як моральна і вічна категорія добра і зла, сумніву й віри, зради і вірності. Власне через те в романах письменника поряд із цим термінологічним сполученням часто фігурують такі: моральний кодекс [Іваничук 1997: 182], патріотичний кодекс [Іваничук 1997: 189], моральний закон[Іваничук 1997: 182], кодекс честі [Іваничук 1997: 143]. Наведені термінологічні сполучення мають емоційне забарвлення і виявляють нові додаткові смисли, означають "чисту совість, незаплямованість душі людини".

3) метафоризація фізичного терміна в поєднанні з лексикою зі сфери довкілля, природи: „Цитадельні кручі залишилися позаду, й апостол Петро поволі вивільнявся від тривоги, навіяної тужавою густиною ночі" [Іваничук 1997: 243]. Густина – „величина, яка визначається для однорідного тіла його масою в одиниці об'єму" [ФЭС 1983: 550]. У контексті, поєднуючись з іншими словами, це слово набуває метафоричного значення, основою для якого послужила виділена в процесі абстрагування одна з властивостей поняття – „вага", за якою суб'єкт номінації встановив асоціативну схожість з новим об'єктом номінації.

Серед метафор в історичних творах письменника помітне місце займають індивідуально-авторські, або оказіональні. В оказіональній метафорі переносне значення не закріплюється за словом, характеризується перехідністю і можливе тільки в конкретному контексті. Це явище пояснюється виникненням у художньому тексті особливого типу значення – семантично ускладненого [Сиротіна 1981: 26-31]. Найчастіше контекстуальне значення з'являється на базі незвичних словосполучень, які мають яскраве публіцистичне забарвлення: атом істини вселюдської [Іваничук 1997: 61]; формула вірності батьківщині [Іваничук 1997: 187]; формули філософського мислення [Іваничук 1988: 524]; зовнішні площини людського життя [Іваничук 2002: 287]; неосяжна площина світу [Іваничук 1988: 126]; бацила заздрості, меншовартості і надмірної ненависті до неволі [Іваничук 1997: 84-85]; бацили хамства, бездуховності й неуцтва [Іваничук 1997: 193]; симбіоз добра і зла [Іваничук 2002: 329]; компасне коло послуху [Іваничук 1988: 495]; в незвіданих вимірах планети ридає у горі мати [Іваничук 1988: 356-357]; страх засіявся незримою бацилою у моєму організмі [Іваничук 1991: 144]; всесвітня гармонія пульсує[Іваничук 1997: 85]; дзвенить космос стоголосою молитвою [Іваничук 1992: 142-143].Термінологічні слова, які вживаються у складі метафор, набувають додаткових конотацій. Таке розгалуження семантичної структури термінів внаслідок нового контекстуального значення розширює сферу їхнього функціонування. Використовуючись у новій зображальній функції, терміни отримують іншу денотативно-сигніфікативну зіставність і стають двоплановими словесними знаками.

Таким чином, на основі проаналізованого матеріалу можна стверджувати, що в мові історичних творів Романа Іваничука активно використовується термінологічна лексика, яка змінює своє призначення: набуває нових додаткових смислових значень, емоційно-оцінного забарвлення, стає підвалиною для створення художніх образів. Гармонійне поєднання спеціальної термінології з іншими шарами лексики (історизмами, архаїзмами, екзотизмами) розкриває специфіку індивідуально-авторського стилю автора, постає як стилістичний прийом, за допомогою якого письменник створює естетичний фон для розкриття своїх задумів, необхідний для втілення ідейно-художнього спрямування своїх творів.

Література

  1. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М., 1967. 376 с.

  2. Іваничук Р. Бо війна війною. Роман. Львів, 1991. 312 с.

  3. Іваничук Р. Вогненні стовпи. Романний триптих. Львів, 2002. 432 с.

  4. Іваничук Р.Журавлиний крик. Історичний роман. Львів, 1989. 375 с.

  5. Іваничук Р.Край битого шляху. Роман. К., 1962. 418 с.

  6. Іваничук Р. Орда. Псалом. Львів, 1992. 200 с.

  7. Іваничук Р. Рев оленів на розвидні. Роман-легенда. Львів, 1999. 155 с.

  8. Іваничук Р.Смерть Юди. Триптих повістей. Львів, 1997. 297 с.

  9. Іваничук Р. Сполохи над пустирем. Дилогія. Тернопіль, 2002. 352 с.

  10. Іваничук Р. Твори в 3-х т. К., 1988.

  11. Іваничук Р. Через перевал. Химерний роман. Львів, 2004. 190 с.

  12. Карпова В.Л. Термін і художнє слово. К., 1967. 132 с.

  13. Кучеренко І.К. Порівняльні конструкції мови в світлі граматики. К., 1959. 108 с.

  14. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). К., 1997. 303 с.

  15. Родзевич Н.С. Метафора спільне джерело творення термінологічної лексики в слов'янських і західноєвропейських мовах // Дослідження лексикології та лексикографії. К., 1965. 276 с.

  16. Сиротіна В.О. Про специфіку словесних значень у художньому тексті // Мовознавство. 1981. №1. С.26-31.

  17. Словник української мови: В 11-ти т. К., 1970-1980.

  18. Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. М., 1983. 928 с.

  19. Юридичний словник / За ред. Б.М.Бабія, Ф.Г.Бурчака, В.М.Корецького, В.В.Цвєткова. К., 1983. 872 с.

Loading...

 
 

Цікаве