WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури - Реферат

Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури - Реферат

Можна навести такі аргументи на користь виокремлення періоду 1918–1939 рр. в історії української літератури:

– історичні умови: Визвольні Змагання (та їхня поразка), які були першою за 200 років спробою українців самим вирішити питання самостійності, мали величезний вплив на подальший розвиток історії України та її культури. Умови українського життя в усіх чотирьох окупаційних державах різнилися між собою, кінцева межа означає цілковите підпорядкування українських земель Москві (1939 – Волинь і Галичина, 1940 – Буковина, 1945 – Закарпаття) і її повний котроль над літературним процесом в Україні;

– історико-літературні умови цілком інші, ніж у попередньому та наступному періодах: розпалася відносно ліберальна Австро-Угорщина, настає злет українізації, у ситуації соцреалістичного ярма естетичні й інші функції вільного мистецтва поступово перебирає на себе Західна Україна та еміграція (попри всі обмеження з боку польської, румунської та чехословацької цензур), після 1939 року вільний простір буде зменшений до поодиноких осередків у Західній Європі та Америці;

– вмирають майстри ХІХ ст.: 1916 – Іван Франко, 1918 – Іван Нечуй-Левицький, 1920 – Панас Мирний, до літератури приходить нове покоління: генерація "Розстріляного відродження", „вісниківці", молоде покоління галичан (напр., Богдан-Ігор Антонич), виникає низка літературних груп і часописів, в українській літературі з'являються нові літературні течії (напр. неоромантизм, неокласицизм, сюрреалізм, особливий сплав неокласицизму й неоромантизму в художній практиці „празької школи");

– через належність до чужих державних структур українські письменники контактують з іншими літературними процесами, цілком природно сприймаючи свою сучасність як окремий етап у розвитку літератури.

Аргументами проти тези про відокремлення періоду 1918–1939 були б:

– питання нечітких меж епохи (варіанти початку: 1914 – початок Першої світової війни, 1917 – початок національної революції, 1918 – визнання самостійності України, видання „Сонячних кларнетів", 1921 – остаточна поразка Визвольних Змагань; варіанти кінця: 1939 – початок Другої світової війни, приєднання Західної України до УРСР, 1941 – усунення більшовицького терору з України, початок німецької окупації, 1945 – возз'єднання всіх земель під тоталітарною владою Москви);

– проблема (особливо в дидактиці) аналізу творчості таких письменників, як Володимир Винниченко, Іван Кочерга, Максим Рильський, які належали б до трьох різних літературних епох (до 1918, 1918–1939, після 1939);

– на відміну від попередніх періодів, міжвоєнні роки не виявляли виразного естетичного світогляду, якоїсь панівної течії – на чому тоді ґрунтувати тезу про своєрідність цієї епохи, щоб не вдаватися в суто політичні питання уже в самій назві („період поміж двома війнами", „епоха від Визвольних Змагань до тотального підпорядкування Москві"), до того ж назва „Розстріляне відродження" описує тільки літературний процес на території УРСР у кордонах з 1938 р.

Зважаючи на ці сумніви, треба, однак, визнати потребу звільнити українську літературу від суто радянського погляду з його поділом літературного процесу на п'ятирічки. Майже всі східноєвропейські літератури (та не лише вони) виділяють як окрему ланку історико-літературного процесу 1918-1939 роки. Неповторні явища в культурі, політиці, техніці спричинилися до того, що дослідники схильні бачити цей період як єдине ціле, закінчене вибухом Другої світової війни. Особливими були умови розвитку й для української літератури, тому якнайшвидше слід увести нову періодизацію, яка б відображала дійсну історію словесності та підтверджувала єдність історико-літературного процесу в Україні з більшістю країн Європи.

Література

  1. Balcerzan E. Dialektyka polskiego dwudziestolecia międzywojennego // Prace ofiarowane Henrykowi Markiewiczowi pod redakcją Tomasza Weissa. – Krakw; Wrocław, 1984. – S. 265-279.

  2. Burek T. 1905, nie 1918 // Problemy literatury polskiej lat 1890-1939. – Wrocław, 1972. – Seria І. – S. 77-105.

  3. del Ro . Historia literatury hiszpańskiej. Podręcznik. – Warszawa, 1972. – T. 2. – 407 s.

  4. Dzieje literatur europejskich pod redakcją Władysława Floryana. – Warszawa, 1979-1991. – T. 1-3.

  5. Geschichte der deutschen Literatur. – Berlin, 1978. – T. 10.

  6. Historia literatury włoskiej XX w. Praca zbiorowa pod redakcją Joanny Ugniewskiej. – Warszawa, 2001. – 405 s.

  7. Jakubowski J. Z. Sprawa periodyzacji historii literatury polskiej XIX i XX wieku (Propozycje do dyskusji) // Polonistyka. – 1950. – Nr 1. – S. 1-7.

  8. Kaszyński H., Krzysztofiak M. Zarys literatury duńskiej. – Poznań, 1976. – 145 s.

  9. Kurze Geschichte der deutschen Literatur. – Berlin, 1983.

  10. Kwiatkowski J. Dwudziestolecie międzywojenne. – Warszawa, 2002. – 596 s.

  11. Literatura francuska pod redakcją Antoine'a Adama. – Warszawa, 1974. – 747 s.

  12. Markiewicz H. Przekroje i zbliżenia. – Warszawa, 1967. – S. 5-19.

  13. Mitchell P. M. A History of A Danish Literature. – Copenhagen, 1957. – 321 p.

  14. Mroczkowski P. Historia literatury angielskiej. – Wrocław, 1999. – 640 s.

  15. Słownik literatury polskiej XX wieku pod redakcją Marka Pytlasza. – Katowice, 2001. – 604 s.

  16. Szyrocki M. Dzieje literatury niemieckiej. Podręcznik. – Warszawa, 1972. – T. II. – 381 s.

  17. Thibaudet A. Historia literatury francuskiej. Od Rewolucji Francuskiej do lat trzydziestych XX wieku. – Warszawa, 1997. – 526 s.

  18. Wroczyński T. Literatura polska dwudziestolecia międzywojennego. Podręcznik dla klasy trzeciej szkoły średniej. – Warszawa, 1997. – 306 s.

  19. Ziomek H. Compendio de la literatura espaola. – Warszawa, 1986. – 289 s.

  20. Історія української літератури: У 2 т. – Київ, 1959. – Т. 2. – 879 с.

  21. Історія української літератури ХХ століття / За ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1993. – 789 c.

  22. Історія української літератури: У 8 т. – Київ, 1970. – Т. 6. – 514 с.

  23. Історія української літератури: У 8 т. – Київ, 1971. – Т. 7. – 400 с.

  24. Петров В., Чижевський Д., Глобенко М. Українська література.– Український Вільний університет. – Серія: Підручники. – Т. 14/15. – Мюнхен; Львів, 1994. – 380 с.

Loading...

 
 

Цікаве