WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Категорія автора у світлі художньої комунікації і системного розуміння літературного твору - Реферат

Категорія автора у світлі художньої комунікації і системного розуміння літературного твору - Реферат

Деміургічна, інтеграційна і кореляційна функції автора неодмінно реалізуються у процесі художньої комунікації. Б. Корман, розглядаючи його в контексті своєї концепції автора, пропонує багаторівневу комунікативну схему, у якій на кожному рівні функціонує співвідносна пара адресанта – адресата: „Автор біографічний – автор як носій концепції твору – суб'єктні і позасуб'єктні форми, що його опосередковують, – читач, який суміщається з кожною з цих форм, – читач як постульований адресат, ідеальне рецептивне начало - читач як реальний соціально-історичний і культурно-психологічний тип" [15, с. 513]. Рецепція художнього твору відбувається як формування „концепованого" читача, у ході якого реципієнт через осягнення форм вираження автора наближається до ідеального розуміння репрезентованої твором свідомості [15, с. 513]. Варто зазначити, що таке розуміння комунікативного процесу не суперечить комунікативній схемі, прийнятій у наратології. Вона так само передбачає здійснення художньої комунікації між реальними автором і читачем через посередництво внутрішньотекстових наративних інстанцій. „Імпліцитний (абстрактний) автор" й „імпліцитний (абстрактний) читач" відповідають за здійснення художньої комунікації на рівні цілого тексту, причому „імпліцитний читач" як ідеальний реципієнт має розуміти „усі конотації автора, різні „стратегії" його тексту" [12, с. 100], тобто засвоювати принципи, які реалізуються в художньому цілому, забезпечуючи його системність. На думку М. Бахтіна, втілена у художній системі авторська активність має спрямовувати рецепцію читача, а це означає, що автор стає „авторитетним керівником читача" у творі, реалізуючись як „принцип, якого треба дотримуватись" [5, с. 191]. У процесі художньої комунікації читач, усвідомлюючи „сконструйованість" твору, неодмінно відчуває авторську „присутність" і може вбачати „деміургічну волю митця" за кожним елементом художнього цілого, а тому у процесі сприймання постає „образ автора" (як читацька інтенція, що є "обов'язковим моментом естетичного переживання"), який „вбирає в себе суму усіх художніх прийомів і усю повноту смислу твору", відбиваючи „внутрішню особистість" митця [7, с. 253, 260]. Отже, автор не може бути вилучений зі сфери художньої комунікації.

Проблема автора – й надалі одніа з найбільш дискусійних проблем сучасного літературознавства. Здійснивши спробу "усунення" суб'єкта творчості, літературознавча наука не відмовилась остаточно від категорії автора, хоча й ґрунтовно переосмислила її.

ЛІтература

  1. Автор и текст. Петербургский сборник / Под ред. В. М. Марковича и Вольфа Шмида. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. – Вып. 2. – 470 с.

  2. Барт Р. Смерть автора // Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. – Москва: Прогресс, 1989. – С. 384-391.

  3. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – Москва: Худож. лит., 1975. – 504 с.

  4. Бахтин М. К методологии литературоведения // Контекст-1974. Литературно-теоретические исследования. – Москва, 1975. – С. 203-212.

  5. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – Москва: Искусство, 1986. – 445 с.

  6. Большакова А. Теории автора в современном литературоведении // Известия РАН. Серия литературы и языка. – 1998. – № 5. – Т. 54. – С. 15-24.

  7. Бонецкая Н.К. „Образ автора" как эстетическая категория // Контекст-1985. Литературно-теоретические исследования. – Москва: Наука, 1986. – С. 241- 269.

  8. Бут У. Риторика художественной прозы // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. – 1996. – № 3. – С. 132-159.

  9. Виноградов В. О теории художественной речи. – Москва: Высш. шк., 1971. – 240 с.

  10. Гончаров Б. Иерархия художественных связей в поэтическом произведении и проблемы его целостного анализа // Методология анализа литературного произведения / Под ред. Ю. Б. Борева. – Москва: Наука, 1988. – С. 249-282.

  11. Давидова-Біла Г. Образ автора в ліриці І. Я. Франка. Дис. ... канд. філол. наук. – Донецьк, 1999. – 198 с.

  12. Ильин И.П. Постмодернизм. Словарь терминов. – Москва: ИНИОН РАН – INTRADA, 2001. – 384 с.

  13. Ільчук Ю. Теорія автора і структурно-суб'єктний аналіз тексту // Наукові записки. Національний університет "Києво-Могилянська академія". Філологія. – Київ, 1998. – Т. 4. – С. 12-17.

  14. Корман Б. Итоги и перспективы изучения проблемы автора // Страницы истории русской литературы / Под ред. Д. Ф. Маркова. – Москва: Наука, 1971. – С. 199-207.

  15. Корман Б. О целостности литературного произведения // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. – 1977. – № 6. – Т. 36. – С. 508-513.

  16. Корман Б. Проблема автора в художественном творчестве Ф. М. Достоевского и типология русского реалистического романа // Типологический анализ литературного произведения / Под ред. Н. Д. Тамарченко. – Кемерово: Изд-во КГУ, 1982. – С.19-30.

  17. Корман Б. Целостность литературного произведения и экспериментальный словарь литературоведческих терминов // Проблемы истории критики и поэтики реализма. – Куйбышев: Изд-во КГУ, 1981. – С. 41-53.

  18. Косиков Г.К. Ролан Барт – семиолог, литературовед // Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. – Москва: Прогресс, 1989. – С. 3-45.

  19. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі І. Франка. Дис. ... канд. філол. наук. – Львів, 1997. – 211 с.

  20. Наєнко М. Типи творчості в епоху постмодернізму // Слово і час. – 2002. – № 4. – С. 59-60.

  21. Островська А. Форми вираження авторської свідомості в творчості письменників нової генерації к. ХIХ – п. ХХ ст. (на матеріалі малої прози В. Стефаника, О. Кобилянської, М. Коцюбинського). Дис. ... канд. філол. наук. – Донецьк, 1999. – 205 с.

  22. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів : Літопис, 2001. – 832 с.

  23. Смілянська В. "Святим огненним словом..." Тарас Шевченко: поетика. – Київ: Дніпро, 1990. – 290 с.

  24. Терещенко В. Проблема автора в повістях Т.Г.Шевченка. Дис. ... канд. філол. наук. – Кривий Ріг, 1997. – 213 с.

  25. Хомчак Е. Проблема автора в теоретико-литературоведческом аспекте // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2001. – № 3. – С. 152-155.

Loading...

 
 

Цікаве