WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців - Реферат

Реферат на тему:

Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців

Силою історичних та політичних обставин середини ХХ століття північнолемківські говірки перестали існувати на своїй споконвічній території [пор. Кубійович 1962: 1275 і Куцинда 1998: 93; Дрозд 1998:21]. Ще на початку 60-их рр. Д.Бандрівський звернув увагу на певні тенденції до нівелювання особливостей лемківського мовлення осіб, переселених на Дрогобиччину: "Люди старшого віку (неписьменні) здебільшого ще зберігають істотні риси говірки галицьких лемків, а переселенці середнього покоління, ...відходять від цих рис під впливом нового діалектного середовища, а також літературної мови, ...зате на вимові млоді (передусім шкільної), що виросла в новому діалектному оточенні, позначається вже сильний вплив наддністрянських говорів і літературної мови" [Бандрівський 1961: 94]. Учений стверджував, що зрушення відбуваються передусім у фонетиці та лексиці переселенців. Наші спостереження виявили вже результати інтенсивної дії таких тенденцій – не викликає сумніву потреба в науковому опрацюванні діалектного мовлення представників цього найзахіднішого говору українського діалектного обширу, допоки ще живуть його носії, хоч і не компактно в інодіалектних середовищах. Відтоді, коли Д.Бандрівський досліджував ці говірки, вони зазнали істотних змін, бо прийшло до голосу покоління, мовлення якого тоді вчені не брали до уваги. Тому сьогодні важливо простежити міру збереження на різних мовних рівнях особливостей північнолемківських говірок в умовах переселення його носіїв.

Предметом опрацювання стали записи говіркового мовлення лемків1, які тепер проживають у Львівській області2. Інформатори є вихідцями із таких сіл північної Лемківщини: Вислічок, Воля Вижня, Воля Нижня, Гирова, Ґанчова, Дальова, Завадка Риманівська, Зиндранова, Крампна, Мисцова, Поляни, Поляни Мисцівски, Радоцина, Тилич, Тилява, Шкляри, Яслиська. Ми ставимо собі за мету проаналізувати лексичні особливості сучасного діалектного мовлення різних за віком переселенців з уваги на мовне оточення (наддністрянський говір та українську літературну мову), в яке вони потрапили понад півстоліття тому.

Спеціальне дослідження лемківського говору започаткував І.Верхратський, який подає словник, що налічує понад 3000 слів [Верхратський 1902: 388-489]. Найхарактерніші лексеми лемківського діалекту вміщує "Мовний атлас давньої Лемківщини" З.Штібера [Stieber 1956-1964]. Про лексичні особливості цього говору можна почерпнути відомості із понад 20 різних за обсягом словників [Кульчицька 1999: 34-42]. Опрацювання лексики лемківських говірок знаходимо в дослідженнях Я.Ріґера [Riger 1995], М.Лесева [Лесів 1997]. С.Панцьо у "Матеріалах до словника лемківських говірок" фіксує понад 600 дієслівних лексем, якими сьогодні користуються лемки-переселенці Тернопільщини [Панцьо 1997].

Основу словникового складу північнолемківських говірок становить, звичайно, загальнонародний український лексичний фонд. Проте для цього говору характерне й велике розмаїття специфічно лемківських діалектизмів. Зібраний матеріал дозволяє виділити 9 лексико-семантичних груп. У межах кожної із тематичних груп наводимо найхарактерніші лексеми в алфавітному порядку. У лексиці лемків наявна значна кількість різних запозичень з інших мов, передусім сусідніх – польської, словацької та німецької. Таких слів під час аналізу цих семантичних груп спеціально виокремлювати не будемо.

  1. Лексика на позначення назв будівель, сільськогосподарських споруд, їх частин та інших, пов'язаних з ними предметів:

брадрура 'піч для випікання' є запозиченням через польське посередництво ('bratrura') з німецької мови (Brtrhre 'піч для розігрівання'; 'маленька піч для підсмажування', утворене з основ дієслова brten 'смажити' та іменника Rhre 'труба, трубка') [ЕСУМ 1982: 249]. У мовленні всіх вікових категорій зафіксоване часте вживання цього слова: постав до брадрури на годину/ будеш мала добре випечени ǐ мед΄івник. Інколи трапляється непослідне використання також лексеми духовка: тепер вшитк'і продайут духовкы;

ватра 'підлога в печі, де пекли хліб'. Походження цього слова не зовсім відоме, можливо спільнослов'янське, споріднене з авестійським atar 'вогонь', у такому значенні фіксує цю лексему І.Верхратський: п'ідлога в пецу/ на котр'і хл΄іб пече [Верхратський 1902: 395]. Із цією ж семантикою це слово використовують переселенці старшого віку. У мовленні осіб середнього покоління лексема ватра вийшла з ужитку, натомість, можливо, в зв'язку із відсутністю відповідної реалії, використовується у властивому літературній мові значенні 'вогнище, багаття' [СУМ І: 297];

обістя 'садиба, двір' [СУМ V: 505-506] – діалектизм поширений на території Наддністрянщини і дуже рідко Лемківщини [АУМ 1988: 387]: ми мали об'іс΄т΄a / воно неивеилике было. У сучасному мовленні лемків старшого покоління ця лексема послідовно збережена, натомість особи середнього віку її не використовують;

під 'горище' (у житловому будинку) з праслов'янського podъ[ЕСУМ 2004: 387]) фіксують на території закарпатського, гуцульського, бойківського та лемківського діалектів [АУМ 1988: 390]. Сьогодні, як нам вдалося записати, трапляється дуже рідко в мовців старшого віку. Очевидно, під впливом наддністрянського діалекту, використовують також стрих, а в лексиконі осіб середнього віку наявне непослідовне використання двох лексем: діалектизму стрих [СУМ ІХ: 772] і літературного відповідника горище: ит на стрих ǐ пов'іс΄ лахы;

риночок 'подвір'я' фіксуємо лише у записаних нами піснях, а в мовленні переселенців слово давно вийшло з ужитку:

йак йа со ǐ засп'івам

ў л΄іс΄і на горбочку/

почуйe н΄a мили ǐ

ўдома на риночку;

хыжа 'хата' поширене на території Закарпаття та Лемківщини [АУМ 1988: 389]. Переселенці паралельно із літературним відповідником непослідовно все ще використовують лексему хыжа, але здебільшого це мовці старшого віку: хыж'і ў нас были дереиўл΄aн΄і / неивелики // та йaк стойіш перед хатами / то одразу л΄ісом чути.

  1. Лексика на позначення назв різних предметів господарсько-побутового вжитку, знарядь праці:

бесаги 'дві торби, з'єднані одним полотнищем, що їх носять перекинутими через плече' [СУМ І: 167] є запозиченням, очевидно, через польське і, далі, чеське посередництво з латинської мови (bisaccium 'перекидна торба') [ЕСУМ 1982: 176]. У переселенців це слово побутує як архаїзм;

ґудз 'вузол на мотузку, шнурку, нитці' [СУМ ІІ: 189] – властиве говіркам Наддністрянщини [АУМ 1988: 407]. Раніше інформатори використовували вузел і ґудз, але, очевидно, під впливом середовища, в якому вони сьогодні перебувають, лексема вузел занепала, а збереглася тільки ґудз: заўйaш на ґудз / шчоб добре трималос΄a;

желіско 'праска' побутує в сучасному мовленні всіх вікових категорій, літературний відповідник у говірку не проник: прасувати йа не л΄убл΄у / а мойа мама воз΄ме жеил΄іско / ўсе випрасуйе;

кантар 'вуздечка' [СУМ ІV: 89]– походить з тюркських мов, запозичене через угорську (kantar 'вуздечка') [ЕСУМ 1985: 366], лексема вийшла з ужитку, а збережена у лемківській пісні, яку співають дотепер:

Loading...

 
 

Цікаве