WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Співвідношення понять термінологія – професіоналізм – номенклатура - Реферат

Співвідношення понять термінологія – професіоналізм – номенклатура - Реферат

Досліджуючи професійне мовлення майбутніх учителів природничого профілю, доречним буде аналіз поняття "професіоналізм".

Професіоналізми – це слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії [ВТС 2001].

Існують різні точки зору стосовно співвідношення "професіоналізми – термінологія". Принциповим є питання про збіг класу професійної лексики з класом термінів. Якщо це один і той же мовний матеріал, то як пояснити стійку тенденцію розрізнення професійної лексики, з одного боку, і термінології, з іншого?

Розповсюджена думка дослідників, що професійна лексика і термінологія – це клас слів і словосполучень, які збігаються. У посібнику з лексикології М.Шанського відзначається, що "професіоналізми позначають спеціальні поняття, продукти праці, виробничі процеси. Тому їх називають інколи спеціальними словами або спеціальними термінами" [Шанський 1972:124].

Нерозчленовано, як однорідний лексичний пласт, розглядається професійна лексика і термінологія в ряді інших робіт (Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка. Пос. для вузов по спец. "Журналистика". – 4-е изд. – М., 1977; Ахматова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. – М., 1957).

О.С. Ахманова зазначає: "...словник окремих соціальних груп людей зазвичай включає...відповідну кількість спеціальної лексики, яка обумовлена специфічними професійними й іншими інтересами даної соціальної групи [Ахманова 1957:275-276]. Цікаво, що в спеціальній термінологічній літературі питання про розрізнення цих двох понять, як правило, не виникає, навпаки, у лінгвістичній літературі, яка відстоює термін "професійна лексика", автори завжди вважають за необхідне вказати диференційні ознаки цього поняття, в першу чергу спеціально обумовлюючи його розбіжність з поняттям термінологія. Звичайно, наведені приклади говорять про те, що термінологія й професійна лексика мають значну частину спільних одиниць – слів і словосполучень. Але існують й інші трактування.

Оскільки професіоналізми вживаються на позначення спеціальних понять лише в сфері тієї чи іншої професії, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні, а отже, експресивно забарвлені синоніми до термінів. Наприклад, у роботі М.Степанової й І.Чернишової ці поняття розмежовуються. Така ж тенденція простежується в роботах А. Калініна, В. Прохорової, В. Сергеєва.

За визначенням А.Калініна, "Різниця між терміном і професіоналізмом заключається в тому, що термін – це абсолютно офіційне, прийняте й узаконене в даній науці, галузі промисловості, у сільському господарстві, техніці позначення, назва якогось поняття, а професіоналізм – напівофіційне слово, розповсюджене (найчастіше в розмовній мові) серед людей якоїсь професії, спеціальності, але не є, по суті, науковим позначенням поняття [Калінін 1978:140]. Аналогічне трактування запропонувала В. Прохорова.

Серед слів-професіоналізмів можуть вживатися слова й сполучення слів, за якими суспільною практикою спілкування закріплене певне лексичне значення. До таких назв належать складні одиниці термінологічної лексики (соляна кислота, сірчана кислота, вуглекислий газ). Інколи такі назви можна розкласти на семантично повноцінні компоненти (який це газ? – вуглекислий), але смислова єдність їх полягає не в можливості розчленування, а в тому, що "вони залишаються на рівні лексичних відношень, на рівні лексичної парадигматики" [Шмельов 1973:265] входять до системи слів, співвіднесених з поняттями певної галузі знання.

Аналізуючи термін, ми згадали ще одне поняття "номенклатура". Для формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю воно не є другорядним.

Номенклатура (від лат. nomenclatura – перелік, список імен) – сукупність назв (номенів) конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо (на відміну від термінів, що позначають певні абстраговані поняття галузей науки). Номенклатуру становлять іменники та субстантивовані словосполучення. Номенклатура передає як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об'єктів (наприклад, у географічний номенклатурі – Чорне море, Шацькі озера, ріка Десна тощо), видові назви (наприклад, у ботанічній лексиці назви дерев: береза, дуб, смерека тощо).

Як термін, номенклатура вживається у французькій мові з XVI століття, англійській – з .XVIII століття. Поширився в науці у зв'язку з класифікацією рослин шведського ботаніка К. Ліннея. В українській лексикографії поняття "номенклатура" і "термінологія" розрізняється, починаючи з праць І.Верхратського.

Львівський природодослідник і мовознавець І. Верхратський (1849–1919) є основоположником дослідження й опрацювання української ботанічної номенклатури. Свою працю він розпочав ще в 17-річному віці з ретельного запису назв "із народних уст" у багатьох населених пунктах і видрукував кількома брошурами під назвою "Початки до уложення номенклатури природописної, народної". Згодом вийшла фундаментальна праця "Нові здобутки номенклатури природописної, народної", де наведено близько 2-х тисяч народних назв рослин, а також численні етнографічні відомості щодо їх застосування.

Звичайно, запропонована номенклатура вимагала подальшого вдосконалення. Це стосується передусім невдалих, штучно створених назв, які не ґрунтуються на народній основі. Однак вагомий доробок ученого став важливою базою для подальшого опрацювання номенклатури.

Однією з найбільших і найцікавіших груп української лексики на сучасному етапі є вивчення й формування ботанічної номенклатури (Й.Дзендзелівський, Я. Закревська, В. Карпова, А. Капська, В. Німчук, І.Сабадош, А. Шамота).

Література

  1. Азарова Л.Є., Костюк А.В. Загальні тенденції розвитку науково-технічної термінології // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. К.: 1995 Вип.2. С.160 170.

  2. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии М., 1957.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української літературної мови [Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел.К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. 1440 с.

  4. Даниленко В.П. Лексико-семантическая и грамматическая особенности слов-терминов / Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971 С.78 90.

  5. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1974. 264 с.

  6. Гердт А.С. Проблемы становления и унификации научной терминологии // Вопросы языкознания. 1971. №1 С.14 22.

  7. Калинин А.В. Лексика русского языка: Учебн. пособие для вузов по спец. "Журналистика".3-е изд.М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 232 с.

  8. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Вища школа, 1976. 127 с.

  9. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы и упорядочение научной терминологии / АН УССР, Институт языкознания им. А.А. Потебни К.: Наук. думка, 1987. 161 с.

  10. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. М.: Издательство АН СССР, 1961. 157 с.

  11. Науково-технічний процес і мова. К.: Наук. думка, 1978. 195 с.

  12. Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии. Книга для учителя. М.:Просвещение, 1990. 95 с.

  13. Реформатский А.А. Введение в языкознание. М.: Просвещение, 1967. 161 с.

Loading...

 
 

Цікаве