WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-семантичне поле “Фізично зрілий” як компонент мовного образу парубка - Реферат

Лексико-семантичне поле “Фізично зрілий” як компонент мовного образу парубка - Реферат

Реферат на тему:

Лексико-семантичне поле "Фізично зрілий" як компонент мовного образу парубка

Кожна мова концентрує в собі невичерпне ціле духовних прагнень народу. Йдучи за Гумбольдтом, який твердив, що "людина думає, почуває й живе тільки в мові" [Жайворонок 2001 : 10], у словах бачимо результат великої праці людства. З іншого боку, мовна система служить носієві засобом інтелектуального членування світу. Тобто сама мова окреслює напрямки світосприйняття, про що свідчить традиційне дискурсивне її вживання – через фольклорні тексти вірування, оповіді-міфи (у формі казки, легенди, анекдоту), вербальні фрагменти весільних та інших обрядів, ритуальні дійства тощо. Народні звичаї та обряди становлять собою етнокультурні контексти, де поряд з іншими кодами значне місце посідає словесний супровід. Саме в таких контекстах розкриваються сакральні значення слів і виразів.

Аналіз фольклорно-етнографічного дискурсу дає змогу виділити з-посеред інших чи не найважливіше семантичне поле, що характеризує хлопця з точки зору фізичної зрілості, а отже – придатності до створення сім'ї. Зважаючи на жанр твору, можна виокремити такі підвиди вказаного семантичного поля: залицяльник (етнографічні матеріали, прислів'я); спрямований на створення сім'ї (етнографічні матеріали, казки); милий, коханий (ліричні пісні, пісні про кохання); наречений (весільні пісні).

► Поняття 'залицяльник' найчастіше реалізується за допомогою таких дієслівних сполук, що позначають дії парубка: приходити до дівчини; заважативишивати, тобто – розповідати різні бувальщин, жартувати, співати, танцювати (що взагалі є прерогативою дівчини; говорити – характерна дія хлопців лише до одруження); сердитися на дівчат, робити збитки і в результаті насміхатися з дівчат (на Андрія); отримувати писанки.

► Поняття 'спрямований на створення сім'ї' виявляється імпліцитно у таких лексемах та лексико-синтаксичних структурах: постити (Парубки постили, щоб Бог послав їм добру жінку [Воропай 1993, с.18]); викрадати ключі на Андрія (Хлопець повинен був ключі украсти, коли хотів, щоб його було зверху, як ожениться); відвідувати вечорниці, досвітки, які мають елементи майбутнього сватання (Хлопці й дівчата сходяться на вечорниці); колядувати, щедрувати (усі походи хлопців селом мають важливу мету: оглянути хату дівчини, оцінити, чи добра вона господиня); ловити вінок у воді на Івана Купала, стрибати в парі з дівчиною через вогонь, що символізує шлюб. Роль хлопця тут активна і залежить лише від його бажання зловити чи не зловити вінок певної дівчини; добиватися руки дівчини. Дія, названа таким словосполученням, у казках виражається через фрагменти: до королівни доскочив, перстень з руки зняв [Укр.нар.казки 1980, с.156]. Про вирішальну роль хлопця у процесі створення сім'ї свідчить синтаксема ...до тя не прийду більше, посивієш на печі [Укр.нар.пісні 1987, с.253].

► Поняття 'милий, коханий' як підвид вказаного семантичного поля виявляється експліцитно через лексеми, що називають такі дії парубка-агенса: пригортати дівчину (І люлечку накладає, і дівчину пригортає); обнімати; цілувати (Він цілує, обніма); любити (Козак дівчину та й вірненько любить). Це ж значення імпліцитно відображають дієслово витися (за нею Йванко, як барвінок в'ється) тасинтаксичні сполукина означення поняття 'викликати на побачення' – Стоїть козак під вікном, щоб дівчина вийшла;козак конем грає, щоб дівчина вийшла.

► У весільних піснях відображено останній етап парубкування хлопця. Поняття 'молодий неодружений чоловік' у таких текстах окреслюється лексемою молодий (Молодий іде зі старостами) та особливими словами: князь, король (Король Івасенько ходит). Імпліцитно поняття 'наречений' може виражатися через дію, яку виконує парубок в часі одруження: Дурень поїхав до вінця, повінчався з панною.

Як агенс [Tokarski 1993,c.67] парубок у підвиді 'наречений' виконує різні фізичні та психічні дії, виражені експліцитно та імпліцитно. Фізичні дії хлопця виражаються експліцитно такими дієслівними словосполученнями: знаходить дівчину (Сам хлопець знаходить собі дівчину); кланяється батькам (Отцю і матці у ніжки поклонився); сватає дівчину (Найбільше сватаються увечері); їде до неї (Приїхав же пан Івасьо з весіллям) тощо. Інші поняття, що стосуються діяльності парубка – повідомляти батьків про намір одружитися, просити благословення, їхати до дівчини з весіллям, говорити з Богом, одружуватися – реалізуються імпліцитно: Нарву барвіночку, стрічечки дістану, з вашою дочкою на рушничок стану ('повідомляти батьків про намір одружитися'); Тату, дозвольте женитися ('просити благословення'); Давати чолом ('їхати до дівчини з весіллям'); Ой ти, боже, ти, Дажбоже, зверни мені з доріженьки ('говорити з Богом'). Зв'язок хлопця з Богом існує постійно: Господь (чи язичницький Дажбог) зустрічає молодого перед шлюбом, він же вершить його. Існування такого тісного зв'язку з божественними силами підносить хлопця на вищий щабель суспільства та вказує на існування семи 'сакралізований' в лексемах на позначення поняття 'парубок'.

Лексеми семантичного поля "фізично зрілий, придатний до створення сім'ї", які характеризують парубка, вказують на те, що дуже важливим для нього було знайти собі пару та створити сім'ю. В цьому процесі він є агенсом, дії якого регулюють віками усталені суспільні норми.

Література

  1. Апресян Ю. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.,1974.

  2. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. К.,1995.

  3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний збірник. К., 1993.

  4. Жайворонок В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. №5. 2001. С.8-63.

  5. Потебня А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. М.,1865.

  6. Токарев С. Община и семья // Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. М., 1983. С. 194-202.

  7. Tokarski R. Element syntaktyczny w analizie semowej // Etnolingwistyka. Lublin, 1993. №5. S.47-75.

  8. Українські народні казки та загадки. К., 1980.

  9. Українські народні пісні. К., 1987.

Loading...

 
 

Цікаве