WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структура словотвірних парадигм іменників на позначення внутрішніх органів людини - Реферат

Структура словотвірних парадигм іменників на позначення внутрішніх органів людини - Реферат

Похідні із СЗ "носій предметної ознаки" поділяються на кілька лексико-словотвірних значень. Деякі похідні мають лексичне значення "хвороба, яка вражає те, що названо твірним": панкреатит – запалення підшлункової залози, простатит, перикардит. Від твірного панкреас реалізується похідне панкреатин із СЗ "ліки, виготовлені з того, що названо твірним" (лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби). Твірне панкреас характерне тим, що воно вживається у сфері анатомії та медицини, тому й характеризується низьким ступенем продуктивності.

Із лексико-словотвірним значенням "частина того, що названо твірним" продукується один дериват (передсердя).

Лексико-словотвірне значення "особа, хвора на те, що названо твірним" реалізується у дериватах, які є похідними від 2 твірних і вказують на людину, у якої хворий певний внутрішній орган: сердечник, печіночник. У слові сердечник реалізується ще й СЗ "лікар, який лікує те, що названо твірним", це похідне вживається переважно лише в розмовному мовленні і є дублетом офіційно прийнятої назви – кардіолог. Похідне сердечник є омонімом до сердечник (тех.) у значенні стержня, який є внутрішньою частиною чого-небудь і походить від серце у значенні головної, найважливішої частини, центру чого-небудь.

Не утворюються іменникові деривати від слів селезінка, легені, кишечник. Крім того, твірне селезінка словник подає із діалектними варіантами слизень та коса (останній в свою чергу є омонімом до слова коса у значенні "заплетене волосся"). Не утворюються також похідні від діалектних назв шлунка трунок, утрунок, ковблик (ковбик).

Ад'єктивна зона представлена такими семантичними позиціями:

  1. відносність;

  2. подібність за предметною ознакою;

  3. внутрішня якість людини.

Похідні першого типу утворюються майже від усіх твірних, за винятком міхур, трунок, утрунок, коса. У дериваті печінковий нашаровуються додаткові значення: властивий хворому на печінку. А похідне сердечний є синонімом до слова сердешний.

Похідних із СЗ "подібність за предметною ознакою" нараховується 4 (мотивовані 3 іменниками): кишка, серце та нирка. Вони вказують на ознаки та форми предметів, які схожістю пов'язані із внутрішніми органами. Серед цих дериватів є 3 складних прикметники із основою -подібний (кишкоподібний, серцеподібний, ниркоподібний) та 1 дериват кишкуватий, у якому значення подібності виражається за допомогою суфікса -уват-.

Непродуктивним є тип дериватів із СЗ "внутрішня якість людини". Похідне сердитий мотивоване не значенням серця як центрального органу кровоносної системи, а переносним значенням "гнів, роздратування".

Вербальна зона СП на позначення внутрішніх органів малопродуктивна. Вона включає в себе 3 деривати із СЗ "набувати предметної ознаки": сердитися, пузиритися та дериват із загальною семантикою нутрувати (діал). Дериват сердитися, як і похідне ад'єктивної зони, утворюється від переносного значення твірного серце "гнів, роздратування" (пор. також фразеологізм мати серце на когось).

Адвербіальна зона представлена 3 дериватами, що мотивовані одним твірним серце. Похідні деривати із СЗ "ознака, що стосується предмета, на який вказує твірна основа", нащесерце та натщесерце утворюються від прямого значення твірного, при цьому останній вживається в розмовному мовленні. Похідне спересердя виникає, як і слово сердитий, від переносного значення слова серце.

Окрему групу твірних формують назви із загальною семантикою, яких нараховуємо 11. Вони позначають усі внутрішні органи людини: печінки, нутрощі, середина, тельбухи, потрух (потрох), бебехи, бельбахи (бельбухи), нутро, бабешки, подріб, почки та вживаються, за винятком нутрощі, середина, тельбухи та потрух, в діалектному та розмовному мовленні, а твірне подріб маєвідтінок зневажливості. Ці фактори і є причиною непродуктивності названих твірних.

Таким чином, СП іменників на позначення внутрішніх органів характеризуються чотиризонною структурою (субстантивна, ад'єктивна вербальна, та адвербіальна зони). Деривати із СЗ "демінутивність" утворюються майже від кожного слова, за винятком слів селезінка, легені, кишечник та діалектних варіантів, деривати вербальної та адвербіальної зон є поодинокими. Найбільшою кількістю СЗ представлена субстантивна зона, найменшою – вербальна та адвербіальна. Простежується зв'язок словотвірного потенціалу іменників з їхніми символічними семами та метафоричною перенесеністю, а також залежність їхньої дериваційної спроможності від сфери вживання твірного, частоти його використання в мовленні та стилістичного забарвлення.

Література

  1. Бачкур Р. Структура словотвірних парадигм іменників на позначення свійських тварин // Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ, 2002. с.354-364.

  2. Великий тлумачний словник української мови. / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. 1440 с.

  3. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). К.: Наук. думка, 1981. 199 с.

  4. Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ, 1995. 206 с.

  5. Давыдова Н.В. Структура словообразовательных парадигм вещественных существительных в современном русском языке (злаки, металлы, драгоценные камни): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М., 1989. 16 с.

  6. Дідківська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. К.: Наук. думка, 1982. 172 с.

  7. Денисюк Л.Н. Словообразующий потенциал вещественных существительных в современном русском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. К., 1988. 20 с.

  8. Земская Е.А. Структура именных и глагольных словообразовательных парадигм в русском языке // Актуальные проблемы русского словообразования: Сб. научн. ст. Ташкент: Укитувчи, 1982. С.14-17.

  9. Земская Е.А. О парадигматических отношениях в словообразовании // Русский язык. Вопросы его истории и современного состояния. Виноградовские чтения. I-VIII. М.: Наука, 1975. с.75. // Цит. за Юсупова Н.Г. Структура словообразовательных парадигм имен существительных в современном русском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М., 1980. с.2.

  10. Кононенко В.І.Символи української мови: Монографія. Івано-Франківськ: Плай, 1996. 272 с.

  11. Микитин О.Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998. 180 с.

  12. Пугачев И.А. Структура словообразовательных парадигм названий лиц в современном русском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. М., 1987. 14 с.

  13. Резанова З.И. Словообразующие возможности существительного: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. Томск, 1983. 18 с.

  14. Скварок О. Структура словотвірних парадигм іменників-назв одиниць виміру часу // Вісник Прикарпатського університету: Філологія. Випуск IV. Івано-Франківськ, 1999. с.143-151.

  15. Скварок О. Семантико-поняттєві передумови реалізації словотворчого потенціалу твірного слова (на матеріалі непохідних локативних іменників) // Вісник Прикарпат. університету: Філологія. Вип.. V. Івано-Франківськ, 2000. С.86-93.

  16. Тлумачний словник української мови: В 11 т. К.: Наук. думка, 1971-1980.

  17. Фразеологічний словник української мови: У 2-х кн. / Уклад. В.М.Білоноженко та ін. К.: Наук. думка, 1999. 986 с.

  18. Юсупова Н.Г. Структура словообразовательных парадигм имен существительных в современном русском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М., 1980. 22 с.

Loading...

 
 

Цікаве