WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Модифікація фразеологічних одиниць та їх авторська структурно-семантична варіативність (на матеріалі романів В. Барки „Жовтий князь та „Рай”) - Реферат

Модифікація фразеологічних одиниць та їх авторська структурно-семантична варіативність (на матеріалі романів В. Барки „Жовтий князь та „Рай”) - Реферат

Письменник модифікує структурних деяких фразеологічних одиниць на базі оксюморон. Наприклад: "Гарний спорт (фехтування). Але я (Олександр Астряб) не маю навіть зеленого поняття про обов'язки секунданта" [Барка 1953: 176]. Семантика за усталеним виразом закріплена така: "не мати [й (жодного, найменшого, ніякого)] поняття (уявлення) – зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь" [Фразеологічний словник 1993: 477-478].

Оксюморонне вживання окремих компонентів у фразеологічних сполученнях є для В. Барки характерним. Наприклад, персонаж-партієць Сепокрил звертається до студента Олександра Астряба: "Вам смішно, а я мушу крутитися, як троянда в ополонці" [В. Барка 1953: 175]. В цьому мовному звороті маємо поєднання усталеного фразеологізму та авторського компонента: "як (мов, ніби і т. ін.) в'юн [посолений (в ополонці, на сковороді)]. 1. з сл. вертітися,крутитися. Дуже швидко, прудко. 2. з сл. верткий. Дуже, надзвичайно" [Фразеологічний словник 1993: 166]. Очевидно, компонент "троянда" підкреслює необхідність людини швидко орієнтуватися у новостворених державних умовах, але при цьому зберігати зовнішню холоднокровність.

Ілюстрацією оказіональних фразеологізмів може бути й інший приклад: "Борошно? Ждіть: як зайці кукурікнуть, то приходьте з двома мішками. Скоріш пісок на цеглині вродить" [Барка 1991: 10]. У фразеологічній скарбниці української мови наявні кілька варіантів номінації категорії невизначеного часу, наприклад, як рак свисне,як бабак свисне, як п'явка крикне, як виросте трава на помості, як на долоні волосся виросте, як виросте гарбуз на вербі. Індивідуальні авторські фразеологічні словосполучення доповнили цей синонімічний ряд.

Іноді В. Барка використовує лише окремі лексеми фразеологічних конструкцій, але враховує при цьому традиційну семантику цілого словосполучення: "Я чув, багато хто збирається завтра туди (у млин). – Даром збираються!.. З шилом по медок" [Барка 1991: 131]. Стійким словосполученням з виділеними лексемами є "вхопити (захопити) шилом (рідко на шило) патоки меду", що означає зазнати невдачі.

Використовуючи синекдоху, письменник створює індивідуальні фразеологічні словосполучення, наприклад, "В хаті п'ять ротів – як прогодувати" [Барка 1991: 51]. Порівняємо цей вислів з деякими фразеологізмами з лексемою "рот": "зайвий рот – той, хто обтяжує кого-небудь у матеріальному відношенні" [Фразеологічний словник 1993: 762]; "нема чого в рот покласти – нічого їсти" [Фразеологічний словник 1993: 546]; "[і] ріски (крихти) в рот не брати / не взяти (і рісочки в рот не брати) – зовсім нічого не їсти, не пити" [Фразеологічний словник 1993: 57]. Отже, у традиційному контексті та в оказіональному фразеологізми синонімічно тотожні.

У творах В. Барки зустрічаємо цілий ряд фразеологічно-метафоричних конструкцій, у яких домінуючими компонетами виступають лексеми "душа" і "серце". У народному світогляді виробились своєрідні уявлення про ці поняття, що й закріпилось у фразеологічному складі мови. Але окремі письменники, зокрема й В. Барка, збагатили цей етимологічний ряд. Наприклад, "Сум обгортав душу серед снігової порожнечі; здавалося, світ вихолоднів" [Барка 1991: 114] – в усталеній народній фразеології маємо: "душа огортається (перемається, проймається і т.ін.) жалем, смутком, тугою і т. ін.) – хто-небудь сповнений яким-небудь почуттям, глибоко вражений, схвильований чимось" [Фразеологічний словник 1993: 279]. Традиційна семантика властива висловам типу "болітиме душею" ("хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу" [Фразеологічний словник 1993: 277]), "душа поривається" ("хто-небудь дуже переживає за щось, страждає від чогось; хто-небудь прагне кудись, до когось, чогось" [Фразеологічний словник 1993: 277]. Уживає В. Барка метафоризовані фразеологічні сполучення, які підсилюють семантичне навантаження слова "душа" і становлять ряд своєрідних оказіоналізмів: "образливістю вражалась душа", "будуть калічитись душами", "мов скрикнула душа".

Фразеологічні одиниці з компонентом "серце" мають у В. Барки традиційне семантичне навантаження, наприклад, "серце зболіло від помирання" ("хто-небудь зазнав тяжких і тривалих переживань, страждань" [Фразеологічний словник 1993: 795]). У творах письменника є також і метафоризовані фразеологізми індивідуального характеру типу "на серці світлішає" (можна порівняти з традиційними висловами "веселити серце", "заграло серце"), "стрепенулося серце" (пор. "заворушилося серце", прокидається серце", "загупало серце"). При зіставленні з традиційними фразеологічними одиницями спостерігаємо авторську новизну у формуванні власних словосполучень, що характеризують виразною експресивністю, метафоричністю.

Отже, фразеологічний склад українською мови творять два прошарки фразеологізмів: перший це етимологічні, усталені, стійкі фразеологічні одиниці, другий – оказіональні, індивідуальні, суто контекстуальні. Останні можуть бути детерміновані особистим світосприйняттям письменника, характеризуватись структурною новизною, дещо іншою семантичною конотацією, сформованої на основі насамперед метафоричного відтворення ознак предмета, явища тощо. Оказіоналізми як своєрідні різновиди неологізмів є ознакою індивідуального стилю митця, його вміння структурувати явища і систематизувати їх".

Література

  1. Барка В. К. Жовтий князь: Роман // Передм. М. Жулинського. К.: Дніпро, 1991. 266 с.

  2. Барка В. К. Рай: Роман. Нью-Йорк: „Свобода", 1953. 309 с.

  3. Калашник В. С.,Колоїз Ж. В. Словник фразеологічних антонімів української мови. К.: Довіра, 2001. 284 с..

  4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. К.: Видавничий центр „Академія", 1999. 288 с..

  5. Свердан Т. Усічені фразеологізми у трилогії Б. Лепкого „Мазепа" // Дивослово. 1999. №1. С. 14-17.

  6. Сучасна українська літературна мова / За ред А. П. Грищенка К.: „Вища школа", 1997. 493 с.

  7. Фразеологічний словник української мови / Уклад: Білоноженко В. М., Винник В. О., Гнатюк І. С. та ін.: У 2-х кн. К.: Наук. думка, 1993. 984 с.

Loading...

 
 

Цікаве