WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Морські чуда святого Миколая: книжні і фольклорні варіації теми - Реферат

Морські чуда святого Миколая: книжні і фольклорні варіації теми - Реферат

До речі, саме апокрифічне чудо "" подарувалофольклорові мотив Миколая-перевізника на морі, розкрило таємницю запізнення Божого угодника на трапезу святих. Отож, парафразуймо коротко цей епізод-донатор фольклорних структур, як прозових, так і поетичних (згадана на самому початку гуцульська колядка також із серії "обдарованих" цим апокрифічним чудом). Цар Синагріпп, якого святий Миколай врятував на морі від загибелі, просить митрополита Феоктириста знову викликати чудотворця. Не гаючись, Феоктирист виконує прохання царя: передусім наказує возвести храм: "" [3, с.226]. Тим часом святий Миколай не з'являється. Коли ж, нарешті, приходить, то на запитання Феоктириста, де він так довго барився, відповідає: "-

" [3, с. 227].

На формування народних уявлень про образ морського Миколая вплинуло також чудо "", одне з найпопулярніших чудес із легендарію великого чудотворця (рукописні списки налічують близько 40 різних чудес святого Миколая). Генезу цього чуда І.Франко виводив із чуда св. Климента з хлопцем на дні моря, цього справжнього miraculum miraculorum (чуда з чудес), авторство якого традиція приписувала Єфремові, єпископові Корсуня (ІV ст.). У підводнім храмі св. Климентія, у пору, коли вода навколо храму розступилася (це траплялося сливе постійно один раз у рік), через необачність батьків залишився малий хлопець. Рівно через рік родичі, які безперестанку молилися за сина, знаходять його на дні моря живого (увесь цей час хлопець перебував під опікою святого Климента). У чуді "..." батьки знайшли наступного ранку свою дитину мокрою, але живою, перед образом святого Миколая у Софії Київській (образ святого теж був мокрим – звідси ікони св. Миколая Мокрого). Паралелі між цими чудами справді достатньо прозорі. Звернемо увагу ще на одне спостереження І.Франка стосовно відлуння легенди про хлопця, вирятованого св. Климентом із дна моря, в нашій усній словесності: "...Мов виразний відгук псевдо-Єфремового оповідання звучать слова звісної думи про бурю на Чорнім морі, що "отцева-матчина молитва зо дна моря виймає" [14, с. 205]. З огляду на популярність "", вміщеного в багатьох рукописних збірках, у друкованих житіях святого, у "Прологах" і в "Четьях Мінеях", мабуть, можна виводити генезу цього мотиву народної думи і з чуда святого Миколая (щоправда, у нашому чуді "взаємини" батька втопленого хлопця зі святим Миколаєм є дещо скомплікованими, убитий горем батько не стільки молить святого про спасіння своєї дитини, скільки дорікає йому, він-бо, мовляв, так шанував його пам'ять, а той ""). Зрештою, чому не припустити, що джерел, які, ймовірно, імпульсували творчу уяву автора думи "Олексій Попович і буря на Чорному морі" (див. публікації кількох варіантів цієї думи в "Исторических песнях малорусского народа" В.Антоновича і М.Драгоманова [2, с. 181-199], могло бути декілька.

"", яке публікуємо нижче, містилося в "Торжественнику" початку ХVІІ ст. в рукописній збірці о. Антона Петрушевича. Зараз зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України (АСП-6. Арк. 167-169).

Література

  1. Аничков Е. Микола Угодник и св. Николай. Опыт литературной критики в области народных сказок и песен. СПб, 1892.

  2. Антонович В., Драгоманов М. Исторические песни малорусского народа. Т. 1. Киев, 1874.

  3. Веселовский А. [Рец.] M. Gaster. Ilchester lectures on greco-slavenic literature and its relation to the folk-lore of Europe during the middle ages. London, 1887 // ЖМНП. 1888.

  4. Гординський Я. Українська ікона XII-XVIII сторіччя. Філадельфія, 1973.

  5. Господи, до Тебе возношу душу мою. Видання друге, поширене / Богослужбові і богомільні писання Верховного Архиєпископа. Ч. 2. Рим, 1971.

  6. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т. 9 кн. Т. 4. Кн. 2. Київ, 1994.

  7. Дикарев М. Великий бог Микола // Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фольклору й мітології. Львів, 1902.

  8. Галицько-руські народні легенди / Зібрав Володимир Гнатюк. Т. ІІ // Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. ХІІІ.

  9. Колядки і щедрівки / Зібрав Володимир Гнатюк // Етнографічний збірник. Т. 1. Львів, 1914. Т. ХХХV.

  10. Київ. Провідник. Видання Всеукраїнської Академії наук. Київ, 1930.

  11. Леонид, арх. Посмертные чудеса святителя Николая, архиепископа Мирликийского чудотворца: Памятник древней русской письменности ХІ в. / Труд Ефрема, еп. Переяславского (по пергаменной рукописи исхода ХІV в. библиотеки Троице-Сергиевой лавры. № 9. СПб, 1888

  12. Назаревский А. Из истории русско-украинских литературных связей. Старинные книжные легенды и их связи с русским и украинским фольклором. Киев, 1963.

  13. Српске народне пjесме. Скупио их и на свиjет издао Караџић Вук Стеф. Књ.ІІ. Биоград, 1895.

  14. Франко І. Святий Климент у Корсуні. Причинок до історії старохристиянської легенди // Франко І. Зібр. тв.: У 50-ти томах. Київ, 1981. Т. 34.

  15. Франко І. Южнорусская литература // Франко І. Зібр. тв.: У 50-ти томах. Київ, 1984. Т. 41.

  16. Чубинский П. Труды Этнографической экспедиции в Западно-русский край. Материалы и исследования. Т. 1. СПб, 1872.

  17. Шухевич В. Гуцульщина. Ч.V. Львів, 1908.

Loading...

 
 

Цікаве