WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Пошуки національної ідентичності в умовах постколоніалізму - Реферат

Пошуки національної ідентичності в умовах постколоніалізму - Реферат

У ситуації постколоніалізму знання європейської культури, мистецтва дозволяє Андруховичу спокійно, без абсолютизації осмислити Захід як світ, що, на відміну від нас, зреалізувався, і який маємо ще пізнати: "Ми ще тільки готуємося здійснити свій перехід через Альпи" [1, с. 49]. Індивідуальну спробу такого пізнання, "переходу" автор здійснює у "Перверзії". Спроба входження в іншу культурну ситуацію виливається у гру з ознаками цієї культури. Міф Європи-ідола тут десакралізується через означення "найбільшої містерії Заходу" – стану "перебування", відчуття того, що "Світ допускає тебе": "Ми заздримо, – люто і чорно, ніби пропащі діти, – цим західним людям, ...їхньому їдлові, заробіткам, розвагам, автомобілям, ми готові збирати для них помаранчі або мити їхні плювальниці, щоб тільки ввійти, проникнути, бути допущеними, наближеними, – а воно собі, сердешне, повертаючися з офісу, під світловою рекламою прикуцнуло, взяло собі гамбурґерика з кетчупом найдешевшого і, колою запиваючи, мало не заплакало: пощо сей світ?.." [3, с. 69-70]. У романі рівноцінно обігруються риси західної культури з ознаками власне-українського, гармонійно в текст вплітається й гра з персонажами, образами поетичної та прозової творчості Андруховича. Ще в поезіях автора натрапляємо на вільну та невимушену гру з усім, що перебуває поза та в межах свого дому. Власне-українське тут рівноцінно обігрується поряд з атрибутами інших культур, з'являються ознаки амбівалентного сприйняття світу. Так, наприклад, виникають "морські косарі корсари", козак Ямайка, котрий кружає сивуху "надвоє з піратом діком" і грає на "цукровій сопілці" [2, с. 63] ("Козак Ямайка"). Так, на текстуальному рівні, засобом гри відбувається урівноваження українського та європейського культурного простору, освоєння західної культури.

Персонаж "Перверзії", перебуваючи у Німеччині та Італії, всюди приносить з собою частку України – "інакшої", особливої країни. Дія роману відбувається головно у Венеції, однак автор наповнює це місто Україною, пов'язує з нею долі багатьох персонажів, насичує історію кожного героя образами, знаками власної поетичної, прозової творчості. Так, родинне коріння Ади Цитрини походить з Чортополя – батько її ще підлітком утікає звідтіля разом з мандрівним цирком Ваґабундо (назва ця відсилає читача до поезії "Цирк "Ваґабундо" зі збірки Андруховича "Екзотичні птахи і рослини"), Адина мати також родом з України. Венеційський священик Антоніо Делькампо, що йому в дивний спосіб сповідається Перфецький, походить з тієї ж родини, що й Мікеле Скіпіо дель Кампо – реальна історична постать, яка послугувала прототипом одразу кількох персонажів: героя поезії "З біографії пілота", одного з персонажів поезоопери "Крайслер Імперіал" та образу "графа дель Кампо" у романі "Рекреації". Джон Пол Ощирко – учасник венеційського семінару, виявляється правнуком Козака Ямайки, Цуцу Мавропуле – почесним академіком Бу-Ба-Бу, кавалером ордена "Літаюча голова", а скандально відома Лайза Шейла Шалайзер (Цукеркандель) в інтерв'ю місцевій венеційській газеті виявляє інтерес до країни Перфецького, оскільки це є країна її батьків. Щоправда, не цілком зрозуміло, з України чи Росії утекли переслідувані тамтешнім режимом батьки Шалайзер, оскільки в тому ж інтерв'ю Перфецького згадано як "молодого росіянина".

Тут варто було б зупинитися докладніше. У "Перверзії" автор торкається проблеми сприйняття України Заходом. Здебільшого Україна ототожнюється з країною-колонізатором – Росією: у запрошенні на семінар Достоєвський, Горький, Булгаков, Сахаров названі українськими письменниками, кілька разів у романі інші персонажі називають Перфецького росіянином, звертаються до нього російською мовою, у своїй доповіді Лайза Шалайзер називає Київ одним з найстаріших міст Росії, іноді неправильно вжито назву країни – Украйя, Укранія та ін. Отже, у романі актуалізується сприйняття України Європою передусім як країни постколоніальної. Усім цим "викривленням і спотворенням" Перфецький протиставляє образ України як фантасмагоричного, самодостатнього, карнавального світу. Персонаж (Ю. Андрухович "цитує" таку думку в "Дезорієнтації на місцевості" [1, с. 28]) означає Львів центром світу, "того Старого Світу, який був плаский, тримався на китах, черепасі" [3, с. 205], – своєрідним Єрусалимом та, водночас, містом зі своїми привидами, демонами і геніями. Історія України в доповіді Перфецького травестується, карнавалізується, очуднюється. Прадавню Україну – землю "загадкових автохтонів", автор перетворює на "сцену" багатовікового дійства "карнавалу племен", кожне з яких додало своєї крові нашому народу. В оповіді Перфецького (відповідно до законів карнавалізації) історія переселень історично-реальних та вигаданих кочових народів зображена у вигляді химерної процесії масок міфічних, казкових героїв, потвор. З виступу Перфецького українці постають нащадками скіфів – дітей Геракла (чи Зевса), однооких арімаспів, таврів з бичачими та цапиними головами, неврів-перевертнів, сарматів – дітей скіфів та амазонок, андрофагів та амадоків-людоїдів, роксолянів, даків-задавак, гетів-невмирак та стонадцяти інших племен, що влаштували собі "довічний карнавал у наших генах" [212]. Україна в "Перверзії" – "фантастичний простір", край Богом покинутий та, водночас, так щедро обдарований, що "мимоволі напрошується алюзія з біблійним медом та молоком" [3, с. 214]. Змінюючи "карнавал племен" процесією різноманітної "колоритної людності", автор карнавалізує подальшу історію України, вплітаючи в неї імена героїв своїх творів – Козака Ямайки, Павла Мацапури, обігруючи імена реальних історичних постатей, їх "біографії": Максим Кривоніс виявляється шотландським характерником на ім'я Мак-Ніс, Петро Могила насправді – італієць, син блудного цигана та капуанської пралі, а справжнє ім'я Івана Мазепи – Джованні Мазеппа і походить він з вигаслого льомбардійського роду. Прийом карнавалізації та гри з власними поетичними текстами оголюється автором тут же, у "доповіді" персонажа, такою фразою: "Але досить ляльок і масок. Від презентації екзотичних птахів і рослин варто перейти до предметів вищого змісту" [3, с. 217]. Так Перфецький переходить у своєму виступі до основної "суті карнавалу", того "збудника", завдяки якому "ми вижили навіть після найспустошливіших воєн", – до "великої містерії чоловіка і жінки" [3, с. 218]. Абсурдності посткарнавального часу в "Перверзії" протиставлено "карнавал почуттів": "Тільки любов може порятувати нас від смерті. Там, де закінчується любов, починається "безглуздя світу" " [3, с. 220]. Зрештою, сам роман є таким "граничним напруженням сил життя", виявом боротьби любові зі смертю, що переростає в історію кохання Перфецького (Орфея) з Адою (Ріною).

Отже, визнаючи пріоритетність європейської культури, мистецтва, Юрій Андрухович, однак, відмежовує Україну як від східного сусіда, так і від Заходу. Австро-угорський період в історії України є прекрасним, однак давно минулим часом. Москва, хоча й зберігає за собою можливість реальної загрози, однак не викликає агресії чи ненависті: "...я за повне і остаточне відокремлення України від Росії! Хай живе непорушна дружба між українським та російським народами!.. між двома цими фразами немає жодної суперечності" [4, с. 147]. Авторитетний світ європейської культури обігрується в романі "Перверзія", врівноважується з ознаками власне-українського у межах постмодерного тексту-гри, чим досягається десакралізація міфу Європи. Таке утвердження "інакшості" України, її відмежування, як видно, є не заблокованістю, а спробою самоідентифікації в складній ситуації невизначеності.

Література

  1. Андрухович Ю. Дезорієнтація на місцевості. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. – 124 с.

  2. Андрухович Ю. Екзотичні птахи і рослини з додатком "Індія". Колекція віршів. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 112 с.

  3. Андрухович Ю. Перверзія. Роман. – Львів: Класика, 2001. – 292 с.

  4. Андрухович Ю. Рекреації. Романи. – Київ: Час, 1996. – 287 с.

Loading...

 
 

Цікаве