WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя - Реферат

Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя - Реферат

Гарбарі с. Ярослав. п-ту – від антр. Гарбар (Богд. 82) < гарбар „кушнір" (ЕСУМ І, 471). Дяки х. до с.Хотилюб округи Цішанів Любач. п-ту – від антр. Дяк (Богд. 56). Мельники сс., що належать до сіл Борхів, Голодів, Горішня Башня, Кровиця, Липовець, Щитків Любачів. п-ту – від антр. Мельник (Богд. 183). Мельники хх. належні до сіл Гораєць, Жуків, Немстів усі округи Цішанів Любачів. п-ту – походження аналогічне. Солтиси х. до с.Старе Брусно округи Цішанів Любачів. п-ту від антр. Солтис (Богд. 283) < солтис „сільський староста" (СУМ ІХ, 452). Флиси х. до с. Лисі Ями Любачів. п-ту – від антр. Флис (Богд. 64) < пол. flis „плотар, плотовщик" (ПУС І, 255). Стельмахи с. до с.Сенявка Любачів. п-ту – від антр. Стельмах (Богд. 288) < стельмах „майстер, який робить вози, сани, колеса і ін." (СУМ ІХ, 684).

Усього трьома назвами репрезентуються назви на –и/ –і , в основах яких засвідчені етноніми. Ми переконані, що такі назви, насправді, виражають не власне національність мешканців відповідних поселень, а є множинними відродинними ойконімами.

Німці с. до с.Старі Олешичі Любачів. п-ту – від антр. Німець (Богд. 201). Подольчаки с. до с.Голодівська Кровиця Любачів. п-ту – від антр. Подольчак (Богд. 227) < *подольчак, імовірно, те саме, що і подоляк, подолянин. Шваби х. до с.Горинець округи Цішанів Любачів. п-ту – від антр. Шваб (Богд. 271) < шваб „німець із Швабії" (СУМ ХІ, 426).

Кілька назв досліджуваної моделі є неслов'янського або ж неясного чи сумнівного походження.

Карапити (Карапіти) х. до с.Корениця округи Цішанів Ярослав. п-ту від антр. Карапіта (Богд. 108) карап „худе, нікчемне порося; недоброякісна, дефектна річ" (ЕСУМ ІІ, 386). Крауси х. до с.Діброва Любачів. п-ту – від антр. Краус (Богд. 141) <нім. kraus „1.кучерявий; 2. зморщений" (НРС, 322). Мішталі с. до с.Лисі Ями Любачів. п-ту – від антр. Мішталь (Богд. 186) Мішталі с. Ярослав. п-ту – аналогічно. Ребізанти с. до с.Рожанецька Гута округи Цішанів Любачів. п-ту – неясне, пор. пол. rybitw „рибак" ( Cies 78). Тепіли с. до с.Новий Люблинець округи Цішанів Любачів. п-ту – від антр. Тепило (Богд. 301) – семантика основи неясна.

Отже, ойконімія досліджуваного нами реґіону польсько-українського пограниччя характеризується в цілому високим вживанням тут відродинних ойконімів, останнє однак має свої особливості. Якщо в межах адміністративно самостійних назв поселень назви на –и / –і становлять невеличкий процент – менше 4%, то серед назв дрібних поселень, тобто адміністративно несамостійних населених пунктів відсоток їх сягає майже 40%. На нашу думку, низький відсоток одних і високий відсоток других назв сигналізує, що ця ойконімна модель на досліджуваній території є новою, створеною десь у кінці ХУІІ – на поч. ХУІІІ-ХІХ ст. Своєрідним підтвердженням цього може бути той факт, що ще в середині ХХст. y багатьох селах виділеного реґіону мешкали люди, прізвища яких були тотожними з назвами тих сіл, хуторів, в яких вони жили. Наприклад, у сс. Ігнати, Закіпці, Козаки, Лихачі, Солили, Соплі і под. жили сім'ї з прізвищами Ігнат, Закопець, Козак, Лихач, Солило, Сопель.

Словотвірною базою досліджуваної моделі ойконімів є назви родин, які,за нашим глибоким переконанням, утворені від антропонімів різного походження. Так, порівняно незначною є кількість відродинних ойконімів, в основах яких засвідчені давньослов'янські композитні та відкомпозитні імена на зразок: Витки <Витко <Витослав, Гримаки <Гримак <Гримислав, Кособуди <Кособуд, Четирбоки <Четирбок і под. У той же час відносно чисельними є ті ойконіми, в основах яких засвідчені давньослов'янські відапелятивні імена чи пізніші прізвиська на зразок: Горохи, Жуки, Лебеді, Мозолі, Палюxи. Вагоме місце серед відродинних ойконімів досліджуваної території займають назви, в основах яких засвідчені імена християнські різної структури, напр.: Вальки, Васі, Пилипи, Самуляки і ін. Ще досить численними є також назви на –и/ –і, в основах яких фіксуються слов'янські відапелятивні особові назви на означення особи за заняттям, професією: Гарбарі, Дяки, Солтиси, Стельмахи та ін.

Література

  1. Бучко Д.Г. Стефанець В.Б. Відродові назви в ойконімії України// Соціологічні проблеми Чернівецької області. Тези. Чернівці, 1990. С.61-63.

  2. Бучко Д.Г. Назви найдавніших поселень Надсяння: Ойконіми на -*jь // Слов'янська ономастика. Збірник наукових праць на честь 70-річчя П.П.Чучки. Ужгород, 1998. С.45-57.

  3. Бучко Д., Бучко М. Надсяння: Назви найдавніших поселень // Наш край – Любачівщина. Вип.1. Львів, 2000. С. 6-16.

  4. Синявський О. Норми української літературної мови. Львів: Українське видавництво, 1941. 363 с.

  5. Худаш М.Л., Демчик М.О. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка, 1991. 267с.

  6. CieślikowaA. Staropolskie odapelatywne nazwy osobowe. Proces onimizacji. Wrocław etc.: PAN, 1990. 237 s.

  7. CzopekB. Nazwy miejscowe dawnej ziemi chełmskiej i bełzkiej (w granicach dzisiejszego państwa Polskiego). Wrocław etc.: PAN, 1988. 205 s.

  8. GrnowiczH. Rodowe nazwy miejscowe Mazur i Warmii // Komunikaty mazursko-warmińskie. Olsztyn, 1965. S.197-228.

  9. Grnowicz H. Rodowe nazwy miejscowe Podlasia //Onomastica, r.XII, z.1-2. Wrocław etc.,1967. S.5-69.

  10. Grnowicz H. Rodowe nazwy miejscowe ziemi sieradzkiej i lęczyńskiej // Onomastica, r.XIII, z.1-2. Wrocław etc.,1968. S.61-119.

  11. Hosak L., Šramek R. Mstn jmna na Moravĕ a ve Slezsku, t.1-2. Praha: Academia, 1979-1980.

  12. Makarski W. Nazwy miejscowe dawnej ziemi sanockiej. Lublin, 1986. 173s.

  13. Makarski W. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996.

  14. Makarski W. Nazwy miejscowe dawnej ziemi przemyskiej. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 1999. 429 s.

  15. Rieger J. Słownictwo i nazewnictwo łemkowskie. Warszawa: Semper, 1995. 256 s.

  16. Rospond S. Południowosłowiańskie nazwy miejscowe z sufiksem *-itj-. Krakw, 1937. 254s.

  17. Rymut K. Nazwiska polakw. Wrocław etc.: Zakład Narodowy Ossolinńskich,1991. 314 s.

  18. Taszycki W. Słowiańskie nazwy miejscowe (ustalenie podziału) // Rozprawy i studia polonistyczne.t.1. Onomastyka. Wrocław-Krakw, 1958. S.228-268.

1 Оскільки усі, без винятку, відродинні ойконіми походять від однойменних родинних назв, що мотивовані антропонімами в широкому розумінні цього слова, тому далі ми не подаватимемо цих родинних назв, а лише вказуватимемо ті антропоніми, від яких творилися відповідні родинні назви.

2 Аналогічну етимологію цього ойконіма пропонує М.Л.Худаш [Худаш 1991 : 203].

Loading...

 
 

Цікаве