WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

дес΄ буў Йaн΄ічку / дес΄ буў до рана//

пше д΄іўин΄і/ пше долин΄і/ бо т΄e волала/

бо м т΄e волала/ бо м т΄e кликала/

бо йa сама на коника кантар складала;

куферок 'скриня' – очевидно, запозичене через польське посередництво з німецької мови [ЕСУМ 1989: 164]. Уживають сьогодні лише особи старшого віку: сховала м ў куферок на ǐкрасн΄іши хусткие. Натомість особи середнього віку під впливом літературної мови використовують відповідник скриня;

ріжджя 'хмиз' – збережене в мовленні лемків, очевидно, через використання в наддністрянському оточенні [АУМ 1988: 470]: назбирала м того р'іждж'a / принесла го до хати і п'йeц роспалила.

  1. Лексика на позначення назв тварин та рослин:

бандурка'картопля' – запозичене з польської (bandurki – 'картоплі') та словацької (bandurka – 'картопля') мов, пов'язані з назвою німецької землі Brandenburg [ЕСУМ 1982: 133]. У побуті старше покоління ще вживає це слово: ...коливоно троха закип'іло / п'ідмашчували ол΄ійоў з лену і то было дуже добре до бандурок, проте паралельно, хоч і непослідовно, використовує український літературний відповідник:наварила м картопл΄і/ зробл΄у пал΄ушків, натомість особи середнього віку вживають лише нормативне картопля [АУМ 1988: 434];

боцян 'лелека' [СУМ І: 223] – запозичене з польської мови [ЕСУМ 1982: 240], збережене тільки в мовленні осіб старшого віку. Паралельно вони вживають і бусько, хоча вибір однієї із цих лексем у них є непослідовний. Оскільки наддністрянським говіркам не властива лексема боцян (лише в декількох селах), а літературна норма не прижилася в молодшого покоління, ми занотували у їхньому мовленні діалектизми, що побутують і на Наддністрянщині бузьок, бузько [АУМ 1988: 450];

вивірка 'білка' – збережене у мовленні тільки старшого покоління: ў наших смерекових л΄ісах было дуже вив'ірок, натомість молодше – вживає тільки б'ілка. Дивує, що не всі лемки використовують це слово, адже у наддністрянському діалекті воно є поширеним [АУМ 1988: 441] і тому могло б зберегтися;

квасок 'щавель' [СУМ ІV: 132] – в основі давнє слово квас, квасний[ЕСУМ 1985: 415] – побутує у мовленні переселенців усіх поколінь без винятку (літературного відповідника у паралельному вжитку не зафіксовано): наваримо боршчу з кваску;

мурянка 'мурашка' [СУМ ІV: 827] – в свідомості лемків ця лексема вважається застарілою: в мовленні жодного із поколінь не вдалося її занотувати, натомість прижився діалектизм муравлі, який властивий частині наддністрянських говірок [АУМ 1988: 451]: ти знаш / не майy спасу с тими мураўл΄aми / йaк при ǐде весна / то повиелаз΄aт // вс΄yди йiх поўно.

  1. Лексика на позначення назв одягу та взуття:

кирпці 'постоли' – очевидно запозичення з словацької мови, споріднене з польським karple 'примітивне пристосування для ходіння по снігу і болоті' чи karpie 'ходаки, черевики з дерев'яною підошвою і шкіряним верхом' [ЕСУМ 1985: 425]: с чисто ǐ шк'іри шили тот΄і кирпц΄і / йaк не было зими / то ходили ў тотих кирпц΄aх із б'ілима онучками, перебуває у пасивному лексиконі найстаршого покоління, оскільки зникла така реалія;

кошуля 'сорочка' [СУМ ІV: 318] – сьогодні особи всіх вікових категорій цієї лексеми не використовують, хоча найстарші інформатори пригадують, що колись уживали це слово у своєму мовленні. Тепер в ужитку лише літературний відповідник, поширений практично в цілій західній частині України [АУМ 1988: 404]: а сорочкиебыли вишивани р'іжнима в'ізерунками;

сердак 'верхній короткий (чоловічий або жіночий) одяг з домотканого сукна, оздоблений вовняними нитками', вживали в говірковому мовленні паралельно ще кожушок: і кожушки были коротки / йaк гуцул΄скы / ше ǐ вишивани наперед΄і ружами. СУМ нотує сердак [СУМ IX: 58] як застаріле та діалектне. Інформатори усіх вікових категорій ще до сьогодні використовують ці лексеми.

  1. Лексика на позначення осіб за родом їх діяльності чи заняття:

гуда 'музикант, скрипаль' – від гудіти "грати на струнних інструментах" [ЕСУМ 1982: 613]. Цікаво, що цю лексему в повсякденному вжитку лемки не використовують, але вона функціонує часто як прізвисько. А також у піснях, що співають переселенці, можна часто можна слово гуда чи похідне гудачок:

загра ǐ ми / гудачку / на тонку струнечку/

на ǐ со ǐ витанц΄yйy свойy фрайiречку.

  1. Лексика на позначення членів сім'ї, родини, сімейних зв'язків:

ґаздиня 'господиня' – фіксується на території Закарпаття та Лемківщини [АУМ 1988: 472] – переселенці всіх поколінь використовують у мовленні, хоча інколи трапляється нормативне господиня: вона така ґаздин΄a / же ў хат΄і хлопи голодн΄і;

використання діалектизмуняньо 'батько' [СУМ V: 459], який поширений на Закарпатті [АУМ 1988: 478] можемо спостерігати в поодиноких нформаторів, натомість поширена, як і на цілій території південно-західного наріччя, лексема тато у мовленні всіх поколінь без винятку: йa памн΄атам жеu ми с΄і поховали c кол΄іжанками на п'іт в солому // м'і ǐ брат М'іс΄ко с кол΄ігами приб'іг // а тато каже / жеинема тут н΄ікого / вони дес΄ п'ішли // а ми ховалис΄а / жебы нас вони не пообливали // так св'ата проходили веисело і рад΄існо.

Loading...

 
 

Цікаве