WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантична структура параметричних прикметників - Реферат

Семантична структура параметричних прикметників - Реферат

Реферат на тему:
Семантична структура параметричних прикметників

У межах синхронного підходу до вивчення словотвору найперспективнішим є аналіз матеріалу на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), який дає змогу простежити реалізацію семантичного потенціалу твірного в похідних та визначити чинники, які впливають на можливості засвоєння семантичного обсягу твірного слова (мотиватор) похідним (мотиват). ЛСВ визначаємо як "єдність лексеми (форма) і семеми (зміст)" [Грищенко, Мацько 1997 : 136]. Таким чином, значеннєву структуру полісемантичних слів утворює певна кількість семем (елементарне значення). Розмежування та реалізація окремих ЛСВ багатозначного слова здійснюється завдяки взаємозумовленому зв'язку з іменниками, тобто в певному контексті, який "формується в реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню" [Там само : 137],де виступає лише один ЛСВ, представлений конкретною, актуалізованою семемою (Н: високі дерева - ЛСВ1). В.Виноградов зазначає, що "по суті скільки відокремлених контекстів вживання даного слова, стільки і його значень, стільки і його лексичних форм..." [Виноградов : 14].

Нашим завданням є виявити потенційні центри словотворення, в ролі яких виступають ЛСВ прикметників. Для зручності опису й аналізу мовного матеріалу в кожному ЛСВ параметричних прикметників (ПрП) визначаємо ядерні семи, тобто мінімальні семантичні компоненти, які поняттєво співвідносяться з головними категоріями системи універсальних засобів відношення людини до світу – простір, час, кількість, якість або ж їх основними комбінаціями – "розмір", "локація", "соціальне значення" і т.д. Категорії буття у філософії розуміють як "загальні , фундаментальні поняття, що відображають найсуттєвіші, закономірні зв'язки і відношення реальної дійсності і пізнання" [Філософський...1994 : 251]. Головними категоріями буття є поняття простору та субстанції. Простір – головний атрибут матерії, одна з перших реалій, які сприймає людина. Понятійні категорії визначають у лінгвістиці як "смислові компоненти загального змісту, що властиві не окремим словам і системам їх форм, а великим класам слів, що виражені в мові різноманітними засобами" [Лінгвістичний... : 385]. У мові понятійні категорії реалізуються у вигляді семантичних категорій – універсальних константів смислу. Ці категорії можуть бути представлені в модифікованому вигляді.

Категорія „простір" реалізується в підкатегоріях „розмір", „об'єм", „локація".

Категорія „кількість" – „масовість", „одиничність".

Категорія „якість" – „піднесеність", „інтенсивність" та ін.

Категорія „оцінка" – „соціальне значення", „чиста оцінка".

Незважаючи на те, що семантичні категорії простору, часу, кількості, якості, оцінки, умови, причини та ін. давно виділені науковим пізнанням, виокремлення тих чи інших категорій в результаті аналізу мовних засобів не втрачає своєї актуальності. Ключ до розуміння цих мислительних категорій лежить в аналізі мовних явищ.

Об'єкт нашого дослідження – лексико-семантична група (ЛСГ) ПрП, яка є фрагментом цілісної моделі мовних засобів, що виражають категорії буття.

Семантичну структуру вихідних лексем ЛСГ із семантикою розміру характеризують такі особливості:

  • розгалуженість семантики (2-13 ЛСВ);

  • наявність семи „розмір" в основних ЛСВ цих слів;

  • вторинні ЛСВ виражають в основному кількісну та якісну характеристику.

Сучасні дослідження [Грищенко, Мацько... 1994; Линник 1982; Кардащук 1999] в галузі полісемії визначають багатозначне слово як мікросистему, в структурі якої всі ЛСВ взаємозумовлені і ґрунтуються на ієрархічних відношеннях, тобто розрізняють основні і вторинні, похідні, значення, які базуються на переосмисленні головного й пов'язуються з ним відношеннями семантичної варіативності. "Сукупність цих ЛСВ, первинних (синхронно) у структурі аналізованих слів як лексем, становить перевинну структуру ЛСГ. Саме в межах такої структури можна точніше визначити спільні риси й відмінності, що характеризують подібні за семним складом лексико-семантичні варіанти різних лексем" [Линник :1982 : 80].

На основі матеріалу словникових дефініцій виділяємо ЛСВ ПрП за ядерними компонентами, що входять у їхню структуру.

Високий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має велику відстань знизу вгору" (високі дерева).

Сема „локація" у ЛСВ2 – „Який перебуває на далекій чи значній віддалі від землі" (висока стеля).

Сема „кількість" у ЛСВ3 – „Дуже великий, більший від звичайного кількістю" (високий процент).

Сема „інтенсивність" у ЛСВ4 – „Дуже великий, більший від звичайного інтенсивністю" (високі темпи розвитку).

Сема „оцінка" у ЛСВ5 – „Надзвичайний, винятковий" (висока думка про когось).

Сема „якість" у ЛСВ6 – „Дуже добрий, відмінний, розвинений"(висока проба);

у ЛСВ7 – „Небуденний, сповнений глибокого змісту" (високі справи, високий стиль);

у ЛСВ8 – „Тонкий, пронизливий" (високі ноти).

Сема „соціальне значення" у ЛСВ9 – „Важливий за своїм соціальним значенням, видатний, почесний" (висока посада, високий посланець).

Низький

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої" (низька гора).

Сема „локація" у ЛСВ2 – „Який міститься на невеликій від землі віддалі"(низька стріха).

Сема „кількість" у ЛСВ3 – „Невеликий щодо кількості"(низькі заробітки).

Сема „інтенсивність" у ЛСВ4 – „Незначний щодо інтенсивності, сили" (низька швидкість).

Сема „оцінка" у ЛСВ5 – „Негідний, підлий, безчесний"(низькі люди).

Сема „якість" у ЛСВ6 – „Який не досяг певної норми, рівня"(низьке використання, низька свідомість);

у ЛСВ7 – „Властиве негідній людині"(низькі почуття);

у ЛСВ8 – „Який звучить грубо"(низький голос).

Сема „соціальне значення" у ЛСВ9 – „Який не належить до знатного роду, привілейованих верств населення"(низького роду).

Широкий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має велику ширину" (широка дорога, широкий одяг).

у ЛСВ2 – „Який має широкий простір" (широкий світ, широкий степ).

Сема „кількість" у ЛСВ3 – „Великий кількістю, значний обсягом" (широкі матеріали, широка мережа магазинів);

У ЛСВ4 – „перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох, масовий" (широка публіка, широке обговорення).

Сема „якість" у ЛСВ5 – „Здійснюваний легко, невимушено" (широкий уклін, хода);

У ЛСВ6 – „перен. Який набагато переважає звичайний рівень, міру; сильний" (широкий вітер);

У ЛСВ7 – „Різноманітний, багатогранний"(широкі інтереси, широкий профіль);

У ЛСВ8 – „Значний глибиною, силою" (широка натура, широка любов)

У ЛСВ9 – „лінгв. Який вимовляється з великим відкриттям рота і низьким підніманням язика" (широкий голосний звук).

Вузький

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має невелику ширину" (вузька щілина).

Сема „кількість" у ЛСВ2 – „Який має обмежені можливості, межі" (вузьке коло людей).

Сема „якість" у ЛСВ3 – „Позбавлений широких поглядів" (вузькі інтереси);

У ЛСВ4 – „Пов'язаний з певною галуззю" (вузька галузь);

у ЛСВ5 – „лінгв. Який вимовляється з невеликим розкриттям рота" (вузьке і).

Великий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Значний своїми ромірами, величиною" (великі вікна).

Сема „кількість" у ЛСВ2 – „Значний кількістю, численний" (великий гурт).

Сема „час" у ЛСВ3 – „Значний за часом" (великий день).

Сема „вік" у ЛСВ4 – „розм. Який вийшов з дитячого віку" (великі діти).

Сема „інтенсивність" у ЛСВ5 – „Який має чималу силу прояву, інтенсивність" (великий мороз).

Сема „якість" у ЛСВ6 – „Який набагато переважає звичайний рівень, міру" (великі труднощі, великий талан);

у ЛСВ7 – „Який має важливе значення" (велике майбутнє).

Сема „соціальне значення" у ЛСВ8 – „Визначний за суспільним становищем" (велика людина).

Сема „оцінка" у ЛСВ9 – „Загальновідомий, діяльність якого високо оцінена" (великий Кобзар).

Малий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Невеликий розміром, незначний величиною" (мала риба).

Сема „кількість " у ЛСВ2 – „Невеликий кількістю, нечисленний" (малі гроші).

Сема „час" у ЛСВ3 – „Короткий, недовготривалий" (мала година).

Сема „вік" у ЛСВ4 – „Невеликий віком, малолітній" (малі діти).

Сема „інтенсивність" у ЛСВ5 – „Незначний силою, ступенем вияву" (мала радість).

Сема „якість" у ЛСВ6 – „Який не має великого значення, неістотний" (малі досягнення);

у ЛСВ7 – „перен. Позбавлений внутрішньої глибини" (малий розум).

Сема „соціальне значення" у ЛСВ8 – „Який займає невисоке суспільне становище" (малий панок).

Товстий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має велику, значну товщину" (товста книга).

у ЛСВ2 – „Який має значний діаметр поперечного перерізу; виликий в обхваті" (товстий бук, товста купчиха).

у ЛСВ3 – „розм. Значний завширшки" (товсті брови).

Сема „якість" у ЛСВ4 – „розм. Низький, густий, басистий" (товстий голос).

Тонкий

Сема „розмір" у ЛСВ1 – „Який має невелику товщину" (тонкий лист).

у ЛСВ2 – „Який має невеликий діаметр поперечного перерізу; малий в обхваті" (тонкий канат, тонка пані).

у ЛСВ3 – „Невеликий завширшки, вузький" (тонкий вус).

у ЛСВ4 – „Який складається з дрібних часточок" (тонкий порох).

Сема „оцінка" у ЛСВ5 – „Здатний глибоко розуміти приховані деталі чого-небудь" (тонкий дипломат).

у ЛСВ6 – „Який має гарні манери, ввічливий" (тонкий чоловік).

Сема „якість" у ЛСВ7 – „перен. Не густий, з невеликою щільністю" (тонкий туман).

у ЛСВ8 – „Високий за звучанням" (тонкий голос).

у ЛСВ9 – „Приємний своєю вишуканістю" (тонкий смак).

у ЛСВ10 – „Дуже чутливий" (тонкий нюх).

у ЛСВ11 – „Який важко розрізнити; в якому важко розібратися" (тонкі жалощі).

у ЛСВ12 – „Складний, делікатний, що вимагає глибокого розуміння" (тонка справа).

Loading...

 
 

Цікаве