WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості англо-української взаємодії різних типів - Реферат

Особливості англо-української взаємодії різних типів - Реферат

Реферат на тему:

Особливості англо-українськоївзаємодії різних типів

Вплив однієї мови на іншу визначається як чисто мовними, так і позамовними чинниками. У типологічному плані цікавим є питання про те, наскільки ті або інші типи інтерференцій в умовах контакту спричинені характером мов, що взаємодіють, та якою є роль загальної соціолінгвістичної ситуації контакту. Українсько-англійський контакт у XX ст. відбувався у різних соціолінгвістичних умовах. По-перше, проникнення англійських елементів до української мови УРСР відбувалося за радянських часів. По-друге, англо-українська взаємодія активізувалася з моменту набуття Україною незалежності в 1991 р. По-третє, значного впливу англійської мови зазнала мова української діаспори Канади та США. Перш за все визначимо ті особливості, які відрізняють ці три ситуації контактування. Взаємодія з англійською мовою за радянських часів мала здебільшого опосередкований характер [Коломієць 1973; СУЛМ 1973: 140]. Носії української мови не мали можливості прямого спілкування з носіями англійської мови, цю взаємодію можна охарактеризувати як дистантну (тобто носії цих двох мов не мешкали на одній або на суміжних територіях). Англійська мова загалом не відзначалася високим рівнем престижності у свідомості пересічного мовця. Ситуація докорінним чином починає змінюватися в часи перебудови та в роки незалежності. Українсько-англійський контакт у цей період значно активізується, причини чого мають як локальний, так і глобальний характер. До глобальних причин активізації англо-української взаємодії ми зараховуємо розвиток інформаційних та комунікаційних технологій, завдяки яким значно більша кількість мовців отримала доступ до інформації та спілкування англійської мовою. Крім того, глобалізація економіки, яка проявляється у посиленні позицій транснаціональних корпорацій (насамперед, американських), привела до підняття статусу англійської мови. Локальними причинами інтенсифікації взаємодії є безпосередній характер впливу (без мови-посередника), а також невизначена ситуація з правописними нормами. Подібний плюралізм норми не може не розхитувати стійкості мовної системи та її відкритості до іншомовних впливів. І, нарешті, останній тип контакту, який мав місце в мові діаспори, типологічно відрізняється від двох попередніх, оскільки у цьому разі домінуюча у соціумі мова здійснювала вплив на іммігрантську мову в умовах постійного спільного проживання на одній території.

Ці три типологічно відмінні ситуації контактування привели до різних наслідків. Англо-українська взаємодія радянського часу має обмежений характер. З одного боку, вона була обмежена внаслідок посередництва російської мови. З другого боку, взаємодія відбувалася тільки на лексичному рівні. Англійська мова виступала джерелом поповнення низки терміносистем, а саме: спортивної термінології (бокс, волейбол, гол, матч, раунд, рекорд, спринт, реслінг, тайм, трек, тренер, фініш, фол, форвард), назв пристроїв та технологічних процесів (адаптер, блюмінг, бойлер, бульдозер, буфер, газгольдер, екскаватор, комбайн, конвеєр, міксер, пропелер, сейф, слябінг, таймер, трактор, тюбінг); суспільно-політичної термінології (бізнес, блокада, експорт, імпорт, інтерв'ю, локаут, концерн, лідер, рейтинг); назви побутових речей (мокасини, піжама, гамбургер, джем, кекс, сандвіч); термінів культури (бестселер, вестерн, гумор, детектив, джаз, комфорт, кросворд, мюзикл, памфлет, регтайм, рок, рок-н-рол, слайд, супермен, чарльстон, шоу). Отже, у цей період ресурси англійської мови використовувалися здебільшого для заповнення деяких семантичних лакун української мови насамперед у тих сферах людської діяльності, які активно розвивалися в англомовних країнах. Вплив не мав тотального характеру, він обмежувався чисто практичними потребами поповнення лексичного складу. Інтерференція на інших рівнях мови відсутня. Такий різновид взаємодії можна умовно назвати „культурним контактом": тобто перенесенням з однієї культури певних предметів або явищ разом з їх позначеннями. Соціум, з мови якого запозичуються певні елементи, територіально може як і сусідувати з мовою-реципієнтом, так і бути розташованим далеко від її меж.

Принципово нових рис через вище зазначені обставини набуває англо-український контакт двох останніх десятиріч. Взаємодія не обмежується поповненням окремих терміносистем, хоча цей процес також останнім часом активізувався у зв'язку з потребою швидкого розвитку термінології різних галузей знань, насамперед економіки та техніки. Зауважимо, що англійська мова є основним джерелом формування української комп'ютерної термінології (хоча, звичайно, не стовідсотковим). Англійського походження є такі терміни: байт, вінчестер, інтерфейс, комп'ютер, лістинг, принтер, сканер, файл. Деякі з них увійшли до української мови ще у радянський період, але значного поширення у мові вони набули щойно у 90-ті рр. У комп'ютерній терміносистемі представлені також семантичні запозичення з англійської (наприклад, розширює свою семантику питома лексема миша).

Поряд з активним розвитком деяких терміносистем спостерігається процес переходу низки термінів до активного словникового складу, що приводить до збільшення кількості англіцизмів, які сприймає пересічний носій мови. Крімтермінів комп'ютерної сфери, у ЗМІ активніше починає вживатися економічна лексика [Стишов 2003: 65-66], серед якої є значна кількість англіцизмів: бартер, брокер, демпінг, джобер, дилер, копірайт, копірайтер, лізинг, маркетинг, менеджер, моніторинг, тендер, франчайзинг, холдинг. Переважна більшість нових англіцизмів є іменниками (як конкретної, так і абстрактної семантики). Процес запозичення не обмежується поповненням лакун у комп'ютерній та економічній терміносистемах. З'являються також нові англіцизми на позначення культурних явищ (перформанс, мейнстрім), спортивних змагань (фрістайл, сноуборд), суспільних та політичних явищ (кіднепінг, саміт, кілер, спікер). Від запозичених іменних основ утворюються прикметники суфіксальним способом за допомогою продуктивних суфіксів -н-, -ев-/ов-, -ивн-, -ськ-: андеграундний, дисконтний, іміджевий, консалтинговий, маркетинговий, лізинговий, масмедійний, прайсовий, скриніговий, тінейджерський. У деяких випадках поява прикметника передує появі іменника: ґендерний. Нові дієслова утворюються за допомогою продуктивних суфіксів –ува/-юва: лобіювати, сканувати.

Ще однією характерною рисою сучасного етапу взаємодії є наявність такої стратегії спілкування, як перемикання коду. Перемикання коду ми розуміємо, вслід за Е. Хаугеном, як явище використання декількох мов по черзі в межах однієї фрази (речення) або тексту [Haugen 1972]. Це явище було майже відсутнє в радянський період, оскільки суперечило тогочасним ідеологічним настановам. Сьогодні воно використовується як стилістичний прийом у ЗМІ, цільовою групою яких є молодші покоління професіоналів (насамперед „ПІК", „Дзеркало тижня", „Єва" тощо). Це можуть бути цитати з кінофільмів, пісень, англійські фразеологізми або ж просто висловлювання думки, яку важко передати за допомогою ресурсів української мови без втрати певних важливих у цій комунікативній ситуації змістів: А проект ми відкоригуємо, no problem. (ПІК, 2002, № 39); Столичний першокласнику, do you speak English? (Дзеркало тижня, 2003, № 19, назва статті). Причиною використання цього стилістичного прийому є, на нашу думку, підвищення рівня володіння англійською мовою. Одним з наслідків стало не тільки використання англомовних вставок в українських текстах, але й поява двомовних англо-українських видань на кшталт журналу „Ukrainian". Але, звичайно, не слід залишати поза увагою також підвищення рівня престижності англійської мови, що надає „модного" статусу висловлюванням, які містять англомовні фрагменти. До певної міри перехід на англійську мову виступає маркером соціальної належності до класу молодих професіоналів (у середовищі яких англійська мова виступає як один із основних факторів формування сленгу). Це явище також можна розглядати як вияв принципу економії: навіщо довго пояснювати свою думку українською, якщо це можна дуже стисло зробити англійською. Отже, поява випадків перемикання коду зумовлена факторами різного порядку.

Генетично пов'язаним з активізацією перемикання кодів є ще один процес, який можна спостерігати у сфері передачі іншомовних назв. Якщо раніше власні назви іншомовного походження транслітерували або перекладали, то зараз все частіше їх залишають в оригіналі: ... з яким в українського глядача усталено асоціюються ідеальне зображення та якісний звук системи Dolbysurround („Єва", 2003, № 1). Так передають не лише англомовні назви, а й власні назви іншими мовами: Проте радіо DeutscheWelle та інші західні мас-медіа.... продовжують стверджувати, що жертви таки є („Україна молода" 13.05.03). Крім вищеперелічених причин, які стосуються перемикання коду, для витлумачення цього процесу важливими є й деякі інші фактори. Насамперед, така традиція передачі іншомовних назв узгоджується з традицією, наявною у багатьох мовах Європи. Іншим важливим позамовним чинником, який впливає на укорінення цієї традиції на українському ґрунті, є юридична практика, а саме необхідність захисту торгівельних марок та зареєстрованих власних назв. Сприяє цьому також неусталеність правил транслітерації з різних мов світу та відсутність чітких правил, які б регулювали це питання, в українському правописі.

На лексичному рівні взаємодія з англійською мовою проявляється не лише у запозиченні нових слів. Можна спостерігати також зміну семантики деяких українських лексем. В одних випадках має місце генералізація значення. Наприклад, прикметник депресивний, який раніше описував „хворобливий стан людини", сьогодні починає вживатися із значенням „поганий, кризовий стан економіки або інших галузей діяльності". Розвиток такого нового значення полегшується завдяки тому, що іменник депресія і раніше мав обидва значення. Генералізації зазнало також значення іменника повідомлення, який отримав додаткове значення „усна інформація, залишена на телефонному автовідповідачі". В інших випадках можна спостерігати таку зміну значення, яка взагалі не є мотивованою в межах лексичної системи української мови. Єдиним поштовхом до зміни значення є те, що англійська багатозначна лексема раніше збігалася з українською в одному із значень. Зараз відбувається процес переносу на цю українську лексему інших значень англійської. Так, прикметник аплікаційний („який стосується аплікації") сьогодні у словосполученні аплікаційна форма набуває значення „заявка, анкета". Іменник інсталяція, який використовувався зі значенням „монтажні роботи", набуває абсолютно нового значення „різновид предметного мистецтва". Часто зміна семантики відбувається на рівні словосполучень зв'язаного характеру, які мають термінологічне значення: аплікаційна форма, зелений туризм, зв'язки з громадськістю, реальне телебачення, технологічний парк, цифровий розподіл. Під впливом англійської моделі виникають семантичні кальки типових формул прощання: гарних вихідних, гарного дня, залишайтеся з нами, побачимось у неділю тощо.

Loading...

 
 

Цікаве