WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичні формули в “Актовій книзі житомирського гродського уряду 1611 року”. - Реферат

Лексичні формули в “Актовій книзі житомирського гродського уряду 1611 року”. - Реферат

Реферат на тему:

Лексичні формули в "Актовій книзі житомирського гродського уряду 1611 року".

Певною стандартизованістю відзначаються вже найдавніші зразки української ділової писемності, на що неодноразово вказували дослідники цих пам'яток (наприклад, у працях, присвячених історії розвитку української мови [ІУМ]), а також при виданні і дослідженні окремих пам'яток історії мови [АКЖГУ: 17-18, ДМВН: 12, ККПС: 51, 55]. Однак комплексного монографічного дослідження, присвяченого цій проблемі, в українському мовознавстві немає. Велися дисертаційні розвідки над формулярами гетьманських універсалів [Геращенко 1996], дотичними були наукові праці, в яких досліджувався історичний лексико-тематичний матеріал [Стецюк 1999]. Мета статті – виявити лексичні формули (кліше) зі сфери судочинства у пам'ятці 1611 року, зробити їх тематичний розподіл, проаналізувати запозичені лексеми у складі кліше. Теоретичне і практичне значення наукової розвідки полягає у поглибленні досліджень проблеми стандартизації ділового стилю як невід'ємної його ознаки. Матеріали, зібрані й проаналізовані у статті, можуть бути використані при укладанні словників ділової фразеології, термінологічних сполук староукраїнської мови.

Існує чимало неопублікованих рукописних матеріалів, які мають цінну джерельну базу як для дослідження нових тенденцій у мовознавстві, так і для підтвердження вже зроблених висновків. У 2002 році у серії "Пам'ятки української мови" надрукована "Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року". Вирази цієї праці ще не були об'єктом спеціального наукового висвітлення. А тому ми ставимо перед собою такі завдання:

І. Виявити і проаналізувати лексичні формули пам'ятки зі сфери судочинства; простежити їх стилістичне навантаження у тексті; з'ясувати наявність таких лексичних формул в інших актових книгах.

ІІ. Встановити, чи є у складі лексичних формул досліджуваної пам'ятки запозичені лексеми; вказати шляхи їх проникнення.

Зважаючи на тип ділового документа, а саме гродського (замкового) уряду, тобто запис справ кримінальних, більша частина зафіксованої лексики належить до юридично-адміністративної (кримінально-правової) сфери. Навіть ті лексеми, які за своїм характером є загальновживаними, стають у контексті актової мови термінологічними найменуваннями. Тому предметом статті є лексичні сполуки (кліше), які семантично відносяться до галузі юриспруденції. Водночас зауважимо, під поняттям кліше розуміємо дво- і більше компонентні сполуки, які виявляють здатність відворюватися структурно в контекстах писемних пам'яток з однаковим (приблизно) лексичним значенням. Із описаних 3-, 4-, 5-компонентних структур можна вичленовувати й менші сполуки, які, належачи до конкретної сфери (наприклад, судочинства), мають характер терміна: наεха(ти) на кгру(нт) и на сεножати вла(с)ныε(3 зв)1–підкреслений компонент можемо тлумачити як родову назву до попереднього словосполучення наεха(ти) на кгру(нт). Такий стилістичний прийом, імовірно, вказує набажання писаря (свідка, позивача) уточнити, на який саме ґрунт зробили наїзд. Вичленувана менша конструкція наεха(ти) на кгру(нт) слугувала в тогочасній актовій мовітерміном на позначення одного із видів злочину – напад на земельні угіддя. Як термінологічне сполучення можна виділити і сεножати вла(с)ныεсіножаті, які належать комусь на підставі права власності [ССМ І: 181]. На проблемні питання, які виникають при виділенні та дослідженні староукраїнської термінології, звернув увагу Л. Полюга, підкресливши значення таких досліджень для глибшого вивчення семантичних процесів у мові, для аналізу становлення і розвитку терміносистеми української мови [Полюга 2002].

І. Проаналізований матеріал дає змогу виділити такі групи кліше зі сфери судочинства:

Назви злочинних дій, правопорушень2: наεха(ти) на кгру(нт) и на сεножати вла(с)ныε (3 зв), наεхавши моцно кгва(л)то(мъ) на кгрунтъ и сεножати вла(с)ныε (3 зв), наступова(л) на (з)доро(в)ε и на мεнε самого (16 зв.), кгва(л)том пограбили (5 зв.), кгва(л)товноε побранъε (7), наεхавши кгва(л)томъ на до(м) (7 зв.), ω посягнε(н)ε кгру(н)товъ (7), ω кгва(л)то(в)ноε наεха(н)ε и на(с)ланε на маε(т)но(ст) (9), ω забра(н)ε кгрунтовъ (7), грабε(ж) ры(б) солоны(х) дεсεти бочо(к) (122 зв.), кгва(л)то(в)ны(и) грабε(ж) (123), ω спалε(н)ε ε(и), и ω злупε(н)ε маε(т)ности(и) (9), ω позабия(н)ε на см(ε)рть многи(х) людε(и) (9), спале(н)ε ωгнεмъ (9 зв.), позамо(р)дова(н)ε ро(з)ны(х) людε(и) (9зв.), узя(в)ши злы(и) умы(с)лъ (73), ω грабεжи починεныε (7), ω нεω(д)данε суммы п˜нязε(и) (12 зв.), ω пограбε(н)ε воловъ (13), ω посεчε(н)ε воловъ (13), ω нεω(т)да(н)ε позычоноε суммы п˜н(я)зε(и) (13), ωкру(т)нε зби(л) и зрани(л) (13 зв.), поби(т)ε и поранε(н)ε чεл#ди (16), починε(н)ε знаковъ (16), пострεля(н)ε з ручни(ц) (16), поруба(н)ε ωко(н) и двεрε(и) (16).

Назви позовів: позо(в) ω посягнε(н)ε кгру(н)товъ (7), позо(в) ω забра(н)ε кгрунтовъ (7), позо(в) голо(в)ны(и) трибуна(л)ски(и) (93 зв.), позовъ ω выби(т)ε з кгру(н)то(в)... и ω побудова(н)ε ру(д)ни и ω шкоды з ωты(м) сталыε (7), ω заливо(к) сεножатε(и)...и ω шкоды, за тымъ идучиε (7), позовъ зεмски(и) киε(в)ски(и) (12 зв.).

Назви допитів, зізнань: у(ст)нε и доброво(л)нε со(з)нали (94 зв.), при ωчεви(с)томъ со(з)на(н)ю (94 зв.), ωчεви(с)то стоεчи со(з)на(л) (94 зв.), жалобливε свε(т)чи(л) сε и ωповεда(л) (73), у(с)нε прошоны(и) (96 зв.), за вла(с)ны(м) ро(с)каза(н)ε(мъ) (15 зв.).

Назви одиниць виміру завданих збитків: шкоды ωшацова(т) (17) – як загальне поняття на позначення оцінки завданих збитків; ры(б) солоны(х) дεсεти бочо(к) (122 зв.),личбы лито(в)скоε(5 зв.), ко(п) гро(ш)ε(и) лито(в)скихъ(13), ω позабия(н)ε на см(ε)рть многи(х) людε(и) (9).При окремих перерахунках вказується вартість певної речі: плахо(т) пя(т) чо(р)ныε по два золоты(х) по(л)ски(х)(14 зв.) або лише кількість вкраденого чи знищеного, без одиниць виміру.

Назви юридичних документів і текстів цих документів: з ли(с)то(м) увя(з)чи(м) (122 зв.),головны(и) (запис) (4), а други(и) – припи(с)ковы(и) (4), сознаваю симъ моимъ созна(н)εмъ-рεляцыεю (7), внε(с)ли на мεнε протεстацыю (7 зв.), ли(ст) запи(с) ручны(и) (133), ли(ст) вли(в)ковы(и) (133),ли(с)то(м) доброво(л)ны(м) (133), вли(в)ковы(м) записо(м) (133), ли(ст) запи(с) доброво(л)ны(и) (3), запи(с)у прεрεчεного (3), запи(с) мεнованы(и) (3), сознаваю квитомъ (8).

Назви служб, повинностей: слу(ж)бу воε(н)ную сами заступовати пови(н)ни (95 зв.), па(н)щи(з)ну ω(т)правовати (74 зв.), пови(н)ностъ пε(в)нити (34 зв.).

Назви підтверджень: спра(в)нε справлεно(г)[о] пεча(т)ми и (с) по(д)пи(с)ми ру(к) (131), с по(д)писо(м) руки и с приложε(н)εмъ пεчати ε(г)[о] вла(с)ноε (133), подъписо(м) руки своεε (7).

Loading...

 
 

Цікаве