WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Стійкі народні порівняння на позначення зовнішності людини: лінгвокраїнознавчий аспект - Реферат

Стійкі народні порівняння на позначення зовнішності людини: лінгвокраїнознавчий аспект - Реферат

Борода

Про бороду кажуть: борода як у владики,а сумління як у шибеника.

Волосся

Світле, сиве волосся описують, використовуючи порівняння: білий як сніг (лунь, іній, сметана, пух), побілів як молоко (як трава на морозі),сивий як циганський король (як молоко, голуб); чорне – чорний як галка (крук, циган). З іронією про руду дівчину говорили: чорнобрива як рижетеля. Колір волосся людей зіставляли із забарвленням пташиного пір'я, шерсті тварин, явищами природи, продуктами харчування.

Хвилясте волосся людини порівнюють із зовнішнім виглядом барана: кучерявий як баран. Влучно висловлюються про негарну зачіску: у голові як чорт копійку шукав,як у дурного на хаті, волоссяна голові якна чорту хата, розпатлана як овечка. Зовсім лиса людина асоціюється із макогоном, бубоном, коліном: лисий як макогін (бубон, коліно), облисів як макогін, головаяк пляшка.

Шия

У народі про худошию, тонкошию людину говорили: шия як на мотузочці.

Руки

Дуже худі руки порівнюють із лопаточками для розмішування тіста – руки як кописточки.

Ноги

Довгі, худі, криві, товсті ноги у народі висміювали. Наприклад, про довгоногу людину говорили: довгоногий як журавель. Ноги зустрічаються великі: ноги як у поліського (курячого) злодія, нога як під дурним старцем (підтамбовським старцем); криві ноги порівнювали із гринджолами – як гринджоли; худі – як патички; товсті, опухлі – як кадовбята. Кульгаву людину порівнювали із нечистою силою – кривий як дідько.

Серед ознак, які засвідчено на матеріалі Словника стійких народних порівнянь, виділяємо такі опозиції:

красивий / потворний

Зовнішній вигляд людини пов'язаний із сприйняттям таких понять, як врода (краса, привабливість) і неврода (потворність, миршавість, бридкість).

Дівчина дуже гарна (вродлива, ладна, брава, красна, цвітна, гожа, червона, хороша) сприймається українською національною свідомістю як щось недосяжне (як сонце, зіронькана небі), або пов'язане з тим прекрасним, що є у природі – гарна як квітка навесні (в полі, лузі),як чічка в городі, як маків цвіт, як мак городній,як квітка (гайова), як рожа, як маківка (ягідка, писанка, калина, весна, джерелянка, вітка, лебідка,кукла).

Дуже гарно одягнена дівчина – як лялька (лялечка), гожа як панна,гарна мов цариця; струнка – як липочка, гарна як лебідка, ладнаяк цвіріньок, примітна –цвітна як джерелянка, гарна, щиросердна – гожа як чиста вода; зграбна, невелика – гарна як печеричка. Про вродливу дівчину, що живе у невідповідному оточенні, кажуть: красується наче квітка наболоті, про милу, симпатичну – жартівливо: гарна як киця з бантиком.

Народний образ досконалої краси пов'язаний із певними діями: ладна як з воску виллята, красна як з каменя вибита, гарна мов змальована, як намальований.

Хлопець гарний на вроду: гарний як вогонь (іскра, сіно в годину); гарно вбраний – гарний як павич.

Невродливу, негарну людину порівнюють з неприємними природними чи надприродними об'єктами і створіннями. Наприклад, із деякими тваринами, птахами, плазунами: красива як вівцясива,гарний як пес базарний, хорошийяк собака на морозі, красива як свиня сива, хороша як свиня у порошу, скверна як свиня, виглядає як паця за сороківця, потний як баран, зачмоканий як мокра курка, вродлива як сова,гидкий як поплазка, а ще – як за кущ пелена. З іронією говорять – виглядаєяк Михайлове чудо, хорош як Бабин Ярош, хороший як Микитинасвита навиворіт, ладна як із болота лялька, гарненький як у Петрівкуяглиця, гарний як Панькові штани.

Дуже страшна людина – виглядає як холєра,як би з гака зірвався, якБорис-баборіз, потворна – страшний як атомна війна, як відьма, поганаяк ніч, красива як відьмаз Лисої гори, бридкий як паплюга.

здоровий / хворий

Символом сили, міцності, здоров'я, насамперед, є тварини: дужий якведмідь (слон, бугай, тур, віл), великийяк ведмідь, здорова як корова, баба як тур, здоровий як бугай (бик, віл), виглядає як оґер, сильний яквіл (лев), здоров як кінь,міцний (моцний) як кінь (медвідь), а ще сила асоціюється із рибою – дитиночка як линочок; із зброєю – баба як гармата; із будівлею – здоровий як сарай; із орлом – дужий як орел; народним героєм – дужий як Довбуш. Міць людини, особливо чоловіка, порівнюють з деякими рослинами: здоров (міцний) як дуб, жилавий як дубчак, здоров якгоріх,здоровий як лузан (цвик), як пеньок. Із могутньою водою, сильним морозом порівнювали міцну, дужу, здорову людину: дужий як вода, ростеяк з води, дужий як мороз; про людину з міцним здоров'ям, яка прикидається хворобливою – слабий як учетверо (увосьмеро) мотуз (мотузок).

Про слабосилу, немічну, мляву людину кажуть: сильний як муха (комар), має моці як жаба в хвості, держиться як пісок на вилах, задужий як павутина, охлялу, безсилу – охляв як в дощ щеня, як би три добине їв; охлявяк циганська кобила; виснажену, втомлену, змарнілу, вимучену – як у диму буджений, як з хреста знятий, як із домовини встав, яквичавлений лимон, змотикав сі як кінь у кираті, наробився як кобила, виглядає як три дні не ївши (мара), як з глини зліплений, лежить як куликпісля яйця, як з гробу встав.

Хвору, нещасну, схудлу людину порівнюють із тінню (марний як тінь), воском (жовтий як віск(вощина, вощок)), колодою(лежить як колода), динею(здоровий гий диня на морозі, виглядає як змерзла диня).

повний / худий

Ознаки тілобудови у народних порівняннях відображені в антонімічних парах високий/низький, повний/худий. Про людину, яка швидко, несподівано розтовстіла, говорили: обдувся як барило; про ситу, вгодовану дитину – гладкий як опецьок; про здорову товсту дівчину – дівка як муц,здорова як горохова копиця; про огрядну жінку – баба (груба) як фаса; про товсту, повільну людину –повертається як дрофа. Худенький як різницький стовпчик, круглий як ковбичка (галушка), котиться як баривка з іронією казали про товсту та кремезну людину і невеликого на зріст товстуна.

Ставлення до повної людини залежало від ставлення до неї самої, але в більшості випадків народ з посмішкою описував надмірну вгодованість: випас сі як бик, годований якпацюк,товстий як бодня (кабан, ведмідь, копиця), як кадовб, як копицясіна, годований як на заріз, жирна (гладка) якпіч, змарнів ніби має свинські сухоти, спасся як медвідь, гладкий як кабан (кіт, слимак), товстий як міх (чан), випас сі як пацюк, виглядаєяк пацюк годований, ситий як чабанський віл, гладкий мов печений.

Про надмірну худорлявість теж говорили з іронією: худий як шкапа (терниця, трясця), тонкий як гілляка (бадилина, чехоня, швабра), сухийяк гілляка (скіпка, тріска, тарань, хрущ, драбина, кочерга, верства), перепався як скажена собака. Про худу, виснажену людину кажуть: худий як доска (дошка), якстиральна дошка, худий як смерть; дуже худу, бліду – як з того світа встав; худорляву, струнку – як хлудина; про дуже тонку в стані дівчину – тонка як нитка.

високий / низький

Більшість ознак зросту людини характеризують рослини і їхні елементи – особливо дерева: високий як тополя (хворостина, дуб), високийяк дуб, довгий як хвоя. Високу людину порівнюють із драбиною, тичкою, жердиною, віхою, оборожиною, дзвіницею, телеграфним стовпом: довгий як тичка (віха, жердка, оборожина), високий як тика (жердина, драбина, дзвінниця, оборожина),як телеграфний стовп, здоровий як лут.

Для підкреслення дуже високого зросту в порівняннях використовували похідні прикметникові утворення від географічних назв: виріс як поліськийзлодій, є і традиційні для інших слов'янських народів, наприклад: високий як верства, як чугуївська верства, високий (довгий) мов пирятинська верства, як мальована верства; про високу на зріст, але нерозумну жінку казали: здорова як ногайська кобила; а ще – як на болотіріс,як півтораївана (про дуже високу людину).

Loading...

 
 

Цікаве