WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій - Реферат

Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій - Реферат

Реферат на тему:

Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій

Для мови художньої літератури характерна стильова взаємодія. Образна мова вирізняє твори художньої літератури з-поміж інших текстів. Вона не обмежується традиційними тропами та фігурами, а наповнює естетичним змістом безо́бразні мовні елементи, перетворює їх у систему художньо-мовного бачення світу [Єрмоленко 1999: 301]. До таких "безо́бразних мовних елементів" ми відносимо, зокрема, термінологічну лексику.

Беззаперечним є той факт, що термін – це основний показник наукового стилю. У складі терміносистеми він характеризується однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості. Проте зазначимо, що ці характеристики властиві лише "ідеальному" термінові.

Аналіз терміносистеми будь-якої мови свідчить, що характеристика терміна далеко не у всьому відповідає тим вимогам, що ставлять до його поняття. Терміни в наш час виходять далеко за межі спеціальної літератури й нехудожніх стилів, вони навіть метафоризуються, що зближує їх із загальновживаними словами [Молодід 1972: 135-149].

Дедалі більше термінологічної лексики з'являється у художніх текстах; детермінологізовані слова наукової мови входять у структуру художніх образів.

Мова художньої літератури загалом і поетична зокрема прагне до оновлення слова, видобування з лексичної семантики нових значеннєвих нюансів, відтінків. При цьому змінюються не тільки особливості слововживання, а й виявляється тенденція до зміни синонімічних та антонімічних відношень. У художніх текстах термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових, а то й зовсім інших, смислових значень – він виступає елементом образної системи мови.

Останні дослідження функціонування термінологічної лексики у художньому стилі репрезентовані такими роботами: Єрмоленко С.Я. (1999), Дядюра Г.М. (2001), Єщенко Т.А. (2001) Городиловська Г. (2002), Озерова Н.Г., Синиця І.А. (2003), та ін. Проте це питання лишається актуальним, оскільки лексичний склад мови постійно поповнюється новими словами з різних галузей знань, а письменники, віддзеркалюючи дух епохи, майстерно вплітають їх у свої твори.

Зазначимо, що досліджень використання термінів у метафоричних структурах на матеріалі поезії Івана Драча практично немає. Тому предметом нашого аналізу стали функції термінолексики у поетичних метафорах митця. Необхідно підкреслити, що І. Драч належить до тих поетів, які постійно використовують минулі і сучасні надбання та досягнення людського генія. Він активно вбирає в себе усе нове, аби потім, пропустивши це все через свої почуття та уяву, витворити нові поетичні картини та образи. Від початку становлення своєї творчості він прагнув не лише чуттєвого, а й інтелектуального осмислення дійсності. Проаналізувавши фактичний матеріал, ми з'ясували, що вживані терміни належать до різних галузей наук і об'єднуються за тематикою. Найбільш поширеними тематичними групами термінологічної лексики у поезії І.Драча є:

а) фізична:атом, нейтрон, протон, гудрон, цезій, стронцій, дюраль;

б) космічна: космічна ракета, космічний корабель, радар, орбіта;

в) медична:скальпель, м'язи, сукровиця, агонія, артерія, наркоз, ін'єкція, суглоби, нерви, кров, рана, бинт, артерія, вена, капіляр, анатомія, донор;

г) біологічна:кисень, ДНК, брунька, амеба, озон;

ґ) астрономічна:небо, зоря, сонце, місяць, сузір'я, зодіак;

д) географічна:агат, граніт, базальт, яшма, сердолік, мармур, полюс, вулкан;

е) мистецтвознавча:

-музична:акорди, етюди, сонати, рондо, ритурнелі, симфонія, мелодії, соната, контрабас, полонези, скрипка, віолончель, барабан, флейта, оркестр, джаз, реквієм, органи, струна, сонет, ноти, соло, джаз, октава;

-театральна: драма;

-живописна:пензель, тюбик;

-архітектурна:вітражі, скло, архітектура;

є) конфесійна: Псалтир, корогва, іконостас, німб;

ж) філософська:буття, гандізм, філософія;

з) військова:атака, десанти, бомба, дзоти, кокарда, гармати, гранати, полковник, динаміт, куля;

и) історична:яничар, князь, княжна, орда, жандарми;

і) загальнонаукові слова:форма, зміст, митець, НТР, абстракт, ідея, інтелект.

Термінологічні слова і словосполучення І. Драч вживає у двох планах: 1) прямому, без спеціальної стилістичної настанови і 2) переносному, як елемент індивідуально-авторської метафори.

Спеціальна лексика в прямому значенні в поетичних метафорах Івана Драча трапляється рідко. Вона потрібна в основному для відтворення реальних подій і змалювання особливостей певної епохи: поставить апарат свій/ і просвітить рентгеном шов" [Драч 1978: 230].

Нашу увагу привертають ті семантичні перетворення термінів, які виступають як художньо-зображальні засоби у ролі складових елементів тропів, вимагаючи особливо уважного ставлення до себе, бездоганного відчуття усіх додаткових "обертонів", які виникають при їх уведенні до художнього тексту [Карпова 1978: 149].

Зазначимо, що в семантичній структурі терміна – елемента метафоричної конструкції, відбуваються зміни, які ведуть до виникнення елементів нового значення. Пряме, основне значення, ускладнюється і сприймається вже як переносне, контекстуальне. Джерелом образності є взаємодія в одному термінослові двох типів лексичних значень – прямого і контекстуального. В індивідуально-авторській метафорі переносне значення не закріплюється за словом, характеризується перехідністю і можливе тільки в даному контексті.

Власне кажучи, використання І. Драчем термінолексики здійснюється по-різному. Часто вживання спеціальних слів і сполук визначається освоєними вже поезією засобами естетичної "денейтралізації" слів, що позбавлені у сфері свого прямого застосування тих психологічних рис, які є необхідною передумовою художньої мови [Карпова 1978: 137-149]. Це виявляється в уживанні оригінальних епітетів, порівнянь, характерних дієслів, зокрема таких, що персоніфікують позначуваний терміном об'єкт, наділяють його рисами живої істоти: Повні образи, повні огуди / Мої пишногубі етюди. / "Це вже занадто, це вже занадто", – / Мені нашіптували сонати, / І розсипались по панелі / Мої рондо й ритурнелі – / Я обійшовся без них, / Оспівуючи штани! [Драч 1978: 11]. Контрастне зіткнення музичної термінології, що належить до високого стилю, з назвою звичайної побутової речі – ще одне підтвердження того, що І. Драч є справжнім віртуозом слова.

Оскільки особливістю художньої мови І. Драча є яскраво виражена асоціативність мислення, то вона найбільше позначається на вживанні термінологічної лексики, яка виступає в нього переважно у складі метафоричних мовних образів. Характер образних асоціацій у поета дуже неоднорідний. Одні асоціації пов'язані зі значенням терміна. Вони виникають саме як результат застосування термінологічного поняття в якійсь іншій, не пов'язаній з даною терміносистемою, сфері людської діяльності. Підставою для такого перенесення терміна якраз і є близькість його значення до певних понять даної сфери людських стосунків. Як правило, термінологічне слово набуває при цьому більш узагальнюючого, значно ширшого від свого термінологічного поля, значення. Проте основне його значення зберігається і лягає в основу художнього образу. Наведемо декілька прикладів: Амплітуда людська – / від колиски до гробу... [Драч 1978: 14]; Цілий світ – / твоя аудиторія [Драч 1978: 28]; На нервах століть правлю жилаві гуслі. / Це ж Боянові метастази – / Вибухають підсерцем загуслі / Староруські полинні екстази... [Драч 1978: 154]; Центрифуга життя / вас розбризка на бризки... [Драч 1978: 153]. Слід сказати, що такі асоціації, при всій своїй несподіваності та оригінальності, є загальнозрозумілими. Термінологічні слова в цьому випадку служать для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу.

В асоціаціях другого типу використано вже не основне значення терміна, а ті додаткові відтінки, що виникли у ньому поза його первісним застосуванням і дуже часто зумовлені суто суб'єктивним сприйманням: Мед сонця пив і п'єш, а знаєш, скільки бджіл / Вмира щомиті в цьому стільнику, / Щоб капіляром променя до тебе / Прийти на землю і живити кров [Драч 1978: 222]; Глухий – не чує, а сліпий – не бачить / Це тонізуюча ін'єкція майбутнього / У вену віку...[Драч 1978: 222]; Сприймати світ всерйоз – твоя тяжка повинність, / І лущити зерно з гидких його одеж, / Тож знову руш в заміс, в тягучу щогодинність, / У святі самоти за пульсом глини стеж [Драч 1978: 103].

Loading...

 
 

Цікаве