WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичні формули в “Актовій книзі житомирського гродського уряду 1611 року”. - Реферат

Лексичні формули в “Актовій книзі житомирського гродського уряду 1611 року”. - Реферат

Назви позивачів, свідків, уповноважених на суді осіб: людε(й) за(ц)ны(х) (131), п˜новε судовыε (122 зв.), чεляди дво(р)но(и) (123), чεляди за(м)ково(и) (123), мεщани(н) (с)луцки(и) мною вознымъ свε(д)чи(л) и оповεда(л) (6), умоцованого с(в)оего (3), спо(л)нымъ при(н)ципаломъ (8 зв.), нεяки(и) Ташкови(ч) (14 зв.).

Назви доказів: слhдъ вывεла (74), знаки свεжиε, сты(р)ты сhнъныε, и (с)леды на снεгу, слεды шолъ εсми ...(4), у стεна(х) зна(т) с пу(л)гаковъ пострεляно (16), ωкна и двεри порубаныε (16), а у комори зна(т) защε(п)ку ω(т)бито (16), на ωбо(х) рука(х) знаки синиε, киεмъ битъε (16), киεмъ зна(т) ωкру(т)нε збитого, нижε(и) плε(ч) раны синиε битыε, и на хрыбтε та(к) жε зна(к) биты(и) сини(и), на головε на рогу право(м) рана киεмъ зна(т) пробитая кровавая (16), починε(н)ε знаковъ (16).

Порівнюючи досліджуваний матеріал із текстами актів Житомирського, Луцького, Крем'янецького урядів, знаходимо поряд із незначними територіальними особливостями багато спільних кліше. Більшість справ "Актової книги Житомирського гродського уряду 1611 року" починаються формулами: "На врядε εго к(р)л мл˜(с)ти замку Житоми(р)ского пεрεдо (м)ною ... постанови(в)ши (с) ωчεвисто ... (13)" (129 справ із 195), такі самі початки характерні і для Житомирських актових книг інших років [АКЖМУ.: (25), (46 зв.), (34); ДМВН – (13), (46 зв.) та ін.]. Меншу кількість становлять початки: "Писа(л) и присыла(л) до вря(д)у εго к(р)л м(л)˜(ст) за(м)ку Житоми(р)ского ... (20 зв.)", "Постановивъши сε ωчεвисто пεрεдо (м)ною ... по(д)старости(м) житоми(р)ски(м)...(37-37 зв.)", які властиві також іншим документам [більшість справ – АКЖМУ; Мойсієнко 2002: (100), (101 зв.); Литвинчук 2002: (16 зв.); ДМВН – (27), (42) та ін.]. Тексти актів мають переважно такі кінцівки: "...ωчεвистоε со(з)нанъε до (к)ниг грдски(х) житоми(р)(х) (або за(м)ку Житоми(р)ского) записати каза(л). Што εсть записано." [Пор. АКЖМУ; Мойсієнко 2002; Литвинчук 2002; ДМВН; ККПС]. Часто трапляються лексичні сполуки і всередині зіставлюванихділових текстів: побили и до (с)мε(р)ти замо(р)довали [АКМЖУ: (12)], чл˜вεко(в) по(з)бивали, помордова(ли) [Литвинчук 2002: (16 зв.)], зби(т)ε и змо(р)дова(н)ε видε(л) [ДМВН: 21], во(д)лу(г) закону..., вε(д)лу(г) записо(в)...[Мойсієнко.: (100 зв.)], насла(в)ши умыслнε ... мо(ц)но кгва(л)то(м)... [Мойсієнко 2002: (101 зв.], члвко(в) ...по(з)бывали и помо(р)довали [Мойсієнко 2002: (101 зв.)], на вла(ст)но(м) кгру(н)тε [Литвинчук 2002: (17)], шкоды нεмалы(и) подεлали [Мойсієнко: (101 зв.)], шкоды нεмалыε ... ста(ли) [Литвинчук 2002: (17)], на ωно(м) кгва(л)тε по(и)маны(х) [Литвинчук 2002: (17)], ω кгва(л)товноε наεха(н)ε на дво(р) [Литвинчук 2002: (19)], дε(р)жи(т) ... в нεбы(т)но(ст)и [Литвинчук 2002: (20)], и того добрε свεдоми [Мойсієнко 2002: (101); АКЖМУ: (64 зв.), ДМВН: (43)], вымо(в)ляти ся нεбы(т)но(ст)ю [АКЖМУ: (66)], наεхавши мо(ц)но, кгва(л)то(м) [АКЖМУ: (16 зв.)], будучи ωкрутнε збиты(и), змо(р)дованы(и) и (з)мучεны(и) [АКЖМУ: (15 зв.)] та ін.

Вищеописаний матеріал дає підстави зробити висновки про розгалужену лексичну систему судочинства в пам'ятці 1611 року. Мовне багатство її свідчить про давню практику ведення актових документів. Порівнявши досліджуваний текст із іншими текстами актових гродських книг, які відрізняються часом (XVI – XVII ст.) і територією написання, і знайшовши багато спільних моментів, можемо стверджувати, що структура актових книг своєю основою сягає одного джерела. Значна кількість складних сполук та їх синонімічні варіанти свідчать про те, що мовний стиль судочинства був досить розвиненим.

ІІ. Складовою лексичних формул часто виступають іншомовні елементи:

Латинізми3: внε(с)ли протεстацыю (від лат. рrotestatio "протест" – запозичено з лат. мови, пізніше з нім. [ЕСУМ IV: 609]) (7 зв.), и(м)пεдимε(н)т(лат. impedīmentum "перешкода") заходити мεлъ (94 зв.),на тε(р)минε(з лат. terminus "пограничний знак" [Фасмер IV: 48]) воεво(д)ства бра(с)лавско(г)[о] (94),су(м)му(стч., стп., свн., лат. summa [ССУМ ІІ: 401]) мεнованую(4 зв.), сознаваю созна(н)εмъ-рεляцыεю (пол. relacja "донесення", з лат. relatio "повідомлення" [Булика 1972: 279; Фасмер ІІІ: 467]) (7), управа судо(в) голо(в)ны(х) трибуналу(з лат. triviālis через нім. tribunal [Фасмер ІV: 102], з лат. через пол. посередництво [Булика 1972: 325])Любε(л)ского (33), хотεчи ω то(т) фалшъ(пол. fałsz з свн. valsch з лат. falsus [Булика 1972: 333; Фасмер IV: 184]) и потваръ в судε налεжномъ пра(в)нε чинити (7зв.),спо(л)нымъ при(н)ципаломъ(пол. pryncypał "зачинщик" з лат. principalis "начальник, господар, глава; головний регістр в органі " – очевидно через посередництво пол. мови з лат. [ЕСУМ IV: 574-575]) (8 зв.), со(з)на(н)я своεго кви(т)(можливо через пол. посередництво з свн. quīt, яке походить від фр. ст. quite, яке зводиться до слат. quit(t)us [ЕСУМ II: 417], пол. kwit з лат. quitus [Булика 1972: 146]) (7), вε(д)лε права и ко(н)ституцыε(и)(пол. konstytio, з лат. cōnstitucio "встановлюю" [Булика 1972: 167], запозичення з лат. мови [ЕСУМ ІІ: 555]) (13).

Германізми: наεха(ти) на кгру(нт)(свн. grunt "дно, земля, фундамент" можливо, через старочеське посередництво запозичено з свн. [ЕСУМ І: 606]) (3 зв.), шкоды(стч. škoda, стп. szkoda, свн. scado [ССУМ І:559], через п. із ствн. [Фасмер IV: 449]) ωшацова(т) (17),позамо(р)дова(н)ε(слово споріднене з лат. mordeo, що означає "кусати, обдерти, мучити" і через посередництво пол. мови запозичено з німецької modern "убивати" [ЕСУМ ІІІ: 513]) людε(и) (9зв.),εнεрала во(з)но(г)[о] (73 зв.) (генерала – запозичення з німецької мови, нім. generl походить від фр. gnral, військове значення якого виникло в результаті скорочення атрибутивного сполучення capitain gnral "загальний (старший) капітан" [ЕСУМ І: 494]), наεхавши моцно кгва(л)то(мъ)(п. gwałt „насильство", як і ч. kvalt "поквапливість, (ст.) насильство", походить від свн. gewalt "насильство, сила; влада; багато", пов'язано з свн. walten "панувати" [ЕСУМ І: 485.]) на кгрунтъ(3 зв), в бу(р)дε(можливо, через польське і старочеське посередництво запозичено зі свн. мови; свн. bhurt "рицарська гра", походить від фр. ст. behort, behorder "тс."; менш переконливе виведення польського слова від фр. ст. bourde "забава" [ЕСУМ І: 299]) та(м) жε брата моεго ... ωкрутнε и нεлито(с)тивε поранивши (73).

Loading...

 
 

Цікаве