WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова в Словаччині - Реферат

Українська мова в Словаччині - Реферат

Реферат на тему:

Українська мова в Словаччині

Українська національна меншина в Словаччині зосереджена переважно на сході республіки, в Пряшівському краї, в округах Снина, Гуменне, Міжлабірці, Свидник, Бардіїв, Стара Любовня, де знаходяться і школи для українців. Мова йде про державні школи різного типу – з українською мовою викладання, з вивченням української мови як окремого предмета.

Зміни в громадському житті Словаччини після листопадових подій 1989 року визначають головне спрямування школи – гуманізацію і демократизацію всього навчально-виховного процесу. Гуманізація освіти означає посилення її впливу на формування особистості як найвищої цінності суспільства. У формуванні такої особистості важливу роль відіграє рідна мова, мова предків, що пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, з їх духовним надбанням, культурою, звичаями, традиціями, мистецтвом, літературою. І. Огієнко підкреслює: "Мова – це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного. Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб..." [Методика... 2000: 15].

Діти засвоюють рідну мову в сім'ї від своїх батьків. Однак специфічні умови, в яких живе українська національна меншина Словаччини, певна байдужість до мови і культури свого народу, спричинили ситуацію, наслідком якої значна частина українців-русинів не володіє рідною мовою або володіє нею недосконало. У багатьох українських сім'ях повністю користуються словацькою мовою чи її говірками.

Важливу роль у засвоєнні рідної мови має відіграти школа. Навчання дітей у Словацькій Республіці починається з 6-ти років: спочатку в основних школах І ступеня, які охоплюють класи 1–4, продовжується навчання II ступеня – класи 5–9. На початковому етапі освіти, тобто на I ступені основної школи, педагог повинен увести дітей у світ української культури, навчити їх розуміти українську мову, пристойно читати, писати й розмовляти. На цьому етапі вважається найсприятливішим засвоєння другої мови. Її оволодіння буде більш усвідомленим, якщо мову вивчатимуть з опорою на знання, вміння і навички, одержані учнями на уроках рідної мови.

На II ступені основної школи важливим аспектом навчання української мови має бути її комунікативне спрямування разом із засвоєнням певних теоретичних знань, ознайомлення з українською мовою як системою.

Випускники основних шкіл можуть здобувати знання в гімназіях (4 роки), в чотирирічних технікумах (промислові школи) та в різних професійно-технічних училищах. Абсольвенти гімназій та промислових шкіл після матури мають право вступати у вищі навчальні заклади. На жаль, кількість національних шкіл після 1989 року зменшилася з об'єктивних і суб'єктивних причин. Головна причина, на нашу думку, в тому, що батьки не бачать потреби, щоб їх діти вивчали українську мову.

Ситуацію в національних дитсадках ми не фіксували. Учителі для дошкільних закладів здобували знання в Пряшівській середній педагогічній школі, але тепер нема в школі навіть паралельних класів з вивченням української мови.

За нашими даними, у Словаччині сьогодні існує близько двох десятків національних повноорганізованих загальноосвітніх основних шкіл.

Сучасний стан [Separбt 2001]:

Бардіїв

6

2

4

59

31

Гуменне

13

6

7

174

82

Міжлабірці

12

4

8

99

46

Пряшів

7

2

5

87

42

Стара Любовня

4

4

0

40

19

Пряшівський край

разом:

42

18

24

459

220

шкіл

1.-4.

5.-9.

учнів

з того

дівчат

Середніх шкіл з українською мовою викладання та з вивченням української мови є лише шість – Гімназія ім. Т. Шевченка у Пряшеві (єдина має статус школи з українською мовою викладання, хоч більшість навчальних предметів викладають по-словацьки), Гімназія у Свиднику (де українську мову вивчають факультативно), Середня торговельна школа в Свиднику (в якій вивчають українську мову лише в 3 та 4 класах), Середня здоровельна школа в Гуменному (в якій існують паралельно словацькі та українські класи), Гімназія та Середня сільськогосподарська технічна школа в Меджилабірцях. З наведеного зрозуміло, що наших шкіл – основних і середніх – все менше і менше. У багатьох школах українську мову вивчають лише завдяки словеснику, учителю української мови, а з його відходом на пенсію відійде зі школи і українська мова.

Уже 50 років існує кафедра української мови і літератури при філософському факультеті Пряшівського університету, яка готує фахівців з української мови і літератури, майбутніх учителів української мови і літератури для II ступеня основної школи і середніх шкіл усіх типів. Члени кафедри проводять і науково-дослідну роботу з мови і літератури, а також залучені й до укладання підручників з української мови і літератури. Студенти кафедри беруть активну участь у конкурсі на краще декламування української поезії та прози Струни серця, присвяченому Ірині Невицькій, у Фестивалі драми й художнього слова, які організує Союз русинів-українців Словацької Республіки. Студенти кафедри щороку проводять місячне стажування в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова в Києві.Такого стажування бракує учителям української мови основних і середніх шкіл. В минулому в Україні проводили літні курси та стажування з метою підвищення кваліфікації вчителів української мови.

У 1998 році відкрито українське відділення при кафедрі слов'янських мов на філологічному факультеті Університету імені Матея Бели в Банській Бистриці.

Наступність навчання в існуючій сітці національних шкіл у Словаччині не забезпечена. Учні національних основних шкіл, які могли б вступити, наприклад, у машинобудівний, електротехнічний чи будівельний технікуми з вивченням української мови, не мають можливість, бо таких нема, хоч у минулому були у Снині, в Бардієві. Сьогодні в Словаччині така ситуація, що нам тяжко зберегти існуючі школи, і тому не можемо говорити про поширювання сітки національних шкіл. А без школи немислимий дальший розвиток національної культури українців-русинів Пряшівщини. Який вихід з такого становища? Микола Мушинка в інтерв'ю для газети "Нове життя" в 1999 році сказав: "Поки батьки не усвідомлять собі, що рідна мова не є нещастям для їх дітей, а найбільшою благодаттю, годі чекати поліпшення справи." [Мушинка 1999:6].

Саме тому учителі наших шкіл повинні вирішити складну проблему – переконати батьків зберігати духовне багатство наших предків.

Про вдосконалення фахового й методичного рівня вчителів української мови і літератури дбає Методично-педагогічний центр у Пряшеві, який щомісячно організує практично-методичні семінари та різні форми навчання.

Учителі мають можливість підвищити свою кваліфікацію абсолюванням різних курсів навчання – комп'ютерного, дистантного (віддаленого) та інших форм навчання, хоч не для всіх учителів вони актуальні, оскільки лише мала кількість шкіл забезпечена потрібною комп'ютерною технікою. Учителі складають 1-й та 2-й кваліфікаційні екзамени у формі захисту письмових робіт на різні актуальні теми.

Важко нам налагодити співпрацю з методичними центрами в Україні, які так само не зацікавлені, бо у них існують свої проблеми. Окрім того, ситуацію ускладнює і візовий режим.

Методично-педагогічний центр у Пряшеві координує і укладання та видання підручників з української мови, дидактичних матеріалів, збірників вправ, довідників, наочних посібників..., хоч треба сказати, що з їх укладанням є значні проблеми. Підручники з української мови і літератури для школи укладають згідно з вимогами чинної навчальної програми. Вони призначені для шкіл з українською мовою викладання та для шкіл, в яких українську мова вивчають як предмет. А використовують такі підручники і школи, в яких українська мова є необов'язковим предметом. Граматичний матеріал у підручниках з української мови автори намагаються подавати на основі зіставлення схожості та відмінності граматичних явищ обох споріднених мов – української й словацької.

Крім підручників, у Пряшеві укладаємо і педагогічні документи, навчальні програми, навчальні плани та стандарти з української мови і літератури. Освітній стандарт з української мови і літератури як система знань, умінь і навичок, а також система вимог, що визначають рівень їх засвоєння, повинен осягнути кожний учень.

Одна з важливих проблем сьогодення – нестача українсько-словацьких і словацько-українських словників [Брандис 2003 :302]. Учням основних і середніх шкіл Словаччини у пригоді стане Українсько-словацький словник (2003), який уклав Юрій Кундрат та Марія Чіжмар. Видання наведеного словника фінансувало Міністерство освіти Словацької Республіки. Згадані вчені готують подібний словник і для широкої громадськості, передусім для перекладачів, учителів, студентів. Авторський колектив кафедри української мови і літератури філософського факультету Пряшівського університету поставив собі за мету створити Словацько-український словник, але потрібно нам шукати і спонсора, щоб такий словник видати.

Багато чого нам у національних школах бракує, передусім комп'ютерних класів (комп'ютерне навчання), в яких би учні познайомились з комп'ютером, Інтрнетом, різними видами зв'язку і т. ін.

Перед українською інтелігенцією стоїть складне завдання – зберігати та примножувати духовне багатство наших предків, національну культуру, оберігати мову і національну школу.

Література

  1. Брандис, О.До проблем викладання української мови в словацькій аудиторії. / Cestou vzбjomnosti. Zbornнk prнspevkov z medzinбrodnej vedeckej kоnferencie Slovensko-ukrajinskй vzќahy a sъvislosti, konanej v Banskej Bystrici 23-24. oktуbra 2003. Banskб Bystrica: Partner z. р,. 2003. S. 299–305.

  2. Gajdoљ, M: Rusнni (Ukrajinci) na Slovensku po roku 1989. In: Etnickй minority na Slovensku. Koљice: Spoloиenskovednэ ъstav SAV, 1997. S. 82.

  3. Ванат, I., Ричалка, M.Чума A.: До питань післявоєнного розвитку, сучасного стану та перспектив українського шкільництва в Словаччини. Пряшів: Союз русинів-українців ЧСФР, 1992. С. 13

  4. Методика навчання української мови в гімназії. Київ: Ленвіт , 2000. 272 с.

  5. Освіта національних меншин Словаччини в 21 столітті. Інтерв'ю з академіком М. Мушинкою. Нове життя. № 39–40. 1999. С.6.

  6. Separбt љtatistickej roиenky љkolstva SR 2001. Bratislava: Ъstav informбciн a prognуz љkolstva ,2001. S. 38.

  7. Иiћmбrovб M., Kundrбt, J.: Ukrajinsko-slovenskэ slovnнk pre zбkladnй a strednй љkoly. Preљov: Exco, 2003. 352 s.

Loading...

 
 

Цікаве