WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Жіноча проза доби модерну: концепція нового героя - Реферат

Жіноча проза доби модерну: концепція нового героя - Реферат

Минуло півтора століття, а стереотипи залишилися незмінними.

Любов Яновська по-іншому інтерпретує конфлікт духовного та тілесного, вносячи ґендерний аспект. Чоловік не бачив болю жіночої душі, але „воля жінки, слабої на легені, стала йому законом" [25, с. 227], натомість для Ганни Михайлівни тіло – це лише "облуда, в якій конатиме її душа" [25, с. 226]. У сприйнятті чоловіка особистість дружини зводиться до тіла, оскільки саме воно є об'єктом експлуатації і джерелом насолоди, і тому фізична неміч викликає в чоловіка реальне занепокоєння.

Натомість жінка сприймає власну тілесність як приреченість на належність до сфери природного і перепони залучення до сфери культури. Вона приносить у жертву своє тіло, аби помститися чоловікові за зневажену душу. Цікаву інтерпретацію такого факту наводить О. Гомілко, посилаючись на працю С. Бордо „Нестерпна вага: фемінізм, західна культура та тіло", у якій досліджується відмова від їжі як втілення метафізичного принципу десоматизації людини. Вона доводить, що саме жінки, через поєднання у своїй свідомості емансипаторських настроїв та традиційного духу, культивують зневагу до тіла як до об'єкта, котрий потрібно подолати, скорити, витворити за певним взірцем, щоб звільнитися від його диктату [4, с. 321].

Ганна Михайлівна планомірно знищувала власне тіло, в якому здавалася навіки похованою її душа, і лише коли вже "... видно було, пані конає, що дні її полічені..." [25, с. 226], вона погодилася поїхати до Ніцци заради доньки, аби розбудити в ній почуття прекрасного. Однак дівчина, як і чоловік, не виправдала сподівань матері і поїздка не відбулася. Дещо надуманим видається фінал твору: Микола Павлович плаче, "що загубив найдорожче йому над усе на світі життя" [25, с. 230]. Дуже сумнівним видається усвідомлення чоловіком цінності жінки поза тілом, якщо досі, крім тілесності, його мало що хвилювало.

У незакінченій повісті Лесі Українки "Екбаль-ганем" розкривається концепція жінки в мусульманському світі, де її цінність однозначно вимірюється сексуальністю. Тут навіть не існує міфу про жінку як людину, характерного для європейської культури. Жіноче тіло є предметом задоволення чоловічих сексуальних бажань і зводиться до функції речі. Тому жінка реалізується тільки через тілесність. Леся Українка проникливо розкриває душевну драму дружини арабського бея, яка втрачає з роками зовнішню красу, а, отже, і прихильність чоловіка. Єдина мета її життя – бути привабливою і бажаною для чоловіка, вона використовує різні засоби, аби надати собі "товарний вигляд: почала ... розмальовувати все обличчя, поки воно набуло бажаної подібності до гіпсової маски, з різкими рисами брів, з чорними обідами навколо очей, з кривавими рубцями замість уст" [21, VII; с. 353]. Проте жінка вбачає причину своїх страждань не в патріархальному каноні, де вона є просто річчю, а в більш привабливій суперниці-франці.

Жіноча література в культурній ситуації українського модерну була явищем надзвичайно симптоматичним. Це стосується, зокрема, концепції нового альтернативного героя. Письменниці репрезентували в цій якості жіночу сутність. На відміну від традиційної концепції героїні-жертви авторки запропонували жінку на шляху самоствердження, яка була дуже актуальна для переходової доби, привнісши тим елементи суб'єктивізму та психологізму. Емансипаційні тенденції тогочасної епохи яскраво відбилися на творчій концепції героїні, зумовивши внутрішній конфлікт як намагання поєднати вимоги бути жінкою та бути людиною. Через самопрезентацію письменниці, де містифікують ідеалізоване місце жінки в чоловічому світі, виходячи на проблему тілесності. Отже, героїня українського модерну постає особою деструктивною, що протестує проти узвичаєних традицій та одержимою пошуком власної ідентичності.

Література

  1. Вейнингер О. Пол и характер: Мужчина и женщина в мире страстей и эротики: Пер. с нем. – Москва: Форум XIX-XX-XXI, 1991.

  2. Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – Київ: Наукова думка, 1996.

  3. Вулф В. Власний простір. – Київ: Альтернативи, 1999.

  4. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі. – Київ: Наукова думка, 2001.

  5. Гундорова Т. Жінка і дзеркало // Ї. – 2000. – №17.

  6. Гундорова Т. Femina melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської. – Київ: Критика, 2002.

  7. Драй-Хмара М. Літературно-наукова спадщина. – Київ: Наукова думка, 2002

  8. Жеребкина И. „Прочти мое желание": Постмодернизм, психоанализ, феминизм. – Москва: Идея-Пресс, 2000.

  9. Жеребкіна І. Філософія фемінізму як напрямок постструктуралістської філософії // Філософська думка. – 1998. – №2.

  10. Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. – Львів: Літопис, 1999.

  11. Калениченко Н. Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття. Напрями, течії. – Київ: Наукова думка, 1983.

  12. Камінчук О. Світоглядно-естетична еволюція творчості Ольги Кобилянської // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Збірник наукових праць. Випуск ХІ. – Рівне: Перспектива, 2002.

  13. Кобилянська О. Твори: У 5 т. – Київ: Держ. вид-во худ. літератури, 1962-1963. Далі посилаємось на це видання в тексті, римською цифрою позначаємо том, арабською – сторінку.

  14. Козлова Н. Гендер и вхождение в модерн // Общественные науки и современность. – 1999. – №5.

  15. Лобач-Жученко Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. – Київ: Дніпро, 1983.

  16. Мулик-Луцик Ю. Духовний портрет Ольги Кобилянської (психологічна студія). – Вінніпег: Видання Організації Українок Канади, 1952.

  17. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002.

  18. Рудницький М. Закрите обличчя Кобилянської // Світ. – 1927. – Ч. 21-22.

  19. Сінько Г. Любов Яновська. Життя і літературна діяльність. – К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962

  20. Теліга О. Якими нас прагнете? // Слово і час. – 1991. – №6.

  21. Українка Леся. Зібрання творів: У 12 т. – Київ: Наукова думка, 1975-1979. Далі посилаємось на це видання в тексті, римською цифрою позначаємо том, арабською – сторінку.

  22. Чухим Н. Філософія статевого диморфізму у філософії просвітництва // Філософська думка. – 2001. – №1.

  23. Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996.

  24. Юнг К. Психология бессознательного / Пер. с немецкого. – Москва: ООО „Издательство АСТ ЛТД", „Канон", 1998.

  25. Яновська Л. Твори: В 2 т. – К.иїв: Дніпро, 1991. – Т.1.

  26. Ярошинська Є. Твори. – Київ: Дніпро, 1968.

Loading...

 
 

Цікаве