WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова в діаспорі: канадський і російський варіанти - Реферат

Українська мова в діаспорі: канадський і російський варіанти - Реферат

УКРАЇНСЬКА МОВА В ДІАСПОРІ :КАНАДСЬКИЙ
І РОСІЙСЬКИЙ ВАРІАНТИ
Як плоть моя замішана
на крові , отак мій дух -
на українській мові.
Т.Майданович
У кінці другого тисячоліття українці отримали історичний шанс на утвердження власної державності , і мові належить особливе місце в цьому процесі , процесі етнонціональної консолідації . Мова забезпечує постійність даного процесу , кодуючи його на рівні як свідомості ,так і підсвідомості.
Живим прикладом мовної лояльності для багатьох представників української еліти стали їхні контакти з українським зарубіжжям . Ефект посилювався тим , що брати по крові зуміли уникнути асиміляції далеко на чужині , контактуючи з багатьма мовами.
Пропагандистська машина радянської доби ретельно фільтрувала інформацію про все , що перебувало по той бік залізної завіси . І хоча ідеологічні лозунги бралися на віру не стовідсоткове й далеко не всіма в українському суспільстві , все ж таки не можна ігнорувати той слід , який вони залишили в масовій свідомості .Як антитеза офіційній пропаганді в Україні сформувалася романтична ідея діаспори. Основу її становила досить фрагментарна інформація , вичитана між рядками підцензурних публікацій та почута з передач західних радіостанцій ,які доходили переважно уривками через постійне заглушування .У пильному інтересі до діаспорних проблем ,попри деяку однобічність отримуваної в Україні інформації ,відбивалося найсуттєвіше - загострена увага до національного життя ,зокрема до мови як провідної ознаки національної свідомості.
Змінився статус української мови на історичній батьківщині ,відтак і в діаспорі - тепер українська є мовою державної нації .Ці зміни надто повільно долають шлях від проголошення до реального втілення ,але загальний прогноз щодо розвитку мовної ситуації в Україні став значно оптимістичнішим .Розвиток української мови в діаспорі - це не просто частина історії національної мови .Це важливий соціолінгвістичний і етнокультурний ресурс ,школа виживання і самоусвідомлення .Як відчуття Батьківщини часто загострюється на чужині ,так особливості мовної свідомості рельєфніше постають у двомовному соціумі.
Українська західна діаспора - це сьогодні 12 млн. чол. З них у США проживає 2 млн. українців За даними демографічних досліджень , українською мовою спілкується близько 25 американських українців. У Канаді проживає близько 1 млн. Українців/дані 1989 р./.
Східна діаспора - це близько 7 млн. українців, із яких 4 млн. проживає в Росії.
Таким чином, якщо враховувати офіційні дані перепису населення 1989 р. в колишньому Радянському Союзі, загальна кількість українців світу становить близько 50 млн. чол. З них 37.5 млн. проживає в Україні. Але є й інші дані - неофіційні. У 1992 р. на Всесвітньому форумі українців у Києві Ю. Шимко назвав таку вражаючу цифру: за секретними даними МВС колишнього Союзу, українців у світі нараховується більше 86 млн. чол. За неофіційними даними різних українських організацій Росії, українців у РФ - близько 10 млн. чол. Незважаючи на типовість проблем. ,що поставали перед представниками української діаспори в різних країнах, вирішення цих проблем відбувалося по-різному. Особливо разючий контраст являє собою діаспора Канади й Росії. Українці Канади зробили вагомий внесок у культурно-історичне та суспільно-політичне життя цієї країни. Українську діаспору можна розглядати як каталізатор так званої політики мультикультуризму. офіційно проголошена прем'єр-міністром Канади Жаном Кретьєном на Конгресі українців Канади в 1981 році, ця політика гарантувала вільний розвиток мов і культур усіх етнічних груп країни. Державні установи й організації Канади охоче запрошують до себе українців -випускників університетів, бо вони здавна мають репутацію працелюбів, добре володіють обома державними мовами(англійською і французькою), не забуваючи при цьому і своєї. Звичайно, так було не завжди. Представники першої хвилі еміграції ( кінець 70-х років ХIX ст. ,приблизно І70-І80 тис., а за неофіційними даними - 600 тис. Осіб) - це переважно селяни з найвідсталішої частини Австро-Угорської імперії. Дослідження 1921 р. в Канаді показали, що 51% українців не вміли читати й писати жодною мовою.
Друга хвиля еміграції до Канади припадає на період між двома світовими війнами. Це була вже еміграція "професійна" (робітники та інтелігенція) та певною мірою політична. Кількість емігрантів становила 68-10 тис. осіб. Вони розселялися в центральних провінціях Онтаріо, Квебек, Нова Шкотія. У Канаді це відзначилося появою суто українських закладів, церков, шкіл, товариства "Просвіта". З 1903 р. виходить перша україномовна газета "Канадський фермер", яка започаткувала розвиток українського друкарства в Канаді. До речі, сьогодні в Канаді виходять 4 основні багатотиражеві газетні видання діаспори - "Свобода", "Новий шлях", "Гомін України". III етап еміграції - після другої світової війни. За канадськими даними, це 38 тис. осіб, за іншою інформацією - 120 тис. осіб. Це були люди з вищою освітою або висококваліфіковані робітники.
Незначна еміграція останніх десятиліть, незважаючи на свою нечисленність, завдяки значному відсотку осіб з вищою освітою, може справити помітний якісний вплив на мовну ситуацію. Українська мова в Канаді постійно циркулює між членами діаспори, які знаходяться в різних провінціях. Це здійснюється завдяки пресі, радіо, телебаченню, освітнім закладам. З третьою хвилею
Loading...

 
 

Цікаве