WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Діапазон жанрових модифікацій збірки І.Франка “Сім казок” - Реферат

Діапазон жанрових модифікацій збірки І.Франка “Сім казок” - Реферат

Система соціальних ролей персонажів проектується на ієрархічну систему суспільства, яке й породжує ці характери. Нещадно висміює письменник бюрократію, псевдопатріотизм, підлабузництво, кар'єризм. Саркастичних тонів додають творові травестійовані назви тодішніх львівських газет: "Gazet'у Lwwsk'у" іменує Франко "Бабусею львівською", очевидно, через застарілість ідей, які проголошувала, і схильність до пліткування; "Narodna czasopys" стає "Народним часопесиком"; "Gazeta narodowa" набуває якісно негативних конотативних відтінків у назві "Шмата народова"; "Dziennik Polski" парафразується у "Сінник польський" і таким чином характеризується як прислужлива, та, що догоджує суспільній системі Польщі, газета.

Загалом "Історія одної конфіскати", як і "Острий-преострий староста", звучить як гострозлободенний, сатиричний, не позбавлений проте і гумористично-анекдотичних моментів, твір. Напевно, саме ці риси мав на увазі проф. І.Денисюк, окреслюючи жанр твору "Історія одної конфіскати", як "оповідання-фейлетон, що переростає у притчу про безглуздий страх охоронців існуючого ладу" [9; с.107]. Т.Гундорова уважає твір "Острий-преострий староста", а також "Свинську конституцію" та "Доктор Бессервіссер", класичними щодо місткості узагальнення притчами-сатирами [5; с.119]. Безперечно, ознаки притчі у цих творах є: широка система художніх узагальнень, умовність персонажів, символічно забарвлені порівняння та параболічне кільце ("Острий-преострий староста"), "віддаленість" оповіді від конкретного часопросторового виміру ("Історія одної конфіскати")*. Однак, уважаємо, що у цьому випадку доцільніше говорити про притчевість (параболічність) як манеру, принцип письма, а не жанр [13;с.96].

Деякі дослідники, звертаючи увагу на заміщення авторського мовлення мовою персонажів (М.Легкий) [10; с.106], швидку зміну епізодів, велику кількість діалогів, характеристику персонажів через їхні дії та вчинки, вживання звуконаслідувальних слів та вигуків (А.Халімончук) [15; с.356–358] в оповіданні "Історія одної конфіскати", слушно підкреслюють ще й сценічність цього твору.

Епізодна композиція, об'єднана спільним сюжетом (в основі якого історія конфіскованої газети ("Історія одної конфіскати") чи вибори до парламенту ("Острий-преострий староста"), незначна кількість сатирично змальованих дійових осіб, порівняно невеликий обсяг дають право окреслити жанр цих творів як соціально-політичні оповідання-фейлетони з елементами притчевості.

Як бачимо, "Сім казок" – це не просто сім оповідок про буденні події. Жанрова палітра збірки розмаїта, проте це різноманіття підпорядковане певним внутрішнім закономірностям розвитку художнього світу. Міра "казковості" творів від початку до кінця збірки поступово зменшується. Жанрово-стильова тенденція скерована від полюсу умовно-алегоричного, казково-фантастичного до полюсу реалістичного відтворення соціальної дійсності. Характер художніх узагальнень змінюється відповідно до цієї тенденції: казкові персонажі в оказковленому хронотопі поступово заступаються суспільними типами у конкретно-історичному часопросторі. Структура збірки демонструє саме таку трансформацію методу естетичного відображення реальності. Ось послідовність жанрових модифікацій: філософсько-алегорична (символічна) казка-притча новелістичного характеру ("Рубач"), соціально-політичні сатиричні казки ("Звірячий бюджет", "Казка про Добробит"), соціальне сатиричне оповідання-казка ("Історія кожуха"), соціально-політичне сатиричне оповідання, близьке до фейлетону ("Свинська конституція"), соціально-політичні оповідання-фейлетони з елементами притчевості ("Острий-преострий староста", "Історія одної конфіскати"). Отже, збірка – єдине, цілісне художнє полотно, яке поєднує умовно-казкові та реалістично-життєподібні жанрові форми.

Ця книга Франкової малої прози в цілому є сатиричною казкою-притчею про буття підавстрійської Галичини ХІХ ст. і своєрідною енциклопедією цього буття. Письменник показав усі соціальні прошарки населення – від українського селянина та інтелігента-"рубача" до політично заангажованих високих чинів. "Сім казок" вражають правдивістю, яка іноді завуальована фантастично-казковою чи алегорично-притчевою поетикою. Попри понурі, часом жахливі картини галицької дійсності, які, здавалося б, ще не швидко минуть, збірка все ж сприймається як оптимістична. Адже деградація Добробиту ("Казка про Добробит"), порушення конституції ("Звірячий бюджет", "Свинська конституція"), незахищеність та безправ'я селянина ("Історія кожуха"), угодництво державних службовців, конфіскація газет ("Острий-преострий староста", "Історія одної конфіскати") – це лише "запори на шляху людськості, запори, покладені дикістю, темною і злою волею" [14; т.16; с.221–222], які герой-оповідач, як наступник свого проводиря-рубача, повинен подолати, простуючи стежками правди та волі до життя. Як відродився до правдивого життя герой твору "Рубач", так повинно переродитися і галицьке суспільство.

Література

  1. Білецький О. Художня проза І.Франка // Слово про великого Каменяра: Збірник статей до 100-ліття з дня народження Івана Франка / За ред. О.І.Білецького. – К., 1956. – Т.1.

  2. Вертій О. Народні джерела творчості Івана Франка. – Тернопіль, 1998.

  3. Галицькі народні казки, в Берлині пов. Бродського із уст народа списав Осип Роздольський, впорядкував і порівняння додав др. Іван Франко / /Етнографічний збірник / За ред. М.Грушевського. – Львів, 1895.– Т.1.

  4. Гундорова Т. Інтелігенція і народ в повістях Івана Франка 80-х років. – К., 1985.

  5. Гундорова Т. Франко – не Каменяр. – Мельборн, 1996.

  6. Денисюк І. Жанрові проблеми новелістики // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1986.

  7. Денисюк І. Новаторство новелістики Івана Франка в контексті світової літератури // Іван Франко і світова культура: Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: У 3 кн. – К., 1990. – Кн.1.

  8. Денисюк І. Політичне оповідання Івана Франка // Українське літературознавство. – 1980. – Вип.34.

  9. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – Львів, 1999.

  10. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. – Львів, 1999.

  11. Леськів Б. На грані документалістики (оповідання "Свинська конституція" в контексті історії красномовства України) // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин. Матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 25–27 вересня 1996 р.). – Львів, 1998.

  12. Михайлюк Т. Специфіка творення символічних образів в оповіданні "Рубач" І.Франка // Українське літературознавство. – 1980. – Вип.34.

  13. Ткаченко А. Мистецтво слова: (Вступ до літературознавства). – К., 1997.

  14. Франко І. Зібр. тв.: У 50т. – К., 1976–1986.

  15. Халімончук А. Сатира Івана Франка на феодально-буржуазний лад //Слово про великого Каменяра: Збірник статей до 100-ліття з дня народження Івана Франка /За ред. О.І.Білецького. – К., 1956. –Т.1.

* Цікаво, що ще у 1883 р. Іван Франко спробував розробити подібний до "Звірячого бюджету" сюжет у віршовій формі у творі "Звірячий парламент", підзаголовок якого "уривок політичної байки" вказував на схожий жанровий різновид. Твір "Звірячий парламент", мабуть, залишився незакінченим, проте його сюжет через чотирнадцять років відродився вже у прозовій формі у казці "Звірячий бюджет" (перше видання вийшло під назвою "Звіряча конституція").

* Події у творі "Історія однієї конфіскати" хронологічно не окреслені та не локалізовані: на час (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) і місце (Галичина) дії вказують лише перефразовані назви львівських газет (і то тільки тоді, коли їх правильно розгадати!).

Loading...

 
 

Цікаве