WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в ареалі поширення мов штокавської діасистеми - Реферат

Роль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в ареалі поширення мов штокавської діасистеми - Реферат

Однак мова є не лише виявом потенціалу етносу/нації, а й інструментом духовної діяльності. Така властивість мови пов'язана з усіма мовними рівнями, але найяскравіше вона виявляється саме на рівні слова, яке викликає в свідомості мовців різновекторні асоціації, що утворюють асоціативно-змістове поле слова5. У деяких із таких асоціацій можуть виявлятися національні особливості, які є наслідком різного історичного досвіду та ментальності етносу/нації навіть дуже близьких народів. Наприклад, активно вживана надзвичайно розгалужена система назв родинних стосунків у чорногорців випливає з патріархального устрою їхнього життя протягом віків. Тривалий час чорногорці спиралися на сім'ю, братство, що спричинило активне вживання у них назв, не характерних для активної комунікації навіть їхніх близьких сусідів, наприклад, хорватів: zaova (сестра чоловіка), jetrva (братова жінка), sestrić (син сестри, племінник), sinovac (син брата, племінник), sinovica (дочка брата, племінниця), badžanak (назва вживається, якщо чоловіки, одружені з двома чи кількома сестрами), šura (брат жінки) та ін.6

Національні особливості мовного членування найбільш виразно виявилися в етнографізмах чи символах. Для будь-якого хорвата glagoljica, pleter, šahovnica7 та інші символізують рідне та зрозуміле з дитинства. Засвоєння особливостей таких слів вкорінює людину в історію та сучасне життя етносу, формує її національно-етнічну самосвідомість.

Національна належність виявляється також в етнокультурних (фонових) асоціаціях – ravno polje, sokol, orao, gavran, зокрема, golubica, lastavica, prepelica, labudica – про жінку. Для хорватів, наприклад, характерне порівняння жінки з ластівкою (lastavica) як символом плодючості та турботливості, для мусульман-босняків голубка (golubica) – символ праведності, миру та злагоди, і власне з нею часто порівнюють жінку. Зазвичай, у хорватів сокіл (sokol) – рятівник та захисник вбиває нападника – орла та ворона (orao i gavran). Різними асоціаціями зумовлені етикетні фрази народів, навіть дуже близьких сусідів: наприклад, у чорногорців: U slast! Dobro vam učinilo! S anđelima!, у сербів: Prіjatno!, в хорватів: Dobar tek! ("Смачного"), усі вони (крім як S anđelima!) пов'язані з фізіологічними сприйманням. Однак кожне побажання являє собою різний тип такого сприйняття: "Нехай те, що приймаєте, буде вашим" (Prіjatno!)8, або "Хай це вам дасть задоволення"(U slast!).

Етнокультурні асоціації викликають у хорватів, наприклад, "магічні" числа 7 та 12 (власне під керівництвом семи проводирів, п'яти братів (Клука, Лобела, Мухла, Косенца та Хорвата) та двох сестер (Туги і Буги) хорвати прийшли на території, де тепер проживають; число 12 асоціюється в хорватській традиційній культурі з передачею дарчих грамот хорватськими володарями, коли були присутні 12 свідків) [Ботица 1998 : 10], а в сербів чи босняків ці числа таких асоціацій не викликають.

Чимало інших асоціацій може бути викликано національними особливостями. Вони, зокрема, виявляються в асоціаціях за суміжністю, а ті – в семантичній валентності слів, що навіть у близькоспоріднених мовах дуже відмінна: порівняємо вживання ненормативного в боснійській: ima li nešto za jesti з нормативним: ima li šta za jelo (ima li nešto za jesti вважається в хорватській нормою)[Халилович 1999 : 29]. В умовах білінгвізму або відсутності строгої норми невідповідна семантична валентність може стати джерелом мовних помилок, що згубно впливає не лише на культуру спілкування, а й на культуру мислення: порівняймо в боснійській мові: vođena je raspravapo prvoj tački dnevnoga reda замість raspravljano je o prvoj tački dnevnoga reda [Халилович 1999 : 45].

Словотвірні асоціації, які задовольняють потребу в номінації, теж можуть індивідуально реалізуватися в межах словотвірноїсистеми мови певного етносу. Наприклад, використання суфікса –če для творення слів з демінутивним значенням хорват використає насамперед для творення демінутивів, що означають малі живі істоти: gušče (гусеня), djevojče (дівча), а серб – для творення демінутивів, що є назвами речей: прслуче, ормарче, столче (хорватські відповідники: prslučić, ormarić, stolčić – жилеточка, шафка, столик). Цікаво також, що для серба характерне частіше утворення демінутивів стосовно їжі: pasuljče (квасолька), papričice (перчики), а, наприклад, у чорногорців – стосовно жінки, дівчини: sunašce (сонечко), srećica (щастячко).

Пресупозиційно-оцінні (від. лат. рrае – перед, suppono – передбачати: передбачати заздалегідь те, чого немає чи не буде, отже, мати упереджені погляди на щось) асоціації: Srbin (серб) – добре (чи навпаки), Bošnjak – погано (чи навпаки), Hrišćanin – добре (чи навпаки), Musliman (мусульманин) – погано (чи навпаки), srpski jezik (сербська мова) – добре (чи навпаки), bosanski jezik (боснійська мова) – погано (чи навпаки) та інші – суб'єктивні, вони виникають під впливом життєвого досвіду людини та умов її соціалізації. Однак часто саме вони стають традиційними елементами національного менталітету, зокрема, національної зверхності: Šiptar (зневажливе називання сербами албанців), Šokac (зневажливе називання сербами хорватів), ciganin, gedža, trofazni (зневажливе називання хорватами сербів), Mujo, Haso, balija (зневажливо про босняків-мусульман) тощо. Такі найменування як "фантоми" менталітету дезорієнтують етнос, провокують неадекватну поведінку та стосунки з іншими етносами.

Оцінні асоціації характерні для привітань та інших етикетних фраз як соціолінгвістичної категорії. З 1990 р. до наших днів у Хорватії майже усунено з уживання привітання "Zdravo!" ("Привіт!"), замінене привітанням "Bog!", що вживається і серед друзів, і серед людей, які перебувають у нерівноправних стосунках, наприклад, студент – викладач, молода особа – старша особа (попередньо привітання "Bog!" вважалось місцевим, загребським, використовувалося воно лише тими, хто звертався один до одного на "ти"; у 90-х роках воно з успіхом вийшло за межі Загреба і набуло поширення в усій Хорватії). Проведене серед студентів анкетування із запитанням, що спричинило вихід з уживання привітання "Zdravo!", виявило, що для анкетованих це привітання має "комуністичний" відтінок (конотацію ідеологічно забарвленого, можливо незаслужено, привітання отримало з огляду на використання в комуністичних партійних структурах), а для декого звучить навіть "якось по-сербськи") [Пинтарич 2000: 38]9. Таких асоціацій це привітання не викликає, скажімо, в Чорногорії, де широко вживається.

Пресупозиційно-оцінні асоціації в хорватів викликає й колись поширений вислів "Izraziti saučešće" ("Висловити співчуття"), котрий повністю замінила етикетна фраза "Izraziti sućut". Попередній вислів сприймається як сербізм, частота його вживання за останні роки серед хорватів значно зменшилася. Те ж стосується фрази "Izvinite!" ("Вибачте!"), яку раніше рівноправно використовували хорвати поряд з висловом "Oprostite!". Вислів "Oprostite!" за період з початку 90-х років практично витіснив фразу "Izvinite!". Серед хорватів вона набула негативної конотації. Аналогічні явища стосуються висловів "Prijatno!" i "Dobar tek!": колись обидві фрази у середовищі хорватів функціонували рівноправно, тепер вживається лише "Dobar tek!" До речі, такі самі асоціації у хорватів викликає і сам прикметник "рrijatаn", що колись вживався як синонім до прикметника "ugodаn". У наш час прикметник "рrijatаn" визнано сербізмом, активно функціонує лише прикметник "ugodаn"10. Сьогодні на хорватських вулицях, в музеях та інших місцях дозвілля не побачиш напису "Pažnja" ("Увага"). Його повністю витіснило слово "Pozor", яке без застережень сприймається всіма носіями хорватської мови.

На офіційному документі громадянина Хорватії – паспорті – лише напис "hrvatska putovnica". Слово"putovnica" замінило попередньо поширену назву "pasoš", що тепер теж набула конотації сербізму (назву "putovnica" запроваджено з огляду на існування у минулому назви "putnica"; слово "putovnica" використовується з метою уникнути непорозумінь зважаючи на існування омоніму "putnica" зі значенням "жінка, яка подорожує").

Loading...

 
 

Цікаве