WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в ареалі поширення мов штокавської діасистеми - Реферат

Роль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в ареалі поширення мов штокавської діасистеми - Реферат

Цікаво, що пресупозиційно-оцінні асоціації поширилися навіть на назви місяців. Хорвати майже не використовують міжнародних назв місяців, відбулася їх заміна навіть у називаннях свят: "8. mart" та "1. maj", сьогодні – "8. ožujak","1. svibanj". Цікаві факти щодо використання назв місяців у сучасній хорватській пресі отримано з газет і журналів, що виходили в Хорватії до 90-х років та сучасної періодики. До 90-х років міжнародні назви використовували майже на 70%, а хорватські – лише на 30%. Сьогодні показник вживання міжнародних назв становить близько 3%.

Сигніфікативні асоціації, тобто асоціації понять із матеріальним планом їх вираження, інколи під впливом менталітету чи історичних традицій можуть набувати національних особливостей або ставати витвором людської фантазії: velikosrpski program,Velika Srbija, svesrpsko ujedinjenje, velikomuslimanska ideja.

Асоціації, зумовлені внутрішньою формою слова (етимологізаційні), теж по-своєму спрямовують "потік свідомості" мовців. Вони або полегшують сприймання, якщо їхня внутрішня форма прозора, або перешкоджають такому розумінню, якщо внутрішня форма нечітка: хорв. cvjetača (цвітна капуста) від cvijet (цвіт, квітка) та серб. karfiol (запозичене слово). Очевидне бажання відповідно спрямувати потік свідомості хорватів, скерувавши їх до прозорої семантики місцевої лексики, лежить в основі тенденції до застосування в хорватській мовній практиці автохтонних засобів.

Отож, у розгалуженій системі асоціацій утворюється своєрідне лексичне "макрополе мовної ментальності" [Почепцов 1990 : 113] етносу/нації, і в просторі цього поля здійснюється його/її духовна діяльність. Певні типи таких асоціацій перебувають або можуть бути під впливом національних особливостей і створювати оригінальний фонд для духовної діяльності нації, забезпечуючи таким чином збільшення загальнолюдського духовного потенціалу. Результативність духовної діяльності нації значною мірою визначається станом розвитку її мови та майстерним володінням нею її носіїв. Тому "суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найповнішого розкриття своєї особистості" [Русанівський 1990 : 14-15].

Література

  1. Anderson B. Nacija: zamišljena zajednica. Razmаtranja o porijeklu i širenju nacionalizma. Zagreb, 1990.

  2. Babić S. Jezik, etnija i politika // Etničnost nacija identitet. Zagreb, 1998. S.194–195.

  3. Botica S. Lijepa naša baština. Zagreb, 1998.

  4. Brozovic D. Etničnost i jezik: uvodno razmatranje // Etničnost nacija identitet. Zagreb, 1998. S.171–180.

  5. Гумбольдт В. Характер языка и характер народа // Гумбольдт В. Язык и философия культуры. Москва, 1985. С.370–380.

  6. Katičić R. Jezikoslovni ogledi. Zagreb: Školska knjiga, 1971.

  7. Matišić Z. Jezik i njegovi identiteti (ponešto iz hindsko-urdskoga kompleksa) // Suvremena lingvistika. Br.29/30. Zagreb, 1990. S.87–97.

  8. Pintarić N. Pozdrav kao sociolingvistička kategorija // Riječ. God.4. Sv.2. Rijeka, 2000. S.37–49.

  9. Пінчук О. Мова та духовний потенціал людини та етносу // Генеза. 1995, №1(3). С.25–30.

  10. Потебня А.А. Рец. на зб. Головацький Я. "Народные песни Галицкой и Угорской Руси // Отчетъ о 22-омъ присужденіи наградъ гр. Уварова. СПб., 1880. С.64–152.

  11. 11Потебня А.А. Мысль и языкъ. 5-е изд. Харьковъ, 1926. С.178–205.

  12. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. 1990. №6. С.110-122.

  13. Русанівський В. М. Культура мови, думки, почуттів // Культура української мови / За ред. В. М.Русанівського. К.: Наукова думка, 1990. С. 3–15.

  14. Sapir E. Ogledi iz kulturne anropologije. Beograd, 1974.

  15. Тимошевський В. Мова і національність. Чернівці, 1912.

  16. Halilović S. Bošnjaci i njihov jezik u Turskoj // Halilović S. Bosanski jezik. Srajevo, 1998. S.32–37.

  17. Halilović S. Gnijezdo lijepih riječi. Pravilno-nepravilno u bosanskome jeziku. Sarajevo, 1996.

  18. Halilović S. Pravopis bosanskoga jezika. Priručnik za škole. Sarajevo: Dom štampe, 1999.

  19. Haugen E. Dialect, Language, Nation. 1966. Цит. за: Levinger J. Jezik nacionalne identifikacije // Zbornik Matice srpske za filologiju. Novi Sad, 1993. S. 94.

  20. Škiljan D. Stavovi stanovnika Zagreba prema jeziku // Kulturni radnik, god.41.Zagreb, 1988, br.5. S.166–212.

  21. Štulhofer A. Maksimizacija reputacije kao mikro-model etničke solidarnosti // Migracijeske teme, god.12. Zagreb, 1996. Br.4. S.323–348.

1 Під "мовною спільнотою" розуміємо групу мовців, для яких мовну комунікацію уможливлює факт, що всі володіють (принаймні) одним мовним ідіомом та нормами його використання: ядро мовної спільноти становить рідна мова [Шкілян 1988: 170].

2 Див. про це також [Потебня 1926: 181-182]. Про нації, які втрачають свою рідну мову і приймають чужу, з болем говорив і В.Тимошевський: "Ці нації не мають духовної самостійности, завжди ідуть "на помочах", через те не проявляють ініціятиви, цієї необхідної умовини духовного і матеріального поступу взагалі. Такі нації не мають душевної бадьорости, проявляють апатію і млявість, вони не спроможні підпирати своє право на життя між іншими націями і через те самим процесом життя засуджені [Тимошевський 1912: 17].

3 Фактично, йдеться про наслідок, а не про причину. Скажімо, хорвати не те, що намагаються видумувати мовні відмінності, щоб їхня мова відрізнялась від сербської, а хочуть передовсім повернути в мову автохтонне, від якого відмовилися в ім'я здійснення ідеї культурної єдності з сербами, точніше, в ім'я ідеї південнослов'янської єдності.

4 Приступаючи до оцінки мовної ідентичності, Р.Катичич як необхідний для цього чинник наводить належність мови конкретному етносу.

5 Детальний опис головних типів асоціацій див. у О. Пінчука [Пінчук 1995:26-27].

6 Проведене опитування учнів другого класу гімназії м. Подгориці (Чорногорія) засвідчило, що зазначені назви родинних стосунків відомі всім 32 учням. 27 учнів підтвердили, що вживають їх доволі часто. Зате учні 1 класу технічної гімназії м. Карловац (Хорватія) з цих назв вживають лише: sestrić, sinovac, sinovica. Назву zaova чули, але не використовують активно. Інші назви їм невідомі.

7 Глаголиця – перша хорватська графіка, плетер – традиційний хорватський орнамент (у хорватів традиції розвитку їхньої мови набули символічного значення, зокрема популярними є краватки, хустинки, що прикрашаються глаголицею і плетером). Шаховница (в перекладі на українську мову – шахова дошка) – хорватський герб, який складається з 25 клітинок і має вигляд червоно-білої шахової дошки.

8 Давнє слов'янське значення дієслова prijati (prijęti) – взяти, приймати

9 Хоча звертання до Діви Марії молитві звучить:„Zdravo Marijo!"

10 Така пресупозиційно-оцінна асоціація щодо давнього слов'янського слова "приємний" може бути викликана негативним ставленням до дублетів. Щодо слова "рrijatаn" відіграла роль і його деетимологізація у свідомості мовців протягом історії розвитку мови: первісно "приємний" – те, що приймаю, стає моїм (чисте фізіологічне сприймання відprijati/prijęti), "ugodаn" – такий, який є приємним. Згодом у слові "рrijatаn" з'явилась додаткова сема – приємне фізіологічне сприйняття, а попередня поступово втратилась (згадаймо в Сенеки: "Усе, що гарно сказане, – моє"), тобто значення стало повністю адекватним значенню "ugodаn", отож, його вихід з ужитку не спричинить жодних проблем для мовців.

Loading...

 
 

Цікаве