WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Системність лексичного складу української мови крізь призму синонімії - Реферат

Системність лексичного складу української мови крізь призму синонімії - Реферат

Реферат на тему:

Системність лексичного складу української мовикрізь призму синонімії

Сьогодні положення про системність лексичного складу української мови є загальноприйнятим у мовознавстві. Про це свідчить і чимало наукових досліджень, зокрема, О.С.Мельничука, М.П.Кочергана, О.О.Тараненка, Л.А.Лисиченко та ін.

Так, М.П.Кочерган відзначає: „Лексика – це не механічне нагромадження слів, а система" [Кочерган 1999:119], тим самим наголошуючи на тому, що лексика – не проста сума слів, а з певна система взаємопов'язаних лексичних одиниць. О.С.Мельничук розуміє систему як внутрішньо організовану сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів [Мельничук 1970: 27]. „Системність лексичного складу, – зауважує Л.А.Лисиченко, – виявляється у всіх її елементах: в організації тематичних лексичних груп, у структурі багатозначного слова, у наявності синонімічних, антонімічних і т.п. зв'язків" [Лисиченко 1997:4].

Отже, системність мови виявляється у різних вимірах: у наявності лексико-семантичних груп, у визначенні системних, зокрема синонімічних, відношень усередині цих груп. У зв'язку з цим аспектом вивчення лексичної системи повинні бути не лише окремі парадигми, а й парадигматичні відношення, різновидом яких, як відомо, є і синонімія, що дає змогу глибше проникнути у сутність цих відношень і не тільки диференціювати і класифікувати одиниці мови, але і визначити деякі закономірності в структурі і функціонуванні слів і ЛСГ.

Оскільки в літературі відомо чимало визначень особливостей ЛСГ, беремо за початкове формулювання Ф.С. Бацевича: „Системна організація одиниць ЛСГ проходить на рівні загальної семантики і морфологічної будови слів. Це насамперед означає, що найважливішою семантико-парадигматичною особливістю лексичних одиниць одної ЛСГ є наявність у їх структурі загальної категоріально-лексичної семи [Бацевич 1997:71].

Мета нашого дослідження: здійснити структурно-системний аналіз однієї з мікроділянок лексичної системи (ЛСГ прикметників, що позначають людські взаємини) крізь призму синонімії, тобто з'ясувати специфіку прояву синонімічних зв'язків усередині групи, що слугують основою системності її утворень, виявити семну формулу кожного ЛСВ, а також семантичну структуру всього ряду.

Компонентний аналіз, який ми використовуємо в дослідженні, передбачає на парадигматичному рівні визначення семантичних компонентів, сем, якими розрізняються члени синонімічних рядів, а також встановлення їх смислових зв'язків.

У межах системного групування виділяємо: архісему, яка відображає загальні властивості певного класу одиниць; гіперсему – спільну сему для двох і більше лексичних одиниць у структурі синонімічного ряду; і нарешті, гіпосему, за допомогою якої одиниці протиставляються одна одній.

ЛСГ становлять розгалужену систему синонімічних рядів. Однією з ознак, що характеризують людські взаємини, є здатність/нездатність до співпереживання, які в українській мові виражаються двома різними за структурою і протилежними за значенням синонімічними рядами з домінантами співчутливий – нечулий.

Синонімічний ряд з домінантою співчутливий складається з ЛСВ: співчутливий – чулий – чуйний – чутливий – душевний – сердечний. Дефініції названих прикметників, подані в Словнику української мови, показують, що тільки слово співчутливий входить до синонімічного ряду у прямому значенні, чим і зумовлено його домінуюче положення в структурі ряду. Решта синонімів є похідними і через це мають різний ступінь прояву експресивності.

ЛСВ чулий і чуйний виступають словотвірними і семантичними дублетами.

На підставі словникових дефініцій і текстового аналізу інтегруємо набір сем, властивий усьому синонімічному ряду: 1) „здатний пройматися чиїмись переживаннями"; 2) „готовий прийти на допомогу"; 3) „сердечний у ставленні до інших"; 4) „уважний"; 5) „доброзичливий"; 6) „який співчуває іншим"; 7) „який тепло ставиться до людей; 8) „щирий".

Кожен з прикметників характеризується таким семним складом: співчутливий: 1, 2, 6; чулий: 1, 2, 3, 6; чуйний: 1, 2, 3, 6; чутливий: 1, 2, 4, 5; душевний: 1, 3, 7, 8; сердечний: 1, 3, 7.

Архісема синонімічного ряду – „здатний пройматися чиїмись переживаннями". Усередині ряду за характером семантичної близькості виділяються блоки синонімів: чулий, чуйний, чутливий, співчутливий, об'єднані гіперсемою „готовий прийти на допомогу"; чулий, чуйний, співчутливий, сердечний, душевний – гіперсема „який співчуває людям"; чулий, чуйний, сердечний, душевний – гіперсема „сердечний у ставленні до оточення"; душевний, сердечний, для них інтегруючою є гіперсема „який тепло ставиться до людей".

Отже, синонімічний ряд з домінантою співчутливий має складну семантичну структуру у відповідності із складною взаємодією сем усередині кожного слова (див. схему в кінці статті).

Синонімічний ряд з домінантою нечулий представлений словами: нечулий, нечуйний, сухий, черствий, холодний, бездушний, безсердечний. ЛСВ нечулий і нечуйний кваліфікуємо як словотвірні і семантичні дублети.

Синоніми черствий і сухий на перший погляд уявляються абсолютними. Проте, в результаті аналізу виявлено, що ЛСВ сухий має в своєму складі ще й гіпосему „стриманий у прояві почуттів". Відмінності в семантиці відображаються також і в тексті, де ці слова вживаються як однорідні, що посилюють один одного, епітети: „Два тижні тому, при першому знайомстві, Дубов видався їм сухою та черствою людиною, яка здатна лише підписувати накази" (М.Тарновський). Наявність сполучника та підкреслює семантичні відмінності у цих прикметниках. ЛСВ холодний на їх фоні виділяється гіпосемами „підкреслено стриманий у відношеннях з ким-небудь", „байдужий до оточення".

Набір сем, властивий синонімічному ряду в цілому, має такий вигляд: 1) "позбавлений чуйності"; 2) „позбавлений душевного тепла"; 3) „неуважний до проблем інших"; 4) „стриманий у прояві почуттів"; 5) „підкреслено стриманий у відношеннях з ким-небудь"; 6) „байдужий до інших"; 7) „жорстокий"; 8) „якого не зворушують почуття інших".

Архісема, що маніфестує значення усього ряду, – „позбавлений чуйності". Усередині синонімічного ряду виділяються окремі блоки синонімів. Перший блок репрезентують прикметники сухий, черствий, холодний, які мають спільну гіперсему „якого не зворушують почуття інших". Гіперсема „жорстокий" інтегрує складові компоненти другого блоку (бездушний, безсердечний).

Синонімічний ряд з домінантою уважний імпліцитно включає значення позитивного ставлення до кого-, чого-небудь. Названий синонімічний ряд складається із слів: уважний, турботливий, дбайливий.

Прикметник турботливий мотивований похідним значенням іменника турбота – „увага до чиїхось потреб, піклування про кого-небудь" [СУМ Х:324]. Така мотивація вказує на наявність семи „який виявляє увагу до потреб кого-небудь" і в прикметнику. Тексти дозволяють виділити в ЛСВ турботливий ще й гіпосему „занепокоєний", яка виділяє його серед інших слів ряду.

Архісема – „який виявляє увагу до потреб кого-небудь".

ЛСВ дбайливий і турботливий об'єднуються в один блок гіперсемою „який піклується про кого-небудь".

Антонімічний синонімічний ряд складається із слів байдужий, неуважний, індиферентний, недбайливий, недбалий, нетурботливий.

У словах байдужий та індиферентний ознака відсутності уваги, піклування виступає більш узагальнено і статично. Останнє підтверджується відсутністю в їх словотвірних зв'язках дієслова. ЛСВ індиферентний належить до книжного стилю і відрізняється гіпосемою „який не виявляє зацікавлення ким-небудь". Архісема – „який не проявляє уваги до кого-небудь". Усередині синонімічного ряду виділяється блок синонімів нетурботливий, недбайливий, недбалий, об'єднаних гіперсемою „який не піклується про кого-небудь".

Структурна організація інших синонімічних рядів, що входить до складу ЛСГ (з домінантами ніжний, суворий, добрий, злий та ін.), подібна, бо моделюється за описаною вище схемою.

Дослідження системного характеру лексичного складу української мови на прикладі однієї з мікроділянок (ЛСГ прикметників, що позначають людські взаємини) дозволило дійти певних висновків: синонімічні зв'язки спричиняють до утворення різноманітних системних угрупувань усередині лексико-семантичної групи (синонімічних рядів, блоків синонімів усередині синонімічних рядів) і свідчать про ієрархічно організовану систему лінгвалізації даної концептуальної сфери; семна формула кожного ЛСВ також виявляє системність утворень і є однією з форм вираження результатів структурно-семантичного аналізу. Розглянуто лише один з аспектів важливої проблеми (системність лексичного складу української мови крізь призму синонімії), який є перспективним у лінгвістиці, оскільки підтверджує положення про те, що системна структура ЛСГ формується також засобами синонімії, вивчення яких потребує подальших досліджень.

Література

  1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии Львов: Світ, 1997.

  2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 1999.

  3. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. Харків: ХДПУ, 1997.

  4. Мельничук А.С. Понятие системы и структуры языка // Вопросы языкознания. 1970. №1.

  5. Словник синонімів української мови: У 2 т. К.: Наук. думка, 1999-2000.

  6. Словник української мови: В 11 т. К.: Наукова думка, 1970-1980.

Loading...

 
 

Цікаве