WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Порівняльно-генологічний аналіз літературних пісень англійських та українських поетів-романтиків - Реферат

Порівняльно-генологічний аналіз літературних пісень англійських та українських поетів-романтиків - Реферат

До речі, передвісниками смерті в романтичних стилізаціях похоронних пісень виступають фольклорні суб'єкти. Приміром, у "Мерцях" Т. Мура такою провісницею виявляється "Banshee" ("Бенші"), фея смерті в ірландській народній міфології: "The Banshee's wild voice sings the // Death-dirge before me..." ("Дикий голос Бенші співає // Похоронну пісню мені..."). У "Козачій смерті" А. Метлинського ворон віщує близьку кончину героя: "Чуєш, синку? Чорний ворон в'ється, кряче, // За дяка співає!".

Колискову визначають як пісню матері, що має приспати дитину, приголубивши її ритмічно-мелодійним співом. Компаративний англо-український "квартет", який складається з "Колискової" ("A Cradle Song") В. Блейка, "Колискової маленькому вождю" ("Lullaby of an Infant Chief') В. Скотта, "Ой люлі, люлі, моя дитино..." Т. Шевченка та "Колискової" С. Воробкевича цілком відповідає згаданому вище колисковому канону. Та кожна з цих романтичних колискових має ще й власне специфічне змістове забарвлення. Блейкова колискова звучить релігійно: "Sweet babe, in thy face // Holy image I can trace..." ("Люба дитинка, у твоєму обличчі // Я вбачаю святий образ..."). Колискова В. Скотта – пісня-настанова для майбутнього лицаря, написана у патріотично-піднесенній тональності: "O hush thee, my babie, the time soon will come // When thy sleep shall be broken by trumpet and drum; // Then hush thee, my darling, take rest while you may, // For strife comes with manhood..." ("Люлі, мій миленький, скоро прийде час, // Коли труба та барабан твій сон порушать. // Люлі, мій любенький, відпочивай поки можеш, // Для боротьби приходь мужнім...").

"Ой люлі, люлі, моя дитино..." Т. Шевченка – твір глибокого соціального звучання, домінантою якого стала проблема дітей-байстрюків. Рядки цієї надзвичайно трагічної колискової матері-покритки сприймаються як сумне пророцтво майбутньої долі її рідної дитини: "Сину мій, сину, не клени тата, // Не пом'яни. // Мене, прокляту, я твоя мати, // Мене клени. // Мене не стане, не йди меж люди, // Іди ти в гай..." ("Ой люлі, люлі, моя дитино..." Т. Шевченка).

"Колискова" ж С. Воробкевича не має ні релігійно-виховних, ні пророчих настанов. Її визначальним змістовим компонентом є підкреслення того, що навкруги все поснуло: "Спи, дитятко, спи! // Небом сяє вже зоря, // З гаю місяць вирина, // Все позасипало, // Всюди тихо стало, // Спи, дитятко, спи!" ("Колискова" С. Воробкевича).

Закономірно, що всі автори стилізацій скористалися традиційними колисковими словами-зачинами: "сон, сон" (В. Блейк), "люлі" (В. Скотт), "ой люлі, люлі" (Т. Шевченко), "спи, дитятко, спи" (С. Воробкевич). Кожний куплет "Колискової маленькому вождю" В. Скотта закінчується ще й асемантичним звуковим набором "о ho ro, i ri ri, cadul gu lo, // O ho ro, i ri ri, &c.", який монотонністю прискорює процес присипляння дитини.

У контексті цього дослідження пісні наречених репрезентовано "Весільною піснею" з роману "Веверлі" ("Bridal Song" from "Waverley") В. Скотта та "Піснями ладовними (весільними)" Ю. Федьковича. Якщо цю англійську романтичну пісню співали в "the morrow after a wedding day" ("час після дня весілля"), то українські – безпосередньо на весільній вечері. В обох стилізаціях символами прощання з минулим дівоцьким життям стали традиційно-фольклорні мотиви: у В. Скотта – перевезення молодої до будинку молодого, у Ю. Федьковича – пропивання родичами нареченої. Однаково трактують поети й мету застільної гулянки – напитися та наїстися. До речі, названий у "Весільній пісні" В. Скотта ель є показовим напоєм англійців, а згаданий "мід з медами" у "Піснях ладовних..." Ю. Федьковича – слов'ян. У цих романтичних стилізаціях є й рефрени народнопісенного походження: "And away to Tewin, away, away?" (В. Скотт) і "Ладо! Ладо!", "Милий боже!" (Ю. Федькович). До того ж, приспів "Ладо!", який Ю. Федькович взяв з обрядової поезії, означав добровільне парування.

Створювалися романтичні пісні й у фольклорному стилі народів інших країн. Приміром, "Мелодії різних народів" Т. Мура включають мелодії іспанські, португальські, індійські, італійські, шотландські, німецькі тощо. Майже всі вони є стилізаціями. Хоча "Ти повинна пам'ятати" ("Dost Thou Remember") Т. Мура – контамінований вірш, який складається з перекладних рядків справжньої португальської пісні та авторського вимислу. Ореолом таємничості оповита історія створення "Тих вечірніх дзвонів" ("Those Evening Bells") Т. Мура. Власне, існує декілька версій тієї історії. За однією, як зазначає укладач коментарів до "Мелодій різних народів" Т. Мура, "автором поетичного тексту був грузинський поет Георгій Мтацмінделі (XI в.) й цей вірш зберігався в Афонському монастирі. Якимсь чином поезія потрапила до Т. Мура, який і переклав її англійською мовою... Друга версія – переклад Т. Мура поезії І. Козлова." [2, с. 511]. Утім документально названі здогади не підтверджено. У творчому доробку Дж. Байрона є переклади грецьких народних пісень ("Translation of the famous Greek War Song" ("Переклад відомої грецької військової пісні" та ін.), імітації албанської пісенної лірики в другій пісні "Паломництва Чайльд Гарольда" та наслідування поезії туземців Тихоокеанських островів у поемі "Острів".

У контексті ж української романтичної поезії помітні літературно обіграні грецькі, сербські, чеські, перська, румунські пісні. Причому українські автори здебільшого переспівували чи перекладали ці народні пісні. "Грецька пісня" М. Костомарова, деякі сербські та чеські пісні М. Шашкевича – переспіви. "Перська пісня" О. Корсуна є перекладом з польської мови.

Отже, порівняльно-генологічний аналіз англійських та українських романтично-літературних пісень виявив у їхній поетиці типологічно подібні комбінування народних і літературних пісенних традицій, як-от, включення народнопісенної поетики в елегію чи романс. Та пісні у вигляді елегії-думки властиві лише українському романтизмові. Англійські та українські поети-романтики також пісенно обігравали сюжети балад, легенд, переказів та повір'їв, акцентуючи увагу на почуттях та емоціях людини.

Одні з видів романтичних пісень за своїм генезисом є національними (англійські мисливські, рибальські пісні, пісенні варіації для волинок та українські веснянки, колядки, бурлацькі й козацькі пісні), інші – міжнаціональними (колискова, похоронні та весільні пісні). Хоча й у поетиці міжнаціональних виявляється національна своєрідність. В англійській романтичній поезії більше, ніж в українській, стилізацій, імітацій та перекладів пісень інших народів. Вирішальним у творенні зразків цього синтетичного жанру був принцип наслідування народної пісні. Поети-романтики, наслідуючи народну пісню, намагались якнайточніше передати її ритмічний малюнок і колорит, використовуючи фольклорні засоби пісенної поетики. Як наслідок, досить часто їхні твори приймали за зразки народнопісенної творчості. Показовою є мелодія "Ті вечірні дзвони" Т. Мура, що стала популярною російською народною піснею "Вечерний звон" (переклад – І. Козлова, музика – О. Алябьєва). В Україні статусу народних набули романтичні пісні "Думка" ("Нащо мені чорні брови...") Т. Шевченка, "Дивлюся на небо та й думку гадаю..." М. Петренка, "Верховинець" М. Устияновича, "Повій, вітре, на Вкраїну..." С. Руданського та ін.

Отже, англійським та українським літературно-романтичним пісням притаманні і типологічні збіги, що засвідчують спільну векторність розвитку цих літературних явищ, і зумовлені національними, суспільно-політичними та індивідуально-авторськими факторами типологічні розбіжності, які можна поцінувати як їхні оригінальні риси.

ЛІтература

  1. Білинська М. Воробкевич І. І.: Нарис про життя і творчість. – Київ: Держвидав образотворч. м-ва і музліт-ри, 1958. – 50 с.

  2. Мур Т. Избранное = Selected verse / Сост., предисл., коммент. Л. И. Володарской. – На англ. яз. с параллельным русским текстом. – Москва: Радуга, 1986. – 541 с.

  3. Пільгук І. І. Леонід Глібов: До 150-річчя з дня народження. – Київ: Знання, 1977. – 48 с.

  4. Пісні та романси українських поетів: У 2 т. – Київ: Рад. письменник, 1956. – Т.1: XVI–XVIII століття. – 346 с.

  5. Scott W. The poetical works of sir Walter Scott: With the author's introd. and notes / Ed. by J. Logie Robertson. – London etc.: Oxford univ. press, 1951. – VIII, 981 p.

Loading...

 
 

Цікаве