WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

  1. Лексика на позначення зовнішнього вигляду людини, певних рис характеру, частин людського тіла:

бридота – 'гидота, погань' – від праслов'янського бридъ – 'терпкий, гострий, кислий, огидний; жорстокий, суворий', а потім 'негарний, бридкий, поганий' [ЕСУМ 1982: 255]. Старше покоління лемків уживає цю лексему в значенні 'огидний; поганий; смердючий; бридкий; той, хто (що) викликає відразу; набридлива людина': пришла тота бридота / і доўго росказувала нам про свойу роботу. У середнього покоління, фіксуємо, окрім тих самих значень, ще 'кислий' і 'брудний': вчора пили с мо бридотни ǐ компот;

карияк 'незґрабний' – очевидно, утворене від 'кария' (озн. 'мука, важко, погано') [ЕСУМ 1982: 392]. У своєму мовленні використовують особи усіх поколінь: та то йe карийaк / шо не в'із΄ме до рук / то ўсе йому хпаде.

  1. Лексика на позначення різних процесів, дій, станів тощо:

банувати 'сумувати, тужити' – мадярське запозичення (bn 'шкодувати, каятись', bnat 'сум, туга, горе' етимологічно незрозумілі) [ЕСУМ 1982: 135]. Цю лексему вживають особи старшого віку, щоправда, дуже рідко. У мовленні молодших осіб її не зафіксовано, збережена вона лише в лемківських піснях:

дунайy / дунайy / бистра вода ў тоб'і /

неuможу забути / милен΄ки ǐ о тоб'і//

очка би забули / серце неu забуде /

оно ўсе за тобоў банувати буде;

глядати 'шукати' – у мовленні старшого покоління ми ще фіксуємо це слово у вжитку: гл΄aда ǐ соб'і добре / це тоб'і на цале жит΄:a,а от в осіб середнього віку воно уже не простежується;

ґалюпово 'раптово' – запозичене з німецької або французької мов [ЕСУМ 1982: 461], вживається сьогодні у говірковому мовленні і старшого, і середнього поколінь: в'ін захвор'іў ґал΄yпово на запален΄:a пл΄yц΄іў;

ґвавтувати 'сильно кричати' – запозичене з німецької через польську мову [ЕСУМ 1982: 485]. Знаходимо часте використання цього слова в говірковому мовленні переселенців усіх вікових категорій: не ґваўту ǐ так сил΄но / н΄іхто т΄a так не почуйе;

дриляти 'штовхати' – у старшого покоління ця лексема сьогодні вживається досить часто: не дрил΄a ǐ н΄a / бо ўпаду, зрідка трапляється непослідовне застосування літературного відповідника, натомість молодше покоління цієї лексеми вже не використовує.

  1. Лексика на позначення релігійних обрядів:

кермеш 'празник' – запозичене через польське посередництво (kiermasz 'річний ярмарок, пов'язаний із народними святами; урочистість посвячення костелу') з німецької мови (Kirche 'церква' і wihen 'святити') ) [ЕСУМ 1985: 425] – збережене в мовленні старшого покоління: была м на к'eрмеш'і / ў сус΄ідн΄ому сел΄і / там было дуже веисело, а от у середнього і молодшого уже не зафіксоване.

Бачимо, що за понад півстоліття проживання лемків в інодіалектному середовищі відбулися значні зрушення в лексичній системі північнолемківських говірок асимілятивного плану, однак є лексеми, які стійко зберігаються. Зрозуміло, що зміни торкаються мовлення осіб середнього і наймолодшого віку. Водночас існує своєрідна двомовність, коли діалектоносії у своїй мовній свідомості чітко розділяють риси їх рідного мовлення від літературно-нормативного. За умов переселення ця проблема, як психолінгвістична, без сумніву, вимагає спеціального дослідження.

На підставі аналізу мовлення переселенців можемо говорити, що на лексичному рівні послідовно збережені чотири типи лексем: а) ті, що найтривкіші в мовленні усіх поколінь: банувати, брадрура, желіско, кантар, карияк, сердак; б) ті, що зберігаються у мовленні старшого покоління, але послідовно функціонують у середовищі середнього і молодшого: піт, хыжа, куферок, бандурка, вивірка, ремінь; в) ті, що особи старшого віку ще пам'ятають, але ніхто не вживає: бесаги, горнец; г) ті, що збережені тільки у лемківських піснях: боїско, риночок, кабат, кирпці, кошуля, гівкнути.

Говірки лемків, втративши територіальну компактність, підлягають швидкому процесові нівеляції. Саме темпи нівелювання північнолемківських говірок переселенців повинні бути стимулом до їх опрацювання на сучасному етапі.

Література

  1. Атлас української мови. Т.2.: Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. Київ: Наукова думка, 1988. 520с.

  2. Бандрівський Д.Т. Деякі особливості говірки лемківських переселенців у с. Липівці на Дрогобиччині. // Діалектологічний бюлетень. Вип.VIII. Київ, 1961. С.94-99.

  3. Верхратський І. Про говір галицьких лемків // Зб. НТШ (секція філологічна). Т.ІІІ. Львів, 1902. 489 с.

  4. Дрозд Р. Акція "Вісла" – метод вирішення української проблеми в Польщі // Депортації українців та поляків: кін.1939- поч. 50-х років. Національна Академія Наук, Інститут Українознавства. Львів, 1998. С.19-23.

  5. Етимологічний словник української мови: У 7 т../ Ред.кол.: О.С.Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. І-ІV. Київ, 1982 – 2004.

  6. Енциклопедія українознавства / за ред. В.Кубійовича. НТШ. Tом 4. Париж – Нью-Йорк, 1962. С.1275.

  7. Кульчицька Т. Українська лексикографія ХІІІ-ХХ ст. Бібліографічний покажчик НАН України ЛНБ ім.В.Стефаника. Львів, 1999. 360 с.

  8. Куцинда В. Документи Державного архіву Львівської області про переселення і депортацію українців та поляків // Депортації українців та поляків: кін.1939- поч. 50-х років. Національна Академія Наук, Інститут Українознавства. Львів, 1998. С.92-96.

  9. Лесів М. Українські говірки в Польщі. Варшава, 1997. С.9-82.

  10. Панцьо С. Матеріали до словника лемківських говірок (дієслівна лексика). Ч.І. Тернопіль, 1997. 56 с.

  11. Словник української мови: В 11-ти томах. К.: Наукова думка, 1970-1980.

  12. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т.3. Москва,1971.

  13. Riger J. Słownictwo i nazewnictwo łemkowskie. Warszawa, 1995.

1 Ми умовно поділили діалектоносіїв на три покоління: найстарше (від 70 років), середнє (від 40-50 до 69 років) і молодше (до 40 років).

2 Тепер лемки проживають у таких населених пунктах: м.Борислав, м.Львів, м.Моршин, м.Пустомити, м.Свірж, м.Трускавець; Пустомитівський р-н: с.Басівка, с.Зимна Вода, с.Оброшине, с.Рудне, с.Сокільники; Золочівський р-н: с.Новосілки, с.Струтин; с.Воля-Баранецька Самбірського р-ну, с. Дунаїв Перемишлянського р-ну, смт. Красне Буського р-ну.

Loading...

 
 

Цікаве