WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Подяка як елемент етикету наукового тексту - Реферат

Подяка як елемент етикету наукового тексту - Реферат

Реферат на тему:

Подяка як елемент етикету наукового тексту

Останнім часом в українському мовознавстві з'явилася низка досліджень мовленнєвого етикету на матеріалі загальнонародної мови, художніх, епістолярних й офіційно-ділових текстів [Миронюк 1987; 1993; Білоус 1989; 1992; Панько 1992; Ленець 1989; Коваль 1993; Корніяка 1995; Богдан 1998; Радевич-Винницький 2001 та ін.]. Проте, на думку лінгвістів, етикет є важливою складовою й наукової мови [Богдан 1998:432; Ільченко 2002:69]. „Етикет наукового дискурсу – це текстова категорія модусу тексту, що відбиває інтерперсональні відносини ввічливості та виражається з допомогою низки мовних засобів" [Ільченко 2002:250]. На особливість функціонування окремих етикетних висловів у деяких формах наукового спілкування й потребу вивчення цієї проблеми звертає увагу С.Богдан [Богдан1998:433-437], однак етикетизація [Почепцов1980:98] україномовного наукового тексту ще не стала об'єктом спеціального розгляду. Хоча комплексне дослідження вербальних і невербальних знаків категорії ввічливості як основного засобу вияву етикету в науковому дискурсі (усному й писемному) виглядає доволі злободенним, оскільки це дало б змогу не тільки визначити їхню жанрово-стильову зумовленість, але й національно-культурні риси, про що свідчать результати подібних студій на матеріалі англо-американських наукових текстів [Ільченко 2002]. На думку цього автора,„у науковій прозі ввічливість набуває специфічного вираження, це явище – комплексне, структурно складне, часто виходить поза межі лише одного висловлювання та може стосуватися послідовності мовленнєвих актів" [Ільченко 2002:81].

Одним із виявів увічливості писемного спілкування є увага до праць попередників і повага до читача.. У наукових текстах ця максима реалізується за допомогою різних прийомів і засобів: цитування, покликів, оцінок тощо. Особливо яскраво вона експлікується у висловах подяки.

Предметом нашого аналізу є структурно-функційні й семантичні особливості висловлення подяки в статтях, опублікованих у „Журналі фізичних досліджень" протягом 1997-2004рр.

Як засіб етикетизації україномовного наукового спілкування подяку вважають факультативним компонентом, уживаним „лише в обмежених ситуаціях усного спілкування" і дуже рідко в наукових статтях [Богдан 1998:434]. У лінгвістичній літературі побутує думка, що традиція складання подяки є усталеним виявом увічливості в англо-американському науковому дискурсі, а формування подібної тенденції в українському науковому мовленні, зокрема в його писемній формі, відбувається значною мірою саме під його впливом [Ільченко 2002:231].

В аналізованих текстах указаного періоду подяки здебільшого виокремлено в нумеровані або ненумеровані розділи статей, які так і названо „Подяка(и)", що відповідно структурує наукову працю й водночас привертає увагу читача до змісту виділеної частини. Зрідка вони є завершальним абзацом останнього розділу статті („Підсумки", „Заключні зауваження", "Висновки" тощо), про що інформують спеціальні конструкції на закінчення, на завершення : На закінчення автор висловлює подяку... .

Переважна більшість висловів подяки має експліцитний характер завдяки стрижневим перформативам подякувати, подяка, вдячність, вдячний, які різною мірою інтенсифікують значення подяки. Як правило, такі подяки мають усталену форму і складаються з двох частин: ілокутивної – власне подяки – і пропозитивної – за що її висловлено. Наприклад: Автори висловлюють вдячність... за участь у дискусії й обговоренні результатів; Автор висловлює подяку...за допомогу в проведенні експерименту; Автори вдячні...за ідею...; Автори висловлюють вдячність...за надання результатів для елементарних діаграм для чистої води; Автор висловлює подяку...за допомогу в числових розрахунках; Висловлюю подяку... за увагу до роботи та її обговорення тощо. Зрідка прагматичне значення вдячностї, виражене в ілокутивній частині, посилюють емоційно-експресивні номінації: щиру, глибоку та їхні похідні.: Автор висловлює глибоку подяку; Автор щиро вдячний та ін. Вишукано-ввічливою є подяка, витримана у високій тональності етикетного спілкування, емоційний контекст якої створюють спеціальні лексеми: Уважаємо за приємний обов'язок подякувати... .

Морфологічною особливістю писемної форми наукового спілкування є висловлення подяки від третьої особи однини чи множини (якщо авторами статті є кілька осіб) і лише в поодиноких випадках – від першої особи однини, однак особове значення в цьому разі виражене граматично – дієслівною формою, а не займенником, що пояснюється максимою скромності автора.

Пропозитивна ж частина подяки нерідко містить елементи непрямої позитивної, а то й високопозитивної оцінки того, кому її висловлюють. Наприклад: Автори висловлюють свою подяку...за корисні дискусії та цінні зауваження; Автор виносить щиру подяку...за неоціненну допомогу при обговоренні постановки завдання; Автори висловлюють подяку ...за критичні зауваження та стимулюючі поради; Автор висловлює глибоку подяку... за люб'язно надані результати спостережень...тощо. Як правило, такі оцінки мають утилітарний (корисний, стимулюючий тощо) або ж емоційно-кваліфікативний (неоціненний) характер і виражені прикметниками відповідної семантики. Інколи оцінка є імпліцитною і має виразно нестандартний (з наближенням до компліментарного) характер: Спілкування з професором...не тільки допомагало з'ясувати властивості фрактальних об'єктів, але також слугувало джерелом натхнення. Праці з дробових похідних, які люб'язно надіслав професор..., сприяли нашому розумінню їхньої природи при описі аномальної дифузії.

Структурно-змістовою особливістю подячного тексту в науковому дискурсі є інформація про фінансову підтримку проведеного дослідження, яка завершує текст подяки або передує їй. Наприклад: Дослідження профінансовані з держбюджетних тем Фк-107Б та Фк-29Б; Робота виконана за фінансової підтримки Фонду фундаментальних досліджень Міністерства України у справах науки, технології і промислової політики, проект № 2.04/171; Робота виконана в межах проекту ДКНТ України „Структура"; Робота підтримана Державним фондом фундаментальних досліджень, проект № 02.07/0033, за що автори висловлюють свою вдячність.

Подяки в аналізованих текстах, як правило, персоналізовані. Причому йменування тих, кому її висловлюють, має різний ступінь етикетизації: найменший, коли вказано лише прізвище з ініціалами, найвищий, якщо названо наукові ступені та звання, посади адресатів. Порівн.: Автори висловлюють подяку І.В.Стасюкові... і Автор виносить щиру подяку проф. І.В.Стасюкові.... У поодиноких випадках адресатами подяк є групи людей без зазначення прізвищ (співробітники наукових установ чи лабораторій, ґрантодавці) або наукові інституції. Наприклад: Автори висловлюють подяку...співробітникам відділу квантової статистики ІФКС НАН України; Автори висловлюють подяку ґрантодавцям; Автор висловлює вдячність за гостинність університету міста Саутгемптон, Королівському Науковому товариству Великої Британії за фінансову підтримку.

Висловлення вдячності в наукових текстах подекуди має імпліцитний характер. Так, у виокремленому розділі „Подяки" або наприкінці завершальних розділів, наприклад „Висновків", може бути лише вказано (без відповідних перформативів-подяк), за підтримки яких ґрантів або фундацій виконане те чи інше дослідження. Наприклад: Ця робота була частково підтримана ґрантом міжнародної Сорівської програми підтримки освіти в галузі точних наук (ISSEP) Міжнародного фонду „Відродження", ґрант № APU 062083; Ця робота була підтримана Державним фондом фундаментальних досліджень (шифр 2.4/974) і Комплексною науковою програмою „Речовини і матеріали"(тема 97016) тощо. Така інформація є одним із виявів вдячності за підтримку автора в його науковій праці, свідченням дотримання наукової етики.

Таким чином, аналіз матеріалу показує, що подяка в наукових писемних текстах з ділянки фізики втрачає ознаки факультативності й виступає одним із важливих структурних засобів етикетизації україномовного наукового тексту. Порівняно із загальнонародною мовою в науковому дискурсі вона має свої лексико-семантичні особливості.

Література

  1. Білоус М.П. Мовленнєвий етикет українського народу // Мова і духовність нації: Тези доп.регіон. наук.-практ. конф Львів, 1989. С.98-99.

  2. Білоус М.П.Український мовленнєвий етикет // Мова і духовність нації. К. НМК ВО, 1992. С.164-199.

  3. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. К., 1998. 475с..

  4. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. К., 2002. 287с.

  5. Коваль А.П.Ділове спілкування. К.:Либідь,1995. С.7-16; 47-52.

  6. Корніяка О. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? К.:Либідь,1995. 95с.

  7. Ленець К.В. „Друже мій єдиний": Початкова формула-звертання в листах Т.Шевченка // Культура слова. К.,1989. Вип.37. С38.

  8. Миронюк О.М."Доброго вам здоров'я!"// Укр.мова і літ. в шк. 1987. №6. С.65-67.

  9. Миронюк О.М.Історія граматичних засобів вираження ввічливості в українській мові // Мовознавство. 1993. №2. С.79-82.

  10. Панько Т.І. Мовленнєвий етикет // Мова і нація в естетичній концепції І.Франка. Львів, 1992. С.178-188.

  11. Почепцов О.Г. Семантический анализ этикетизации общения // Семантика и представление знаний. Труды по искусственному интеллекту. Вып.ІІ. Тарту. 1980. С.98-108.

  12. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. Львів, 2001. 223с.

Loading...

 
 

Цікаве