WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблема функцій морфонологічних перетворень в історії морфонологічних студій - Реферат

Проблема функцій морфонологічних перетворень в історії морфонологічних студій - Реферат

До переліку завдань індексу структурального віднесено:

 вказувати на характер (матеріальна, нульова) флексії: krowa krw, moja mj, godny godzien, suknia sukien, osła osioł (те ж властиве морфонологічним засобам української мови: нога ніг, сукня суконь, моя мій, вогню вогонь, дивна дивен);

 повідомляти про різновид (пом'якшувальний / непом'якшувальний) словотворчого суфікса: jezioro pojezierze, в укр.: рука ручка, ручний (пор. з рукав);

 повідомляти про структуру наступного елемента: krowa krwka, marchwi marchewka, kolonia kolonijny (обидві альтернації  o-u та -v  сигналізують про консонантну ініціаль приєднуваного суфіксального морфа, пор. з українськими формами: кріслокріселко на противагу кріслечко чи борозна борозенка супроти борозна борознити).

Суть категоріальної функції  повідомляти про певні граматичні ознаки морфеми, маркованої морфонологічним перетворенням, а саме:

 засвідчувати належність морфеми до класу а) питомих чи запозичених (наприклад, альтернаційні пари d~z, s~t: korozja korodować, introwersja introwertyk польської мови, як і кс~г, с~т: суфікс суфігований, дискусія дискутувати української "прив'язані" до чужомовних коренів); б) дієслівних чи іменних (альтернаційні типи Т-Т*, Т-Т* маркують дієслівні корені: chodzić chodzę, pisać piszę, тоді якТ-Т іменні: droga drodzę);

 фіксувати прив'язаність до флексійної підсистеми а) іменної (альтернація Т-Т в noga nodzę), б) дієслівної (чергування k-č у типі wlokę wleczesz);

 інформувати про лексико-граматичний розряд чи родову належність твірного [Там само].

Автори наголошують і на тому, що морфонологічна альтернація, подібно до інших граматичних елементів (засобів), може акумулювати в собі кілька функцій. Так, польське чергування k-č засвідчує: 1) морфема, у якій воно відбувається, належить до класу іменних, 2) після неї виступає флексія або ж , 3) йдеться тут про форми Д.-М. відм. іменників жіночого роду [Там само: 67].

Серед російських мовознавців ідею функціональної значущості морфонологічних засобів найпослідовніше обстоюють дослідники германських мов Е.Макаєв, О.Кубрякова, Ю.Панкрац [Макаев, Кубрякова 1977; Кубрякова, Панкрац 1983]. На їх думку, ці засоби покликані виконувати класифікаційні функції, найважливіша з-посеред яких  розподільна. Йдеться тут про категоризацію й рубрикацію граматичних форм усередині великих класів чи розрядів [Макаев, Кубрякова 1977: 84].

Як і їхні польські колеги, Е.Макаєв, О.Кубрякова та Ю.Панкрац наголошують на тому, що значущим є не окремий член чергування, а саме чергування (альтернаційна пара, ряд), істинний смисл якого можна осягнути лише під час аналізу відповідних граматичних протиставлень (опозицій). Морфонологія, сверджують вони, будується на принципі селективності, тобто на відборі засобів, що внутрішньоморфемні за способом вираження, але без яких неможливе нормальне функціонування граматичної системи [Там само: 82]. Ці думки лягли в основу створеної ними функціонально-динамічної моделі опису морфонологічних фактів. Її найважливіші положення:

 значення морфонологічних засобів не факультативна їхня ознака, а спосіб існування;

 відмінності в плані вираження морфем корелюють з відмінностями у їх плані змісту, однак не належать до сфери лексичних значень;

 морфонологічні альтернації підтримують і підсилюють граматичні позиції, відображаючи водночас ієрархію цих позицій;

 найголовніша ознака кожної з альтернацій  багатозначність, або полівалентність: вона маркує зазвичай діапазон ролей певного морфа;

 значення морфонологічних засобів  класифікаційне.

З позиції цієї моделі О.Кубрякова та Ю.Панкрац провели зіставно- типологічний аналіз морфонологічних моделей словозміни іменників германських мов. Нею скористалися також українські дослідниці Л.Комарова [1987] та І.Козленко [1991]: перша  для опису морфонологічних альтернацій іменникової словозміни, друга  дієслівної.

Можна, отже, стверджувати, що ідея функціональної значущості морфонологічних трансформацій у сучасній мовознавчій науці отримала досить глибоке теоретичне опрацювання. Завданням окремих морфонологічних досліджень має стати окреслення ролей кожної з морфонологічних альтернацій.

Література

  1. Аронсон Г. Морфонология болгарского словоизменения. М.: Прогресс,1974. 261 с.

  2. Бодуэн де Куртенэ И.А. Опыт теории фонетических альтернаций // Избранные труды по общему языкознанию. М.: Издво АН СССР, 1963. Т. 1.

  3. Вендина Т.И. Дифференциация славянских языков по данным словообразования. М.: Наука, 1990. 163 с.

  4. Дресслер В.У. Против неоднозначности термина "функция" в "функциональных грамматиках // ВЯ. 1990. № 2. С. 57-63.

  5. Макаев Э. А., Кубрякова Е.С. Диахроническая морфонология древних германских языков // Историко-типологическая морфология германских языков (Фономорфология. Парадигматика. Категория имени). М.: Наука, 1977. С. 14-86.

  6. Козленко И.В. Морфонология словоизменения глагола: Автор. дис. ... канд. филол. наук, К., 1991.

  7. Комарова Л.И. Количественные и качественные характеристики системи словоизменения имени существительного в современном украинском языке: Автор. дис. ... канд. филол. наук, К., 1987.

  8. Крушевский Н.В. Очерк науки о языке. Казань, 1881.

  9. Кубрякова Е.С., Панкрац Ю.Г. Морфонология в описании языков. М.: Наука, 1983. 119 с.

  10. Трубецкой Н.С. Некоторые сооброжения относительно морфонологии // Пражский лингвистический кружок. Сб. статей. М.: Прогресс, 1987. С.115-119.

  11. Чурганова В.Г. Очерк русской морфонологии М.: Наука, 1973.

  12. Gramatyky wspłczesnego języka polskiego. Мorfologia. Warszawa: PWN, 1998. Wyd. 2ie. 633 s.

  13. LaskowskiR. Semiotyczna funkcja alternacji morfonologicznych // Polonica.  1980.  V.  S. 619.

Loading...

 
 

Цікаве