WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій - Реферат

Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій - Реферат

Особливо вдячний матеріал становлять музичні терміни, оскільки з ними досить легко пов'язуються не тільки логічні, а й емоційні, експресивні асоціації, як-от: А ти, Бетховене, прости мене за те, / Що я не мав часу прийти до тебе, / Що знаю я мелодії полів, / Але твоєї жодної не знаю [Драч 1978: 93]; ...у просторих симфоніях жител [Драч 1978: 103]; Мами мої чисті в мелодіях кропу, / В мелодіях гички зеленоросої... [Драч 1978: 10]. У цьому випадку терміни зберігають лише найзагальніші, нечітко окреслені змістові контури, викликають приблизне уявлення про позначуване поняття.

Зазначимо, що особливої експресії набуває термін тоді, коли автор навмисне, із стилістично-виражальною метою вживає його поряд з іншостильовими мовними елементами, напр., з розмовно-побутовими: Ще ультрамаринове тчеться полотно, / Хоч в разках калинових луг горить давно [Драч 1978: 346]; ...коли кинуся / За сонатою цих таємничих каблучків [Драч 1978: 281]. У наведених прикладах терміни входять до складу переносно-метафоричного образу, викликаючи незвичні асоціації. У поєднанні з розмовно-побутовими словами вони допомагають витворити цілісні образи.

Коли ж термінологічні слова стикаються з фольклорними елементами, то може створюватися враження протиставлення всередині образної картини, наприклад: З нейтронних твоїх проблем та дилем / Остання до тебе прийде журавлем [Драч 1978: 46].

Цікавим з нашого погляду є мікроконтекст, у якому наявні терміни і розмовно-просторічна лексика: На прив'язі охранки з метушні / Прорветесь ви крізь пащі конституцій / До хати, де мелодії рясні / Так попасом на клавішах пасуться [Драч 1978: 152].

Цей образ виник на контрасті: лексика перших двох рядків строфи створює враження неспокою, метушні, тут присутня виразна динаміка, рух, тоді як у двох наступних рядках – цілковитий спокій, втихомирення.

Можна навести багато прикладів, у яких вживається термін з означенням, емоційна наснаженість і психологічне забарвлення якого поширюється і на позначуваний терміном нейтральний об'єкт: Давно одкипіли ті сльози! Та шурфи оті незагоєні... [Драч 1978: 235]; Звучать лихі немилосердні гами, / Несуть журу холодні поїзди [Драч 1978: 283]; І бомби захланні / Мертвіють в звірячих утробах [Драч 1978: 130]. Сполуки шурфи незагоєні, лихі немилосердні гами, бомби захланнів контексті вірша несуть певну інформаційну наповненість, а власне термінологічні слова шурфи, гами, бомби набувають додаткових смислових нашарувань.

У багатьох випадках цей прийом модифікується: термін виступає у функції епітета, що сполучається зі словом з яскраво вираженою експресивною стильовою домінантою: Чи ж фізики атомних псів розпустили? / Виють і виють атомні пси...[Драч 1978: 247]; Він виплекав перо із віри – / Воно вогненне і смутне: / На струни атомної ліри / Воно розчахує мене [Драч 1978: 67]; Атомні сльози течуть в імлі / На чистий пензель солоною правдою...[Драч 1978: 22]; Вона йде вже, прямує до тебе, / Одчинила вже двері – й тобі / Нахиляє це атомне небо / У своїй потойбічній журі [Драч 1978: 280]; ...І пісня била з джерела гіркого, / І пахла бджолами із довбаного вулія, / Древлянською пергою, ярим воском / Та сизим прахом звергнутих століть – / Не атомними сурмами безодні [Драч 1978: 186].

Переконуємось у тому, які незвичні асоціації може викликати слово атомний, коли виступає у ролі епітета, поєднуючись із загальновживаними словами, що мають експресивне забарвлення.

Але у функції епітета виступають ще й інші терміни: Насипали в келих душі / Електронних тривог лелек [Драч 1978: 69]; Ми – телевізорні діти, зачаті в перерви драми [Драч 1978: 93].

Уживаючи подібні вислови, автор хоче показати глобальні й болючі проблеми: первісна природа відходить на другий план, навіть люди стають телевізорні й у лелек електронні тривоги.

У своїх поезіях І. Драч практикує вживання спеціальної лексики, активізуючи асоціації, дуже віддалені від прямого значення термінологічних слів, пов'язані з тими їхніми властивостями, які для власне термінології випадкові й несуттєві. Такими є, наприклад, асоціації, викликані звуковою формою терміна, його фонетичною близькістю до слів інших лексико-семантичних категорій та різної стилістичної маркованості. Зокрема, автор звертається до явища паронімічної атракції: Й Нефертіті зманив би / Цей ядучий нефрит. / І бузковим туманом затуманює хист / Цей амебний, оманний, / Цей хисткий аметист [Драч 1978: 347]. Звуковими повторами увиразнюються ключові слова, підсилюються тропи. При цьому, по суті, слово вже не сприймається як термін, як носій чітко окресленого значення і член суворо детермінованої системи понять, оскільки означуваний ним об'єкт у даному контексті сприймається десь далеко не на першому і навіть не на другому плані, а лише як орнаментальна деталь вибагливого мовного образу.

Поезія І. Драча неповторна саме тим, що в його творах немає шаблонності, штампу. Допомагає в цьому вживання різноманітних груп термінів, взятих з різних галузей знань. Проте варто зазначити, що серед термінів, вживаних у поетичній мові, значна кількість слів, які відзначаються вузьким термінологічним значенням. Вони не завжди зрозумілі широкому колу читачів. Уведення вузькотермінологічної лексики є, зокрема, ефективним прийомом інтелектуалізації мови поезій, вдалим дійовим засобом залучення читача до світу наукових надбань, пошуків. У подібних випадках точне знання змісту терміна не завжди важливе. Він тут функціонує лише як сигнал "нехудожнього" стилю. І часто цього достатньо. У ситуаціях насичення контексту термінологічною лексикою важить саме звучання слова, сама його фонетична оболонка, як-от: Синхрофазотрони ридають, як леви, / І фіолетовий плач у грози [драч 1978; 21]; ...Хай тихе світання / Розчепиться криком хитрющого кварка! [Драч 1978;247].

Підсумовуючи сказане, відзначимо, що І. Драч досить активно залучає до свого мовного "арсеналу" термінологічну лексику з різних галузей знань. Виділяємо такі шляхи введення термінологічних слів у поетичні тексти: естетична "денейтралізація" спеціальних слів; вживання термінологічного слова як компонента метафоричних конструкцій за умови, що основне його значення зберігається і є основою художнього образу; вживання термінів засноване на асоціаціях, дуже віддалених від прямого значення. Спеціальні слова у поетичних текстах Івана Драча – це прагнення поєднати в цілісному образному баченні прадавнє народнопоетичне і сучасне науково-художнє розуміння, спричинене осягненням першооснов, джерел буття. Оскільки в межах однієї статті важко охопити все розмаїття метафоричних структур, компонентом яких є термінологічні слова та словосполучення, то актуальним є подальше дослідження цього аспекту мовотворчості митця.

Література

  1. Вербицька О.А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. 1983. №6. С.47-50.

  2. Городиловська Г. Семантико-стилістична характеристика термінної лексики в історичних творах Р. Іваничука // Філологічні студії. 2002. №3. С.99-108.

  3. Драч І.Ф. Сонце і слово. К.: Дніпро, 1978. 368 с.

  4. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). К.: Довіра, 1999. 431 с.

  5. Єщенко Т.А. Метафора в українській поезії 90-х років ХХст.: Автореф. дис. ... к.ф.н.: 10.02.01. Запоріжжя, 2001. 18 с.

  6. Карпова В.Л. Термін і художнє слово / Науково-технічний прогрес і мова. К., 1978. С.137-149.

  7. Молодід Т.К. Метафоризація термінів // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. К.: Наук. думка, 1972. С.135-149.

  8. Озерова Н.Г., Синиця І.А. Взаємодія функціональних стилів у сучасних російській та українській мовах // Мовознавство. 2003. № 2-3. С.112-118.

Loading...

 
 

Цікаве