WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантична характерологія прикметників і прислівників безвідносного ступенювання - Реферат

Семантична характерологія прикметників і прислівників безвідносного ступенювання - Реферат

Аналіз словників і текстового матеріалу слов'янських мов показав, що прикметники й прислівники у формі безвідносного ступенювання, вжиті у переносному значенні, зберігають значення безвідносності, і це є нормою для української та російської мов:

укр. зелений юнакюнак, який не має життєвого досвіду,

недосвідчений [СУМ ІІІ: 153]; пор. Перед ним був зовсім зелений

юнак, досить симпатичний і добродушний з вигляду (І.Багряний);

рос. чистый человек – морально бездоганна, чесна, правдива,

безпорочна людина [Ожегов 1988: 723]; пор. Слишко всё гладко

выходило: неправдоподобно чистым и благородным оказывался её

брат (А.Дышев).

Українські, російські, англійські прикметникові й прислівникові утворення у формі безвідносного ступенювання широко вживаються в науковому мовленні. Звертають на себе увагу прикметники на позначення кольорів. Ужиті як складові частини зоологічних, ботанічних, геологічних, технічних та інших назв або термінів, вони не можуть утворювати безвідносні ступені ознаки: Ним виявився хлор, яким відбілювали жовтийвіск(М.Василева); Почему красный фосфор при хранении на воздухе становится влажным? (Б.Стёпин, Л.Аликберова); redhematite, redironore, redoxideofiron(ЧЭСТФГ), але Кора у них з внутрішнього боку (влітку) жовтувата, на смак кора верби більш терпка, ніж гірка, лози – навпаки (В.Кархут); Само название "Антарес" означает "соперник Марса", планеты, имеющей красноватый цвет(В.Цесевич); Manydyes (e.g., ayellowdyefrombearberry, areddishdyefromhenna, andapalebluedyefromblueash) areextractedfromleaves, althoughnearlyallcommercialdyesarenowderivedfromcoaltar(R.Kingsley).

Зафіксовані семантичні класи якісних прикметників спроможні утворювати форми безвідносного ступенювання у трьох досліджуваних мовах. Обробка даних показала, що для утворення КБМО частіше використовуються прикметники, ніж прислівники (українська мова – 67,7% і 32,05%, російська мова – 72,7% і 26, 7%, англійська мова – 81,05% і 18, 8% відповідно). Це свідчить про те, що прикметник є більш доступною ознаковою частиною мови для вираження КБМО у слов'янських та германських мовах.

Аналіз текстового матеріалу підтвердив, що для вираження ознаки дефектності або ексесивності в українській, російській, англійській мовах використовують і відносні прикметники, якщо у контексті вказано на якість цієї відносності:

укр. Струвеструсив зонт: над Парижем висіли низькі сіро-коричневі

хмари і лив сумний, зовсім російський дощ(О.Нагорний, Г.Рябов).

У Росії холодніше, ніж у Європі, там завжди неприємно і сумно,

коли дощить, і ці погодні ознаки перенесені на дощ у Парижі, який

теж здається герою холодним і сумним.

рос. На фотографии Итиро был в матросской блузе с глубоким

вырезом на груди, его фуражку венчала императорская кокарда, а

в его лице было что-то очень японское, но он мог бы вполне сойти

и за русского парня (В.Пикуль). Японці, представники

монголоїдної раси мають характерні риси обличчя: вузькі очі,

широкі вилиці, чорне волосся, жовтувату шкіру. Ці ознаки має

на увазі автор у зображенні молодого хлопця.

aнгл. Eleanor is very competent and very conservative, very English

(M.Crichton). "Eleanor is ... very English" (Елеонора – дуже

англійська жінка) – англійцям як нації притаманні консерватизм,

впевненість у своїх діях, компетентність. Характеристики,

перелічені на початку речення, і заключне "very English"

охоплюють ці риси характеру жінки як представниці нації.

У слов'янських і германських мовах відносні прикметники мають незначну частоту вживання (від загальної кількості одиниць) для утворення КБМО: українська мова – 0,2%; російська мова – 0,7%; англійська мова – 0,1%. Цілком очевидно, відносні прикметники не можна характеризувати як такі, що утворюють КБМО, якщо тільки не йдеться про якість цієї відносності.

Підсумуємо висловлені міркування:

1. У зіставлюваних мовах серед прислівників безвідносного ступенювання найпродуктивнішими є атрибутивні, часові, просторові, модальні.

2. У трьох мовах виділені семантичні групи прикметників, що підлягають безвідносному ступенюванню. Найчастотнішими є прикметники характеризації людини.

3. Простежується кількісне перевищення прикметників класу "позитивна оцінка" над класом "негативна оцінка", і цей факт має універсальний вияв.

4. В українській, російській мовах прикметники та прислівники, вжиті у переносному значенні, підлягають безвідносному ступенюванню, що є нормою для слов'янських мов на відміну від германських.

5. У плані функціонального навантаження у трьох мовах звертає на себе увагу використання прикметників на позначення кольору в науковому мовленні. Ужиті як складові частини назв або термінів, вони не утворюють безвідносні ступені ознаки.

6. Для утворення КБМО в українській, російській, англійській мовах частіше використовують прикметник, що повніше і репрезентативніше, ніж прислівник, відображає явище інтенсифікації ознаки.

7. Відносні прикметники як у слов'янських, так і у германських мовах спроможні утворювати КБМО, якщо йдеться про якість відносності цих прикметників.

Контрастивний аналіз семантики безвідносних прикметникових і прислівникових похідних форм виявив спільне й відмінне у слов'янських та германських мовах; це свідчить про універсальність КБМО у досліджуваних мовах. КБМО як одиниця парадигматичної системи має польову структуру, що дає змогу в подальшому говорити про первинну та вторинну семантику й особливості її вияву в українській, російській, англійській мовах.

Література

  1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи. М.: Аспект Пресс, 1995. 144 с.

  2. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 298 с.

  3. Васильева О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. 2001. №2. С.74-81.

  4. Воротников Ю.Л. Безотносительные степени качества в русском языке// Известия АН. Серия литературы и языка. 2000. Том 59. №1. С.36-43.

  5. Николаева Т.М. Качественные прилагательные и отражение "картины мира"// Славянское и балканское языкознание. Проблемы лексикологии. М.: Наука, 1983. С.235-244.

  6. Новиков Л.А. Семантика русского языка. М.: Наука, 1982. 275 с.

  7. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.: Русский язык, 1988. 750 с.

  8. Словник української мови: В 11-ти т. Т.3. К.: Наук. думка, 1972. 744 с.

  9. Телия В.Н. Типы языковых значений. М.: Наука, 1981. 265 с.

  10. Трубецкой Н.С. Основы фонологии. Пер. с нем. М.: Наука, 1960. 169 с.

  11. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. М.: Наука, 1969. 198 с.

Loading...

 
 

Цікаве