WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Співвідношення понять термінологія – професіоналізм – номенклатура - Реферат

Співвідношення понять термінологія – професіоналізм – номенклатура - Реферат

Реферат на тему:

Співвідношення понятьтермінологія – професіоналізм – номенклатура

Розвиток мовлення майбутніх учителів природничого профілю починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас студента, тим проникливіше він бачить світ, тонше відчуває явища, точніше сприймає прочитане й почуте, а отже, йому легше дається навчання, ширшає його кругозір, і найголовніше – він упевненіше висловлюється.

За твердженням учених, лексика науки охоплює три шари: загальновживану, загальнонаукову й термінологічну лексику [Даниленко 1974]. Важко собі уявити плідний розвиток природничих наук, якщо сутність понять, які ця наука розглядає й викладає, не має наукової термінології. Мова "входить" у науку перш за все термінологією. Термінологія зародилася в надрах лінгвістики, але тільки в середині ХІХ ст. набула самостійності. Методологічні засади дослідження термінології в лінгвістиці пов'язані з іменами Б.Головіна, В.Даниленко, Д.Лотте, О.Реформатського. Щодо природничих наук об'єктом системних досліджень є біологічна лексика (Л.Симоненко), ботанічна (А.Капська, І.Сабадош, М.Фещенко), геологічна (М.Годована).

Мета цієї розвідки – простежити співвідношення понять термінологія –термін – професіоналізм – номенклатура у науковій літературі.

Уперше проблему системності термінологічної лексики порушив у своїх працях Д.Є.Лотте [Лотте 1961: 10]. Термінологія не постає відразу, а твориться самим життям упродовж тривалого історичного періоду розвитку суспільства й мови, відбиваючи процес пізнання матеріального світу й людських відносин. Саме галузеві терміносистеми відповідають суспільним потребам і нормам літературної мови, національним традиціям і принципам міжмовної уніфікації.

І.Ковалик, О.Ахманова, В.Головін, О.Реформатський, Г.Мацюк висловлюють думку, за якою термінологія – це частина загальнолітературної мови. В.Даниленко підкреслює, що термінологія належить до лексики наукової мови, яка є самостійним функціонуючим різновидом загальнонаукової мови [Даниленко 1971: 78-90]. На відміну від загальновживаної лексики термінологія пов'язана з науковими концепціями і з предметним знанням тієї галузі, поняття якої термінується.

Однією з суттєвих особливостей термінології є те, що вона найбільше піддається свідомому творенню в процесі подальшого розвитку термінологічного фонду літературних мов, удосконалення якого дедалі набуває все більшого значення [Гердт 1971: 15].

Під термінологією будь-якої галузі знань ми розуміємо систему термінів, що виражають сукупність специфічних понять, які розглядаються в конкретній галузі. Важливою проблемою дослідження термінології є також дефініція її основного поняття-терміна.

Неправильно думати ніби терміни з'являються тоді, коли починається наука, теоретичні знання. У всі часи будь-яка професія, будь-який вид трудової діяльності породжує свою термінологію. Деякі слова, які сприймаються як загальновживані, а отже, не термінологічні, у мові професіоналів набувають значення й функції термінів. Так, у повсякденному спілкуванні слова середовище, атмосфера, опади, ґрунт – загальновживані слова, а в мові географів і екологів – терміни.

Термін – це слово або словосполучення, яке має спеціальне значення, що виражає й формує професійне поняття й уживається в процесі пізнання й засвоєння наукових об'єктів і відношень між ними.

О.Реформатський уважає, що "терміни – це слова спеціальні, обмежені своїм призначенням, слова, які намагаються бути однозначними як точне вираження понять і називання речей" [Реформатський 1967: 76]. За визначенням А.Крижанівської та Л.Симоненко, терміни – "це номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови..., причому кожен термін у конкретній галузі має суспільно усвідомлене значення" [Крижанівська, Симоненко 1987].

Термін – член конкретної термінологічної системи, тому термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов'язаних термінів, які позначають систему понять якоїсь галузі знань. Термін, як правило, виконує дві функції: служить назвою поняття (номінативна функція) й відображає зміст поняття. Отже, такі слова в біології, як рослина, тичинка, маточка, дерево та ін., відбивають сутність визначених понять а, наприклад, слово мати-й-мачуха, сон-трава, вікторія-регія можна зарахувати до слів номенклатури. Слова номенклатури незліченні, хоч і зв'язані з поняттями. Однак терміни для кожної науки зліченні й обов'язково пов'язані з поняттям даної науки. Таким чином, поняття як одиниця й форма мислення завжди реалізується або ж в слові, або ж в словосполученні, але не кожне слово включає в себе логічне поняття. Слово і термін корелятивні, але не тотожні.

Як утворюються терміни? При їх створенні велику роль відіграє семантична (смислова) виразність елементів терміна. Досить згадати, з якою ретельністю добирав К.Тимірязєв еквівалент дарвінівському терміну Selection. Указуючи на перевагу терміна відбір порівняно з терміном професора Рачинського підбір, К.Тимірязєв зупинявся на різних відтінках їх побутової семантики: "підбір" передбачає "упереджену мету", відбір відрізняється чим-небудь від останніх [Пакулова 1990: 8].

Отже, дослідники акцентують увагу на основній функції терміна – здатності виражати наукове поняття, вказуючи також і на властивості терміна, які є оптимальними для його функціонування в терміносистемі, чим і відрізняється від загальновживаної лексики.

Будь-який термін уводиться в науковий текст згідно з суворими "правилами гри", про які навіть не всі вчителі й викладачі ВНЗ мають достатні уявлення. Ці правила відповідають логіці й методології науки й включають такі основні положення, як:

  1. системність;

  2. тенденція до однозначності в межах термінологічного поля [Даниленко 1974];

  3. точність;

  4. відсутність експресії;

  5. стилістична нейтральність;

  6. науковий термін не повинен уживатися поза контекстом.

Щоб скласти поняття про предмет, людина із великої кількості властивостей і ознак предмета виділяє найбільш важливу й суттєву, без якої поняття про нього скласти не можна, і це головне знаходить відображення в терміні. Отже, у семантиці терміна існує елемент наукової оцінності поняття яке "складає ядро, серцевину значення терміна. Вказати значення терміна – це визначити зміст поняття, співвіднесеного з даним терміном, виявити найбільш важливі, суттєві ознаки, які виділяються в позначуваних поняттям однорідних предметах і явищах" [Квітко 1976 : 9].

Природа терміна як особливого виду мовного знака передбачає однозначну відповідність між словом і поняттям, тобто симетрію плану вираження та плану змісту. Ця особливість зумовлює найсуттєвішу характеристику терміна – його однозначність.

Однозначним може бути слово або термін, але не поняття. Термін входить у визначення поняття, але визначення не зводиться до терміна.

Таким чином, стає зрозумілим, чому виникає зацікавленість у реґламентації мовних процесів у галузі термінології та у здійсненні заходів щодо вдосконалення спеціальної мови. Тому вироблення принципів уточнення наукових термінів має як філософську (гносеологічну) основу, так і важливе значення для подальшого розвитку самої теорії пізнання навколишньої дійсності, що доводить: термінологія суттєво впливає не тільки на досягнення певної науки, техніки, але й на ті науки, що тільки починають формуватися. Усвідомлене вживання спеціальної лексики в комунікативному аспекті позитивно позначаються на розвитку науково-технічного процесу.

Деякі вчені, зокрема Л.Є. Азарова, А.В. Костюк вважають, що вивчення лінгвістичних питань термінології підвищує можливості пізнання загальних закономірностей розвитку мови [Азарова, Костюк 1995; 160-170].

Loading...

 
 

Цікаве