WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблема інтерференції в усному українському мовленні студентів-аграріїв - Реферат

Проблема інтерференції в усному українському мовленні студентів-аграріїв - Реферат

Реферат на тему:

Проблема інтерференції в усному українському мовленні студентів-аграріїв

Українська мова впродовж багатьох століть була поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона вижила і збереглася взагалі. Накладене ще в другій половині ХVII ст. табу великим тягарем лежало на ній майже до кінця ХХ ст. Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови не могло не позначитися насамперед на усному мовленні її носіїв. Отож у таких умовах українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала впливу російської й перетворилася на суржик, на мішанину українських і російських слів, кальок, а найчастіше – мовних покручів, що витворилися на базі двох великих слов'янських мов.

Звичайно, процес взаємопроникнення слів з однієї мови в іншу –закономірний, оскільки значна частина слів з однієї мови засвоюється, підпорядковується нормам і стає повноправною лексикою іншої мови. Однак, коли слова з чужої мови вживаються бездумно, безсистемно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звукове оформлення, це засмічує мову, перетворює її на мішанину власних слів і варваризмів.

Перебуваючи в постійному російському мовному оточенні, студенти спілкуються переважно російською мовою. Так, унаслідок взаємодії мовних систем в умовах двомовності, що склалася або під час мовних контактів, або при індивідуальному засвоєнні нерідної мови спостерігається явище інтерференції [ЛЭС:197] – у нашому випадку появи в українському мовленні помилок, викликаних саме впливом російської мови. Це явище не може бути ознакою культури спілкування майбутнього фахівця. Тому вивчення української мови у вищому навчальному закладі є необхідним й актуальним, оскільки йдеться про підготовку молодого фахівця нашої держави – національної інтелігенції, яка має стати виразником національної ідеї, своєрідним "двигуном" національного духу, носієм не лише національної, а й мовної культури.

У результаті спостережень над усним українським мовленням студентів-аграріїв (1996-2002 рр.) було виявлено і визначено основні види інтерференції, а саме: фонетичну, лексико-фразеологічну, морфологічну і синтаксичну в їх спілкуванні.

Фонетична інтерференція, як відомо, – це явище, пов'язане з порушенням вимови українських слів (акання, оглушення дзвінких у кінці слова, неправильне наголошування). Наприклад: аренда(оренда), работа(робота), каравай(коровай); дуп (дуб), виріп (виріб), саш (саж); нόвий (новй), разм (рзом), агрономя (агронмія), жовтизн (жовтзна), сільськогоспдарський (сільськогосподрський), однадцять (одиндцять), навчання(навчння), поняття (поняття), літопис (літпис) і под.

Лексико-фразеологічною інтерференцією вважають явище, пов'язане з уживанням слів у невластивому їм значенні, запозиченням ненормативних для української мови лексем, фразеологізмів та їх моделей (найчастіше калькування структури іншомовного слова чи фразеологічного звороту): вообще (взагалі), співпадає (збігається), попадає (потрапляє), всестороннє розвинений (усебічно розвинений;, на протязі року (протягом року), у відповідності до (відповідно до), у залежності від (залежно від), згідно закону (згідно з законом), у той же час (у саме той час або саме тоді) та ін.

Помилки помітні насамперед тоді, коли студенти не розрізняють лексичне значення слова, не знають його семантики, то спостерігається міжмовна омонімія: який його адрес (яка його адреса); вірне рішення (правильне рішення), другі плани (інші плани), усі без виключення (усі без винятку); відноситися до навчання (ставитися до навчання), відноситися до більшості (належати до більшості), здати екзамен (скласти екзамен (іспит)), рахувати своїм обов'язком (вважати своїм обов'язком); його не було майже неділю (його не було майже тиждень), все рівно (все одно) тощо.

Щодо морфологічної інтерференції, то слід зазначити, що це явище пов'язане з неправильним утворенням форм словозміни під впливом іншомовного корелята. Дуже часто трапляється, наприклад, неправильне відмінювання іменників у множині в місцевому відмінку з прийменником по: по полям (по полях), по областям (по областях); неправильне відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду: першого курса (першого курсу), економічного факультета (економічного факультету); написання реферата (написання реферату), неправильне узгодження числівника з іменником три студента (три студенти), два товариша (два товариші); ненормативне утворення кличного відмінка іменників: Іван Петрович (Іване Петровичу), Ольга Сергіївна (Ольго Сергіївно), друг (друже); заміна нормативної парадигми ступенів порівняння прикметників ненормативною: самий головний (найголовніший), самий швидкий(швидший, якнайшвидший або щонайшвидший), самі холодні дні (найхолодніші дні); порушення при відмінюванні числівників семидесяти двух студентів (сімдесяти двох студентів), шестидесяті роки (шістдесятіроки), ненормативні форми, що не відповідають жодній мові: усорокахпримірниках (треба усорока примірниках).

Синтаксична інтерференція – це явище, пов'язане з порушенням синтаксичних зв'язків між словами, неправильним використанням синтаксичних конструкцій під впливом синтаксичних зв'язків контактуючої мови. У мові студентів спостерігається помилкове і надмірне вживання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів на зразок: усібажаючі взяти участь (усі, хто бажає взяти участь), вивчаємийперіод (період, що вивчається), студент, вигравший олімпіаду (треба студент, який виграв в олімпіаді); порушення норми керування вжити заходи (вжити заходів), говорити на літературній мові (говорити літературною мовою), дякувати вас (дякувати вам), хворіти грипом (хворіти на грип); порушення синтаксичних функцій прийменників (екзамен по філософії (екзамен з філософії), називати по імені (називати на ім'я), рекомендації по оформленню (рекомендації щодо оформлення), по списку (за списком) тощо.

Таким чином, велику увагу приділяємо на заняттях з української мови культурі мовлення студентів-аграріїв: розвиткові й удосконаленню професійно-комунікативної компетенції майбутнього фахівця. Для подолання названих явищ корисними є укладений викладачами кафедри української та російської мов ХНАУ ім. В.В.Докучаєва "Словник типових мовних зворотів", а також спеціально розроблені завдання (у тому числі й тестові) і вправи на редагування (у тому числі на випадки порушення закону милозвучності мови), переклад відповідних зворотів і текстів, зокрема фахових, з аналізом багатозначності слова, переклад слів з російської мови із визначенням розбіжностей у роді іменника, правильний вибір слова, відмінювання числівників та їх узгодження з іменниками, утворення ступенів порівняння прикметників; утворення дієприкметників і дієприслівників, написання творчих робіт з удосконалення зв'язного мовлення (на заняттях студентам пропонуємо написати, наприклад, такі твори: "Моя майбутня спеціальність", "Що я знаю про мій майбутній фах", "Місце української мови в моїй майбутній спеціальності" тощо.

Отже, проаналізовані явища інтерференції дуже часто трапляються в мові студентів, на що і звертається особлива увага, а типові завдання є основою методики, спрямованої на подолання названих вище явищ в усному українському мовленні студентів-аграріїв.

Література

  1. Лингвистический энциклопедический словарь/ Гл. ред. В.Н Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 197.

 Тут і далі подаємо правильний варіант вживання в дужках.

Loading...

 
 

Цікаве